Події квітня 201930.04.2019

Концерт камерної музики в одному відділенні підготували студенти університетської кафедри камерного ансамблю.

У першому блоці виступили три студентські квартети класу доцента Миколи Удовиченко і старшого викладача Алли Мельник.

Квартет для струнних В. А. Моцарта «Дисонанс» № 19, ре-мінор зіграли два студентських квартети класу М. Удовиченка. Першу і другу частини – студенти ІV курсу Ірина Григоренко (1 скрипка), Ольга Ільяшенко (2 скрипка), Надія Сафіна (альт), Татулі Абуладзе (віолончель). Третю і четверту частини – студенти І курсу Віра Зеленцова (1 скрипка), Яна Руденко (2 скрипка), Анастасія Зубар (альт) і Антон Сладкомєдов (віолончель).

Студентський квартет ІV курсу класу А. Мельник у складі Валерії Стеріної (1 скрипка), Олени Шульги (2 скрипка), Віктора Гончаренка (альт) та Ірини Морозової (віолончель) виконали квартет А. Штогаренко «Вірменські ескізи».

Другий блок концерту склали виступи камерних ансамблів класу завідувача кафедри, кандидата мистецтвознавства, доцента Жанни Дедусенко. Студенти ІІІ курсу Ліана Жданова (альт) і Аліна Петренко (фортепіано) зіграли прем’єру першої частини Сонати для альта і фортепіано Роберта Фукса (досі маловідомого в Україні композитора, сучасника Й. Брамса). Ольга Ільяшенко та Інна Герасименко (фортепіано, ІІ курс) представили першу частину Сонати-дуету для скрипки і фортепіано Ф. Шуберта і Дві п’єси С. Прокоф’єва з циклу «П’ять мелодій». Завершили концертну програму Надія Сафіна і Оксана Смаль (фортепіано, V курс) першою частиною Сонати для альта і фортепіано ор. 19 соль-мінор С. Рахманінова.

Марина Дербас

Фото - Людмила Казакова

26 квітня. Концерт класу доцента К. В. Тимофєєвої

26 квітня у Великій залі ХНУМ ім.І. П. Котляревського відбувся концерт студентів класу кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри спеціального фортепіано Кіри Валеріївни Тимофеєвої.

Програма концерту складалася з творів класико-романтичного періоду та ХХ століття. Прозвучали: Менует соль-мінор Г. Генделя - В. Кемпфа; Фантазія фа-дієз мінор, ор. 28, І частина, Рондо-капріччіозо, ор. 14 Ф. Мендельсона; Алегро, сі-мінор, ор. 8 Р. Шумана; Соната, до-мінор D 958, І частина Ф. Шуберта, два Інтермецо і Балада, ор. 118 Й. Брамса, Прелюдії Ре-мажор, ор. 23, ля-мінор, ор. 32 С. Рахманінова, Концерт для фортепіано з оркестром № 2, соль-мінор, ор. 22, І частина К. Сен-Санса.

Виконавці – Аліна Петренко, Крістіна Мурадова, Крістіна Терехова, Олександр Войтко, Аліна Петренко, Кіра Тимофеєва (партія другого рояля). Ведуча – Віталіна Дяченко.

За словами К. В. Тимофєєвої, – цей концерт є дуже значною, важливою подією у житті нашого класу, як для студентів, так і для мене особисто. По-перше, це відповідальність, виходити у Велику залу нашого університету та виступати перед досвідченою публікою: необхідно бути добре підготовленим, впевненим в своїх силах, мати артистизм та прагнення грати на сцені. По-друге, кожен вихід на сцену сприяє професійному росту студентів, розкриттю їх індивідуальності, емоційної свободи, більшої сконцентрованості, зацікавленості у роботі. Підготовка до концерту об’єднує наш клас, студенти стають єдиним колективом, допомагаючи один одному.

На думку самих студентів, концерт є величезною мотивацією у навчанні, що допомагає усвідомити свої професійні недоліки на шляху до виконавської майстерності.

Вітаємо Кіру Валеріївну та усіх учасників!

О. Войтко

К. Мурадова

А. Петренко

К. Терехова

11 квітня. Андрій Корнєв в гостях у студентів-музикознавців

Андрій Корнєв зі студентами-музикознавцями ХНУМ

Ще тиждень оргкомітет Конкурсу «Арт-журналістика – 2019» буде приймати конкурсні роботи.

На веб-сторінці Конкурсу опубліковані роботи у наступних номінаціях: «Рецензія», «Інтерв’ю», «Творчий портрет», «Есе», «Репортаж», «Проблемна стаття», «Фоторепортаж».

Запрошуємо студентів та аспірантів взяти участь у Конкурсі.

