XXVI «Харківські Асамблеї»

Традиційне свято класичної музики у Харкові в 26-й раз


 

23 вересня 2019 року у медіа-центрі Харківської міськради відбулася прес-конференція художнього керівника фестивалю «Харківські Асамблеї», ректора ХНУМ імені І. П.Котляревського, Народної артистки України, професора Тетяни Вєркіної. Йшлося про програму XXVI Асамблей, зокрема, прем’єри, конкурс, концерти та вистави.

 

ВІДЕО-СЮЖЕТ З ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ У МЕДІА-ЦЕНТРІ«‎ВРЕМЯ»

ІНТЕРВ'Ю З ТЕТЯНОЮ ВЄРКІНОЮ У ПРОГРАМІ «‎ВІДЗЕРКАЛЕННЯ», ВЕДУЧИЙ - ФІЛІП ДИКАНЬ

РЕПЕТИЦІЯ ОПЕРИ «НАТАЛКА-ПОЛТАВКА» У ХАРКІВСЬКІЙ ФІЛАРМОНІЇ





 

Один з найстаріших і найтриваліших фестивалів класичної музики в Україні. Цього разу герой фестивалю – Іван Котляревський. Символ України, засновник української літературної мови, «батько» безсмертних Наталки та Енея. А ще – духовний охоронець університету мистецтв, який з 1963 року носить його ім’я. А у 2019  Івану Котляревському – 250 років, 200 років «Наталці Полтавці» та 130 років опері Миколи Лисенка «Наталка-Полтавка».

Важко назвати цей захід звичайною прес-конференцією у загальному сенсі цього слова. Це була РОЗМОВА глибоко мислячого інтелектуала із зацікавленою аудиторією, розмова, яка залишається у пам’яті як скарбничка духовного досвіду. Хочу навести найважливіші фрагменти розмови Тетяни Вєркіної з журналістами, колегами та студентами.

 

Марія Казанцева, студентка-музикознавець ІІ курсу ХНУМ імені І. П. Котляревського: Наша студентська група зробила соцопитування серед харків’ян. Ми задавали всього одне питання ‑ що значить для вас Котляревський – і отримали розмаїті цікаві відповіді. А що значить Котляревський особисто для Вас?

Котляревський пов'язаний в моїй свідомості з образом мами. Вона чудово співала арії Наталки з опери Лисенка. Ні, вона не була співачкою. Вона – хімік. Але природа подарувала їй голос. І вона часто виступала в художній самодіяльності Харківського державного університету імені М. Горького.

А ще Котляревський для мене – це Україна. Україна оптимістична. Мені не дуже подобається наша слов’янська звичка жалітися, плакатися, перебувати в такій бездіяльній меланхолії: «дивлюсь я на небо – та й думку гадаю…». А тут раптом зовсім інше: «Еней був парубок моторний. І хлопець – хоч куди козак…». Ця енергія, ритм, позитив змушує і нас з вами бути такими ж «моторними» як Еней. У будь якій ситуації треба робити щось позитивне, а не кивати на долю.

Іноді ми скаржимось на власну національну меншовартість, не дуже вивчаючи те, що в нас є. Ми не навчилися цінувати своє. Тому цього року ми зосередимось на власному. Найголовніші події фестивалю такі:

  • Прем’єра опери Олександра Щетинського (випускника ХНУМ 1983 року) «Наталка-Полтавка» (диригент – Юрій Янко, режисер – Леонід Садовський) – 27 вересня.
  • Прем’єра в Україні (перше виконання в Італії) симфонії М. Березовського (диригент – ректор Вищої школи музики міста Нюрнберґ Кристоф Адт) – 4 жовтня.
  • Концерт стипендіатів Ротарі–клубів міста Харкова – 28 вересня.
  • Концерт симфонічної музики Д. Бортнянського, Е. Елгара, І. Карабиця, В. Птушкіна (диригент Юрій Насушкін) – 20 жовтня.
  • ІV Міжнародний конкурс музичного мистецтва (у номінаціях гітара, кларнет, фагот), що увійшов до міжнародної асоціації EMCY. А це означає концерти та майстер-класи відомих європейських виконавців.

