XXVI «Харківські Асамблеї»

Пам’ять у часі або Іван Котляревський – з нами

18 вересня 2019 року у Медіацентрі газети «Время» відбулася прес-конференція з нагоди XXVI-х «Харківських Асамблей 2019», присвячених 250-річчю з дня народження І. П. Котляревського. Міжнародний музичний фестиваль триватиме майже місяць – з 27.09.2019 по 20.10.2019.

Перед присутніми журналістами провідних харківських ЗМІ та викладачами і студентами ХНУМ імені І. П. Котляревського, ХНУ імені В. Н. Каразіна виступили музичні і театральні діячі університету мистецтв: художній керівник фестивалю, ректор, Народна артистка України, Заслужений діяч мистецтв України, професор, кандидат мистецтвознавства, кавалер Ордену «За заслуги» ІІ, ІІІ ступеня, Почесний громадянин міста Харкова Тетяна Вєркіна; композитор, автор опери «Наталка-Полтавка», лауреат міжнародних конкурсів, старший викладач Олександр Щетинський; режисер-постановник опери «Наталка-Полтавка», Заслужений діяч мистецтв України, завідувач кафедри майстерності актора, доцент Леонід Садовський; Заслужений артист України, професор Анатолій Лобанов; музикознавці – проректор з наукової роботи, кандидат мистецтвознавства, професор Андрій Жданько, доктор мистецтвознавства, професор ХНУМ та завідувач кафедри хореографії Київського національного університету культури і мистецтв Олександр Чепалов.

Модератор – старший викладач кафедри театрознавства Олександр Аннічев.

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ

Тетяна Вєркіна: «Попса зникне як лушпиння»

• Ідея та головні події фестивалю: 250 років від дня народження І. П. Котляревського та 200 років його п’єсі «Наталка Полтавка».
• Ми активно вивчаємо світову культуру, а свою власну залишаємо на потім. Але чи буде це потім? Людство знає і пам’ятає ім’я Моцарта. Але чи знаємо ми, що зарубіжним академіком Болонської філармонічної академії був не тільки Вольфганг Амадей, а й український композитор Максим Березовський?

Ми хочемо, щоб люди слухали і знали вітчизняну музику. І тому в наших залах будуть виконуватись твори Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя та інших українських композиторів. Зокрема, відбудеться прем’єра новознайденої симфонії М. Березовського (диригент – ректор Вищої школи музики міста Нюрнберґа, професор Кристоф Адт). Також прозвучить музика сучасного українського автора Олександра Щетинського, який спеціально для фестивалю написав оперу «Наталка-Полтавка».

• Відбудеться ЧЕТВЕРТИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА «ХАРКІВСЬКІ АСАМБЛЕЇ». Цьогоріч – для таких інструментів: гітара, кларнет, фагот. Якщо гітара і кларнет є досить популярними інструментами для нашої країни, то фаготисти, а разом із ними гобоїсти, тромбоністи, трубачі, на жаль, починають у нас зникати. Щоб цього не сталося, ми проведемо конкурс також і для фагота. Ми не дамо попсі перемогти і зробимо все для того, щоб наші симфонічні оркестри мали повний склад високопрофесійних музикантів.
• «Треба вчитися у великих людей, як це робили усі значущі люди, набираючись досвіду у відомих попередників. Цього року ми будемо вчитися у Котляревського», – завершила свій виступ Тетяна Вєркіна зверненням до студентів.

«Наталка-Полтавка» по-європейськи від Олександра Щетинського

Якщо музика М. Лисенка відкрила для російського загалу українську пісню, то О. Щетинський поставив за мету повернутися до першоджерела - п'єси Котляревського - та перетворити її на повноцінну українську оперу початку XIX століття.

Перформанс за мотивами опери О. Щетинського «Наталка-Полтавка» від Леоніда Садовського

Головна ідея нашого спектаклю – сприяти проникненню свідомості молоді у культуру двохсотрічної давності. Сучасні молоді люди попадають в театр-музей, в якому знайомляться із Наталкою та її Петром, Миколою, Возним. Вони ніби приміряють ролі цих персонажів на себе і вживаються у минувшину нашого народу.

Анатолій Лобанов: «Роль Котляревського зобов’язує…»

Щоб вжитися у роль, я ходив у костюмі часів Котляревського вулицями Полтави, і зі мною розмовляли люди… як із письменником. Я хочу зберегти слова Івана Котляревського і тому працюю зі студентами над постановкою «Енеїди»… Можливо на наступних Асамблеях ми покажемо цей спектакль.

Андрій Жданько: «Передача традиції молодим»

• Зацікавила ідея історичної реконструкції, запропонована О. Щетинським. Якщо лисенківська музична модель відсунула п’єсу Котляревського на другий план, акцентувавши український водевіль, то О. Щетинський, навпаки, наближує до нас саме оригінальний твір, який є набагато глибшим, ніж «Наталка-Полтавка» М. Лисенка.
• В архівах бібліотеки ХНУМ ми віднайшли шість версій музичного спектаклю «Наталка-Полтавка», які передували твору М. Лисенка. А це – можливість популяризації творів, що були написані українськими і чеськими композиторами.
• Традиційна наукова конференція фестивалю матиме таку тематичну домінанту: «Пасіонарна роль митця як двигуна прогресу», – запросив Андрій Жданько науковців стати учасниками конференції.

Олександр Чепалов: «Долучитися до світу Котляревського»

Можна сказати, що О. Щетинський долучив до світу Котляревського авторські образи західних композиторів, адже в опері використані різні історичні стилі музики. Саме зингшпіль став цією доріжкою, яка приведе сучасного українського і європейського слухача до Котляревського.

Прем’єра

Спектакль об’єднав у єдиний творчий «організм» талановитих музикантів-співаків і драматичних акторів.

Замість P.S. ...

Офіційна частина прес-конференції завершилася, але група зацікавлених викладачів і студентів залишилися для продовження більш заглибленої бесіди із творцями нової «Наталки-Полтавки», яким, напевно, вдалося зламати двохсотрічні стереотипи.

---

Тож, з нетерпінням чекаємо на світову прем’єру, що відбудеться 27 вересня 2019 року в Харківській філармонії. Бажаємо учасникам успіху, а глядачам і слухачам – естетичної насолоди.

Іван Котляревський – з нами!

---