Роботи надсилати на електронну адресу: presanum2018@gmail.com

Андрій Юрійович Корнєв, постійний член журі конкурсу «Арт-журналістика», автор і викладач однойменного курсу в Харківській академії дизайну і мистецтв і Харківської академії культури, був запрошений на зустріч зі студентами-музикознавцями саме напередодні фінального етапу нашого Конкурсу. Темою майстер-класу стали «Жанри журналістики».

У реаліях теперішнього медіа-простору вони (традиційні жанри журналістики) існують вже в оновленому форматі. Про нові колаборації жанрових структур у журналістиці і вели діалог на зустрічі. Крім того, А. Корнєв приділив увагу і таким поняттям, як авторський стиль, червоні лінії і компроміси, сенсаційний заголовок, письменництво та іншим.

Учасники отримали в подарунок свіжий випуск газети «Проарт», єдину мистецьку газету Харкова, яку створив А. Корнєв і він є її головним редактором. Газета існує як дайджест в паперовому варіанті та як інтернет-видання.

За своїм регламентом зустріч більше нагадувала діалоги знавця і практика арт-журналістики із зацікавленими в такій діяльності початківцями, прихильниками музичної критики і «четвертої гілки влади». Ця ніша завжди потребує фахівців, зокрема, в Харкові, та зайняти її зможуть такі спеціалісти, матеріали яких водночас будуть зрозумілими і цікавими для загальної маси читаців – відвідувачів концертів, музичних вистав, фестивалів або конкурсів тощо.

Марина Дербас

9 квітня. Концерт кафедри «Музичне мистецтво естради та джазу»

9-го квітня у Великій залі ХНУМ імені І. П. Котляревського відбувся щорічний Звітний концерт університетської кафедри «Музичне мистецтво естради та джазу», в якому взяли участь викладачі та студенти: кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри С. Давидов (piano), Біг-бенд ХНУМ (художній керівник та диригент Ю. Ковач), солісти, лауреати міжнародних джазових конкурсів та фестивалів – І. Купельський (sax), О. Федосова (sax), А. Саломахіна (sax), В. Чуріков (sax), О. Горобець (trumpet), С. Цимбал (trombone), Д. Гапоненко (vocal), А. Микитенко (vocal), К. Чижова (vocal), О. Кузьмінова (vocal), Р. Гончаренко (guitar), А. Калафат (piano), А. Новіков (piano), В. Хорошевський (drums), А. Дубова (drums), А. Онищенко (bass-guitar), а також джазовий ансамбль у складі: Р. Стецюк (sax), Б. Стецюк (piano), В. Леоненко (drums), В. Карбовський (bass-guitar).

Творчий керівник концерту, завідувач кафедри «Музичне мистецтво естради та джазу», Заслужений діяч мистецтв України, лауреат міжнародних джазових фестивалів, доцент Віктор Чуріков. Ведуча – Влада Чувило.

Відкрив концерт виступ студентського Біг-бенду, лауреата чисельних конкурсів та фестивалів, художнім керівником якого є диригент, старший викладач ХНУМ Юрій Ковач. Він виступив із промовою, в якій наголосив, що в програмі концерту прозвучать джазові твори сучасних композиторів, а сам підбір репертуару будувався по принципу контрасту джазових стилів: традиційний джаз, латина, бібоб, фьюжн, фанк.

У виконанні Біг-бенду прозвучали твори: GordonGoodwin«CountBubba’sRevenge», MattAmy«A New Look», Cole Porter «Love for Sale», Horas Silver «Nutville», Gordon Goodwin «There’s The Rub». В кожному творі виконавці продемонстрували імпровізаційне соло.

Велике захоплення у публіки викликав виступ дуету у складі відомого майстра джазового фортепіано Сергія Давидова та його студентки – піаністки Анни Калафат з твором «TheManIlove» Дж. Гершвіна.

Вокально-інструментальні номери були представлені композиціями SaraGazarek«SoThisisLove» (солістка Анастасія Микитенко, клас доцента А. Тимошенка), Зігмунда Ромберга «SoftlyasinaMorningSunrise» (солістка – лауреат міжнародних та національних конкурсів Олеся Кузьмінова), HoraceSilver«FithyMeNastly» (солістка Катерина Чижова), ColePorter«YouAgain» (солістка Дар’я Гапоненко).

Сольні виступи були включені до джазових ансамблів різних складів. Наші студенти в черговий раз довели, що вони володіють майстерністю імпровізації, тримають увагу й зацікавлення публіки. Адже всі дві години джазової музики Велика зала університету була повністю заповнена слухачами, які разом із виконавцями повторювали рухами ритми композицій.

Марія Матвієнко, Діана Парваш

8 квітня. Концерт викладачів кафедри камерного ансамблю

8 квітня у Великій залі ХНУМ відбувся концерт викладачів університетської кафедри камерного ансамблю.