Загальна географія фестивалю – Бельгія, Болгарія, Іспанія, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Угорщина, Україна, Франція, Швейцарія.


Юрій Величко, кореспондент журналу «Губернія»: Театральна складова – це традиція чи прикмета саме цього фестивалю?

Наш перший фестиваль 1991 року, присвячений Моцарту, підтримали й театрали. І якщо з «легкої руки» Котляревського театрали знову до нас приєднаються, то цьому я буду дуже рада.


Олександр Лисичка, магістрант ХНУМ імені І. П. Котляревського: Цього року ми будемо слухати твір, спеціально написаний для фестивалю – оперу Олександра Щетинського «Наталка-Полтавка». А як часто наші композитори присвячують власні твори харківському фестивалю?

Це наша традиція. Серед композиторів, які найчастіше писали для фестивалю – Володимир Золотухін, Володимир Птушкін, Мирослав Скорик.


Ольга Мірошніченко, керівник прес-центру Департаменту у справах інформації та зв'язків із громадськістю: Опера – це нове явище для цього фестивалю. А чи може бути поставлена на майбутніх фестивалях рок-обробка опери?

Я проти обробок. Невже наша публіка не зрозуміє, що написав Моцарт? Я проти самостійного виконання саундтреків до фільмів, бо неможна виставляти акомпанемент до візуального ряду як самостійний твір. Але я «за» будь-який якісний новий твір і за рок-оперу також, чому ні?


Тетяна Казакова, доцент кафедри журналістики ХНУ імені В. Н. Каразіна: Як Ви ставитеся до розширення музичного фестивалю, залучення театралів, художників, літераторів, щоб це було таке осіннє свято мистецтв у Харкові? Чи не забагато це?

– Думаю – забагато. Цей фестиваль демонструє силу саме музичного мистецтва. Музика – це найбільш чесне мистецтво, тому, що воно не виражається через слово, візуальний образ чи рух. Музика дає людині можливість залишатися зі своїми «очищеними » думками.


Марія Борисенко, доцент кафедри теорії музики ХНУМ імені І. П. Котляревського: Ви сьогодні згадали про свою маму. А в серпні виповнилося 100 років від Дня народження Вашого батька – видатного вченого-фізика, академіка АН України, засновника та директора ФТІНТу – Бориса Йєремійовича Вєркіна. Програма фестивалю має захід під назвою «Філармонія фізиків». Що це за проект?

Борис Вєркін був не тільки талановитим фізиком-експериментатором, він був організатором, будівником в широкому сенсі цього слова. Він побудував на пустирі Інститут низьких температур і «хутір Вєркіна». Він організував філармонію для фізиків, де звучала музика, що була неможливою для офіційних радянських музичних сцен. Хоча б згадати, що у філармонії фізиків звучав Мессіан «20 поглядів на немовля Іісуса», симфонії Брукнера та Малера. До нас приїжджали відомі диригенти та виконавці. 8-го жовтня у ФТІНТі відбудеться концерт пам’яті Бориса Вєркіна.


Алла, кореспондент газети «Харьковские известия»: Цієї осені виповнюється 50 років Вашої творчої діяльності. Як Ви будете відмічати цей ювілей?

– А я якось не рахувала роки. З дитинства мріяла стати вчителем – і стала ним. І все життя займаюся улюбленою справою. А про роки забула…

 

ЗАПРОШУЄМО ХАРКІВ’ЯН І ГОСТЕЙ НАШОГО МІСТА ВІДВІДАТИ ЗАХОДИ ФЕСТИВАЛЮ!

 

Тетяна Казакова
Фото - Людмила Казакова