За словами творчого керівника та однієї з виконавців концертної програми, завідувача кафедри, кандидата мистецтвознавства Жанни Дедусенко, – концерти такого типу є гарною традицією нашого університету, а саме цей, крім того, було присвячено до 55-річчя кафедри.

У заході взяли участь не тільки досвідчені музиканти, а й і нова генерація молодих викладачів, лауреатів всеукраїнських та міжнародних конкурсів – кандидат мистецтвознавства, доцент Емма Купріяненко, старші викладачі кафедри Олег Копелюк, Надія Міхєєва, Дмитро Старцев, старший викладач кафедри концертмейстерської майстерності Ігор Седюк, викладач кафедри Олександра Пєршина, а також солісти МАСО, студенти та випускники ХНУМ – Інна Успенська, Артем Литовченко, Владислав Петрик, Олексій Скрєбцов.

Програму концерту склали твори Ф. Шуберта, Р. Шумана, М. Бруха, К. Сен-Санса, К. Дебюссі, Ф. Пуленка, В. Лютославського.

Ведуча концерту – Ангеліна Мамона.

Ангеліна Мамона
Фото – Людмила Казакова

6-7 квітня. Регіональний тренінг з підготовки студентських експертів якості вищої освіти

6-7 квітня у Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова відбувся регіональний тренінг з підготовки студентських експертів якості вищої освіти. Захід було організовано ГО «Українська асоціація студентів». Одним з шести спікерів став магістрант-музикознавець ХНУМ імені І. П. Котляревського Олександр Лисичка.

Протягом дводенного тренінгу обговорювалися питання забезпечення якості освіти, як-то: правові засади вищої освіти в Україні, історія та сутність забезпечення якості освіти, зміст ESG 2015 (Європейські стандарти та рекомендації), подальші перспективи забезпечення якості вищої освіти. Були проведені практичні заняття, що включали роботу з акредитаційними документами, спроби осмислення нових парадигм вищої освіти («студентоорієнтоване навчання»), симуляція акредитаційного візиту.

Очікується, що в майбутньому слухачі тренінгу стануть студентськими експертами з якості вищої освіти та будуть залучатися до акредитацій освітніх програм.

О. Лисичка гідно представив ХНУМ, працюючи в команді з такими досвідченими спікерами, як Микита Євстіфеєв та Аліна Жолудь (віце-президент та секретар ГО «УАС»). Президент ГО «УАС» високо оцінила проведення Олександром Лисичкою тренінгу, висловивши свою вдячність ректорові ХНУМ Т. Б. Вєркіній, адже саме наш ЗВО надав йому можливість взяти участь у київських тренінгах і долучитися до команди експертів з якості вищої освіти.

Лист подяки вiд Української Ассоцiацiї Студентiв

5 квітня. Міжвузівська науково-практична конференція до ювілею професора Аділі Мізітової

5 квітня у Малій залі відбулася міжвузівська науково-практична конференція до ювілею кандидата мистецтвознавства, доцента, професора кафедри історії української та зарубіжної музики ХНУМ імені І. П. Котляревського – Аділі Абдуллівни Мізітової. У конференції взяли участь випускники та аспіранти її наукового класу.

Захід мав безпрецедентний для університету формат «святкової конференції», – за словами проректора з наукової роботи ХНУМ імені І. П. Котляревського, кандидата мистецтвознавства, професора Андрія Жданька, який відкрив зустріч і особисто привітав ювіляра.

Він також передав Аділі Мізітовій теплі вітання із побажанням здоров’я, благополуччя, творчих і наукових успіхів від імені ректора університету, Народної артистки України, кандидата мистецтвознавства, професора Тетяни Вєркіної, яка у жартівливій формі назвала їх багаторічне спілкування «дружбою класів, або класівською дружбою "вєркінців" і "мізітовців", що здатна генерувати нові ідеї та виховувати нову формацію музикознавців».

Захід став справжньою презентацією наукової школи професора А. Мізітової, клас якої закінчили понад півсотні учнів. Багато з них сьогодні є кандидатами мистецтвознавства, викладачами університету мистецтв та інших навчальних закладів.

Програму конференції склали кілька подій: ознайомлення із науковою збіркою статей «Аспекти історичного музикознавства» (випуск XV), присвяченої ювіляру – виступ доктора мистецтвознавства, професора кафедри історії української та зарубіжної музики Ірини Драч, наукові доповіді випускників класу Аділі Мізітової, кандидатів мистецтвознавства, викладачів ХНУМ – Світлани Анфілової, Станіслава Кучеренка, Ольги Михайлової, Катерини Підпорінової, ХДАК – Юлії Коваленко, викладача-методиста ХМУ ім. Б. М. Лятошинського – Ольги Чередниченко, випускників аспірантури ХНУМ – Ігоря Седюка, Олександри Кузьміної, здобувача Анни Калініної, аспіранта, викладача – Максима Шадька. Деякі доповіді мали гумористичний нахил, що відповідало святковій атмосфері заходу.

Його неофіційну частину відкрив капусник, який підготували та провели випускники класу ювіляра. А у відповідь сама «виновниця урочистості» адресувала своїм учням іменні жартівливі афоризми.

Прикрасою святкового дійства стали музичні виступи учасників, студентів та викладачів – лауреатів міжнародних конкурсів Анни Габрук (клас фортепіано О. Чередниченко, ХМУ), Олександри Кузьміної (сопрано), Катерини Підпорінової, Олега Копелюка, Ігоря Седюка (фортепіано), Станіслава Кучеренка (скрипка), та наймолодшої учасниці, учениці ДМШ № 9, лауреата всеукраїнських і міжнародних конкурсів Анни Бурель (клас фортепіано О. Волкової).

Прозвучали твори: «Гавот-каприс», ор. 3, № 3 С. Борткевича; «Туман» (Фантазія), № 1 Л. Дичко з вокального циклу на вірші П. Тичини «Енгармонійне»; «Слов’янський танець», мі-мінор А. Дворжака; «Поема-легенда», ор. 12, № 1 В. Косенка у перекладенні для скрипки та фортепіано А. Лещинського; «Кіт і миша» А. Копленда.

Завершив програму святковий торт!

Колектив університету мистецтв приєднується до теплих вітань професора Аділі Мізітової та підтримує задану конференцією тональність витонченого гумору.

Тож, вельмишановна пані Аділє Абдуллівно, історико-теоретиків цікавить таке питання: як Вам вдається заманити у лави науковців найталановитіших університетських виконавців і яким чином під Вашим магічним керівництвом вони назавжди (! – що важко навіть уявити)) закохуються у музикознавство??

Професор А. Мізітова

Професори А. Жданько, І. Драч, доцент С. Анфілова

Викладач С. Кучеренко

викладач-методист О. Чередниченко

А. Бурель

Марія Борисенко
Фото – Людмила Казакова

5 квітня. Концертне виконання опери Дж.Верді «Трубадур»

Страсті на сцені та інтелектуалізм за роялем або

Коли молодість і досвід разом або

Трубадур у ХНУМ

5 квітня 2019 р. у Великій залі ХНУМ відбулося концертне викорнання опери Дж. Верді «Трубадур» силами артистки ХНАТОБу А. Мішакової, ілюстраторів-вокалістів ХНУМу: Заслуженого артиста України Д. Маклюка, В. Господинько, Н. Гончарова, І. Сахно та студентів-піаністів: П. Гмиріна, С. Казанцева, М. Ушакової, І. Чічканова та П. Янчука. Художній керівник проекту – Заслужена артистка України, професор Євгенія Нікітська.

У Харкові, де жив і співав «український Риголетто» ‑ народний артист СССР М. Манойло, не може не бути особливої цікавості до опер Дж. Верді. Цілком природно, що на «Трубадура» до ХНУМ завітало багато любителів оперного мистецтва. В основному, це пенсіонери, в минулому ‑ технічна інтелігенція. Дуже зворушливо було почути подяку від колишніх співробітників мех-мату ‑ Євгенії Нікітській ‑ за прекрасний концертний спектакль. «Мені цікаві такі постанови, коли тебе не відволікають костюми й декорації, ти зосереджуєшся саме на музиці. Мені навіть подобається, що грає не оркестр, а рояль: якось чіткіше відчуваєш саму ідею, структуру музики», ‑ поділилась одна зі слухочок .

Отже, це було справжнє свято оперного мистецтва. Бурхливі оплески, вигуки «браво», квіти після спектаклю... А насправді це була залікова робота студентів-піаністів з предмету «концертмейстерський клас». Заліки бувають різними, але коли залік складають і приймають творчі люди, то решта від цього отримує велике задоволення.

Минулого року цей же самий колектив порадував усіх своєю версією «Кармен». Цього року – «Трубадур». Опери «Кармен» і «Трубадур», незважаючи на cуттєві музично-стилістичні відмінності й приналежність до різних мов (французька, італійська), належать до таких кондово-популярних взірців оперної классики, які завжди будуть подобатись самим широким, самим демократичним прошаркам публіки.

Сюжети обох опер – «чорні», звернені до страшних граней людської психіки. Над героями довліє рок, а їх історії із самого початку несуть мітку смерті. Обидва сюжети локалізовані в Іспанії, в обох сюжетах головні героїні – циганки (Кармен і Азучена), зображені у векторі трагічного романтизму. Все це щільно лягає на на захоплюючу динамічну театральність, яскраву музику, до якої охочий широкий слухач. Ось чому ці опери не зійдуть з репертуару, і ознайомлення з їх оркестровими партитурами – гарний багаж для молодого піаніста, який, можливо, й буде працювати концертмейстером в оперному театрі.

«Трубадур» ‑ пробний камінь для майстерності постановників. І він може стати й каменем спотикання. Але – не для Євгенії Нікітської.

Дійсно, можна заблукати у перепетіях заплутаного сюжету, але на допомогу прийшла кандидат мистецтвознавства Катерина Підпоринова, яка зуміла стисло і ясно розповісти інтригу опери. До речі, в одному з міланських ресторанів на неї чекає пляшка коштовного вина, яку віддадуть тому, хто може чітко розповісти фабулу опери. Кажуть, що ця пляшка вже півтора століття чекає на свого хазяїна. Не знаємо тільки назву ресторану. Ох уж ці італійці!))).

Але заплутаний сюжет – це півбіди. Головне – концепція! ... Циганка, що кидає дитя у вогонь, в якому горить її матір-відьма... Як до неї ставитись? Два ревнивці, що ненавидять одне одного за кохання до Леонори? Як ставитись до них? Чому люди ненавидять одне одного? І чому так захоплюються цією ненавистю? До речі, дійсні подіъ, що лягли в основу сюжету однойменної іспанської романтичної драми А. Гутьєрреса, були напрочуд мирними: у ХV ст. в королевстві Арагон відбулася дворічна бортьба за престолонаслідування між герцогом, якого підртримувала знать, і графом, якого підртирмували народні маси. Граф не признав влади герцога ‑ і підняв повстання, ррограв його і попав у полон. Герцог пробачив графа і відпустив його. От і вся історія... Чому ж вона не стала предметом зображення як приклад людяності та поблажливості до переможеного? Тому що в такій історії немає захоплюючої сюжетності. Інша справа, коли з помсти циганка викрадає дитя, хоче кинути його його у вогонь, але якось переплутує дітей (!?) і кидає у вогонь свого власного сина (яка «краса»!), а того, кого збиралась щойно вбити, викохує, а потім уже дорослому синові розповідає про цей жах своєї молодості ...

Як можна до таких сюжетів ставитись сьогодні? Можна, звичайно, як нас вчили на уроках музичної літератури: звернути увагу на мотив класової боротьби, чи на виразні почуття , які так яскраво підкреслює чудова музика... Але все ж таки: кидає у вогонь дитя, і воно там горить... І ми відчуємо запах смаженої людської дитинчатини. Чим не насолода? Так, можна говорити про умовність сюжету романтичної драми, а можна...

А можна зробити, як Дм. Бертман, який поставив «Трубадура» у «Гелікон-опері» у 2017 р. як ниспроверження будь якої високості почуття помсти. Помста і помстливість – страшний гріх, який викликає відразу. Чи не пішов Бертман проти задуму Верді? Тема помсти як жорсткої форми фанатизму тривожила композитора у подальшій творчості від «Сили долі» до «Отелло», а в «Трубадурі» вона була яскраво намічена, і режисер тільки підсилив цей мотив. В його постановці для Азучени нічого не має важливішого за вендетту. В кінці цієї жахливої історії циганка відчуває тільки ненависть до роду ді Луна і сама направляє пістолет в руці Луни на груди брата і свого прийомного сина... «Отже, злоба – це тюрма душі», ‑ показує слухачам опери Дм. Бертман ... А що ж Євгенія Нікітська? Що запропонувала своїм слухачам вона?

Cсправжнє мистецьке диво. На сцені йшли страсті повною мірою, причому кожен з героїв викликав співчуття. Дм. Маклюк яскраво і виразно показав пристрасть, яка керує людиною, Микола Гончаров – ніжність, з якою чоловік може кохати жінку, Алла Мішакова рушучість самогубця, а Валерія Господинько ‑ діапазон почуттів від люблячої матері до маніакально помстливої істоти (до речі, слухачі після спектаклю перепитували прізвище талановитої співачки з глибоким меццо)... Актори демонстративно «розривались» від почуттів. І це, з одного боку дужне притягало, а, з іншого, ‑ відштовхувало. Некеровані страсті починали викликати огиду. Але при цьому слухачі відчували певний катарсіс; навіть під час антракту у залі стояла тиша, бо люди не хотіли спілкуватись, а чекали продовження. Так за рахунок чого відбувся катарсис?

А його створили піаністи. Вони своєю проміркованою грою ніби відтінили пристрасті інтелектуальним аналізом їх. Спокійні врівноважені молоді люди у чорному, непомітно зміняючи одне одного за роялем , ніби аналізували те, що відбувається на сцені, і заставляли подивитися на пристрасті по іншому: не йти за ними, а осудити їх. Рояль ніби ставив людину під холодний душ і приводив її до тями.

Рояль прагнув до академічної точності , почуття стилю і демонстрації широкої звукової палітри від оркестрового тутті увертюри (Маргаріта Ушакова) до кларнетових підголосків в арії ді Луно (Павло Гмирін). Ігор Чічканов контрастно иротивопоставив циганським страстям чіткість метроритму, а Петро Янчук показав емоцію злобної радості (рояль у нього не співав, а бив молоточками по душі). Сергій Казанцев блискуче завершив історію пристрастей. Він грав по-диригентськи (можливо, сказалась його робота концертмейстера в філармонічному оркестрі).

«У кожного піаніста своя манера, свої відносини з інструментом, свій темперамент. Але я намагалася все це прибрати заради єдності і підкореності ідеям твору. Є такий термін у філософії ‑ репресія індивідуальності. Я вимагала від студентів саме цього. Партія орексту повинна звучати як єдине ціле: грає єдиний колектив під керівництвом одного диригента. – Такі були мої вимоги. Вдалося? Думаю, так. Але остаточний суд – за публікою. Ми ставимо спектаклі для людей.... Ну і для себе. звичайно», ‑ щиро всміхнулася Євгенія Нікітська.

Тетяна Казакова
Фото – Людмила Казакова

4 квітня. Концерт класу доцента М.В. Бондаренко

4 квітня 2019 року у Великій залі ХНУМ імені І. П. Котляревського відбувся концерт класу доцента кафедри спеціального фортепіано Бондаренко Марії Василівни. Десять студентів вийшли на сцену і зіграли майже двогодинну програму з творів композиторів майже трьох століть. Традиційна форма звіту викладача та його студентського класу була приємно прикрашена несподіваними відкриттями і здобутками, як персональними так і класу в цілому.

Першою і найбільшою несподіванкою став виступSongWenYuan, студента І курсу з Китаю. Він відкривав програму Сонатою до-мінор, ор. 41, № 2 Йозефа Гайдна. Потім піаніст вийде на сцену ще раз, зіграє на завершення концерту твори Сергія Рахманінова – Два «Музичні моменти», Ре-бемоль мажор, ор. 16, № 5 і До-мажор, ор. 16, № 6 (1896 рік)та Скерцо Людмили Шукайло. Зібраний, серйозний, обдарований, з великим старанням і любов’ю до музикування, технічно підготовлений і здатний до подальшого розвитку блискучої віртуозності, мислячий і неймовірно приємний, чарівний – це все про нього. Перше приємне враження закріпилося у фіналі концерту, де SongWenYuan передав просто і розумно багаті сенсами рахманівські «Музичні моменти». Катарсис Adagio sostenuto («Музичний момент» № 5) він висловив через беземоційний мірний гуркіт басу і повний релакс і просвітлення у мелодичних зворотах. Дивовижне Maestoso (Музичний момент № 6) втілив через акорди, що йдуть у сперечання і крок за кроком пронизують всю музичну тканину.

Другою приємною несподіванкою було те, що, в цілому, програма концерту була чітко і вдало підібрана для кожного студента та дала змогу виконавцям з позитивної сторони донести власні здібності та образно-емоційні характеристики творів.

Тетяна Бабарицька (І курс) і Олександра Новицька (ІІІ курс) виступили з творами Роберта Шумана: Два романси ор. 28, № 2, Фа-дієз мажор, № 3, Сі-мажор і, відповідно, Два концертні етюди по каприсам Паганіні для фортепіано, ор. 3 № 3 і № 6.

У листі К. Космалі від 5 травня 1843 року Р. Шуман пише про свої фортепіанні твори, які він вважає найкращими: «…это, как я полагаю, "Крейслериана", 6 (8) "Фантастических пьес", четыре тетради Новеллетт и тетрадь Романсов». Як не дивно, «Романси» досі недооцінені. Тому, кожне виконання цих творів привертає значущу увагу. Розміреність, качання, фрагментарна хоральність, спокій, відстороненість та невеличка акцентуація синкопи – початок «Романсу» № 2, найпопулярного з усього циклу. Тетяна Бабарицька також була переконлива і в складному наступному № 3, досить великому, бурхливому, з лунаючою поліфонічною фактурою, природними переходами з однієї музичної думки до іншої, якесь неперервне перетікання і очевидне логічне чергування різних настроїв. Не вистачило у виконавиці стрункості за формою і часом, легкості і свіжості бравурних епізодів, при тому, що романсову пісенність теж не можна втратити.

Два зошити «Етюдів по каприсам Паганіні» пише Р. Шуман в те саме десятиліття, що й цикл «Романсів» – у 1832–1833 роки. Початок створення транскрипцій каприсів Паганіні у фортепіанній музиці закладено саме Робертом Шуманом. Ця прекрасна ідея потім була вже підхоплена Ф. Лістом, Й. Брамсом і С. Рахманіновим. Композитор зберігає бурхливий темперамент і віртуозний блиск італійського скрипаля і, водночас, залишає свій авторський «підпис», ніби робить власний відгук. Дивовижні можливості створення різних «атмосфер», раптових змін, які завжди є в музиці Р. Шумана, і занурення у гру були присутні в манері Олександри Новицької. Можливо не вистачало дійсної віртуозності та її осмислення, що трактувалося як начебто невпевненість і іноді розгубленість.

Запам’яталося обережним відношенням до звуку виконання Гороховою Ганною ( 3 курс) двох«Капричіо, ор. 76, фа-дієз мінор і сі-мінор Й. Брамса (1871 рік). Строгість з’єднувалася з довірливістю, стрімка мінливість зі співучістю і простотою, звуки роялю без пафосу нагадували про вічні людські цінності.

Пристрасно, навіть по-чоловічому жорстко, зіграла Птіченко Ганна (ІІ курс) відомий «Полонез», ор. 26 мі-бемоль мінор Ф. Шопена, її підхопила Зоряна Михальчук (V курс) добре знайомим опусом Я. Сібеліуса «Романс Ре-бемоль мажор, № 9 та «Експромт» із циклу «Десять п’єс», ор. 24. Занадто серйозно зіграний романс з нешвидким і стриманим rubato доповнився Експромтом, в якому навпаки не вистачило емоцій

У своєму виступі Анастасія Борінова (V курс) перевела нас до французької музики початку XX століття. Це був «Човен посеред океану» М. Равеля. Драматичну картину з цілеспрямованим розвитком запропонувала піаністка в живому темпераментному виконанні п’єси.

Блок із п’єс С. Рахманінова, а саме «Прелюдію» ля-мінор, ор. 32, «Прелюдію» сі-мінор, ор. 32, «Етюди-картини» мі-бемоль мінор та до-дієз мінор ор. 33 зіграли відповідно Горобчук Катерина (ІІ курс), Белявцева Дарина (ІV курс) та Мацелик Андрій (ІІ курс), поставивши крапку у музичній візії XIX століття.

Приведемо слова Марії Бондаренко, написані після концерту свого класу: «Сьогоднішній концерт є невід'ємною складовою навчального процесу в нашому творчому житті, адже виступи на іспитах не можуть дати повноцінної картини для молодого музиканта щодо живого спілкування з публікою, вміння володіти увагою, взаємодії з кожним слухачем в залі. Я дуже рада, що мої студенти отримали неоціненний досвід виступу на великій сцені та не злякались такої відповідальності, вірю, що попереду в них нові цілі та досягнення. Впевнена, що сьогодні у професійному житті кожного з них була підкорена ще одна сходинка на шляху до вміння творити на сцені та дарувати радість. Дякую нашій чудовій публіці за теплий прийом, бо це неймовірно надихає!».

Ми приєднуємося до слів подяки і вітаємо учасників!

Марина Дербас

4 квітня. Концерт хорової музики за участю викладачів і студентів ХНУМ

Традиційно у квітні кафедра хорового диригування ХНУМ імені І. П. Котляревського проводить концерт хорової музики, в якому в якості диригентів виступають студенти-практиканти.

Вже з молодших курсів вони працюють з дитячими хоровими колективами: лауреатом міжнародних і національних фестивалів і конкурсів – хором сектора педагогічної практики ХНУМ імені І. П. Котляревського (художній керівник – старший виклалач А. О. Чорна) та лауреатом міжнародних і всеукраїнських конкурсів і фестивалів – народним художнім колективом «Весняні голоси» Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості (художній керівник – дипломант Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів, старший викладач О. Д. Фартушка).

У концерті 4 квітня взяли участь: студенти 3-го курсу, що проходять практику на базі жіночого хору Харківського музичного училища імені Б. М. Лятошинського (художній керівник – лауреат Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри Г. В. Савельєва), студенти 4-го курсу, які працюють з навчальним хором кафедри (художній керівник – Заслужений діяч мистецтв України, професор С. М. Прокопов). Крім цього, з концертною програмою виступив асистент-стажист Марина Голенко (творчий керівник – Заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри Ю. В. Янко).

У програмі прозвучали твори: М. Березовського, А. Веделя, Ґ. Гаврилець, М. Мусоргського, С. Рахманінова, К. Сен-Санса, П. Чеснокова, А. Шнітке.

Хори ХМУ та ХНУМ

Професор Сергій Прокопов

Сергій Прокопов, Марія Борисенко
Фото – Людмила Казакова

4 квітня. Творча зустріч із Заслуженим діячем мистецтв України Володимиром Зубицьким (Україна – Італія)

В рамках міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах «Арт-Домінанта» в нашому університеті пройшла творча зустріч із Заслуженим діячем мистецтв України, композитором і виконавцем, педагогом – Володимиром Зубицьким (Україна – Італія)

Творча зустріч стала прикладом такого проекту, який є потрібним не тільки для бандуристів, відданих своєму інструменту, а й для широкої публіки, як з пізнавальної точки зору, так і як приклад комунікації сучасного автора академічної музики і слухача.

Музика Володимира Зубицького для бандури різноманітна, найвідоміші твори: «Мадригал», Соната пам’яті К. Мяскова, «Бурлеска» – а емоційна палітра багата і різнобарвна – від гострої експресії до відвертого бешкетування. У концерті прозвучали авторські оригінальні твори для бандури «Роздум», «Серенада», «Бурлеска», «Мадригал», Триптих» і Соната пам’яті К. Мяскова.

Виконавцями на концерті виступили найкращі музиканти, що беруть участь у конкурсі «Арт–Домінанта» і приїхали з різних міст України – Полтави, Чернівців і Чернігова. Сонату виконали чотири бандуристки, кожна по одній частині – Чередниченко Наталія, Кондратьєва Олександра, Жирова Анастасія (Харків) і Трофимова Яна (Чернігів). Також на сцені ХНУМ зіграли Валерія Курочка (Полтава), Григорьєва Тетяна, Радкевич Світлана (Полтава), Митко Марія, Керницький Іван (Чернівці).

Координатор проекту – кандидат мистецтвознавства Любов Мандзюк.

Хочу привести слова подяки відвідувачки заходу Богдани Стандари: «Дякую за прекрасний концерт, шановна Любов Мандзюк! Це був дійсно важливий для всіх нас проект. І знайомство з маестро Зубицьким, і його чудова гра та така жива і колоритна промова... Ось тільки деякі з тез: "Бандура це наш генетичний код... ‘Наші музичні інструменти – це наша зброя...!"»

Марина Дербас, Наталія Крижанівська
Фото – Людмила Казакова

3 квітня. Творча зустріч із композитором, професором Полем Паттерсоном (Велика Британія)

В рамках засідання університетського Студентського лекторію Pocoapoco 3 квітня відбулася унікальна подія – творча зустріч викладачів, студентів і гостей Харківського університету мистецтв з відомим британським композитором, професором класу композиції Королівського Північного Коледжу Музики та Королівської Академії Музики – Полем Паттерсоном.

Візит музиканта до Харкова пов’язаний із проведенням Харківською спеціальною музичною школою-десятирічкою Міжнародного конкурсу «Арфові барви», журі якого він очолив. Справа у тому, що П. Паттерсон має міжнародну репутацію провідного «композитора арфи», оскільки його творче портфоліо містить низку популярних серед виконавців творів для цього інструмента. Їх грають, у тому числі, світові «зірки» арфового мистецтва. Нагадаємо, що самий автор, який закінчив Королівську Академію Музики як тромбоніст та композитор, не вміє грати на арфі.

До речі, П. Паттерсон є автором численних опусів і для інших інструментів, а також оркестрової, хорової, теле-, кіно-музики (причому, кількість кінострічок, озвучених композитором – 13 і це фільми жахів!). Він же написав хорову частину церемонії вінчання в соборі Святого Павла британської коронованої пари – принца Чарльза та принцеси Діани.

На зустрічі у ХНУМ музикант продемонстрував (в аудіо-запису та нотному форматі) деякі арфові п’єси, зокрема, знамениту сюїту «Павуки» (до речі, обов’язковий твір в одній із вікових груп учасників харківського арфового конкурсу), «Ящірки», «Завершення війни» (що присвячений подіям Другої світової війни). Частину цих опусів можна віднести до напрямку «музичної орнітології», бо в них наявні як суто арфові (часто – складні, віртуозні) прийоми гри, так і зображальні компоненти. Серед інших арфових опусів П. Паттерсон назвав цикл «Пташині арабески», жартівливий твір «Москити» тощо.

Усі п’єси, що прозвучали, викликали велике зацікавлення слухачів.

Під час творчого спілкування британський музикант із задоволенням та властивим йому артистизмом відповів на питання присутніх, повідомивши про особливості навчання студентів за фахом «композиція» в Англії, власний композиторський та виконавський досвід, дружні контакти з видатними європейськими музикантами.

Він також відверто та з гумором поділився про досягнення та курйози у своїй роботі, чим викликав щиру реакцію харківської аудиторії. Один з таких випадків трапився під час його виконання тромбонової партії у філармонічному оркестрі: на репетиції диригент зробив йому зауваження про надто голосну гру і запитав, чи знає музикант, «що таке пе-пе» (тут йдеться про динаміку піаніссімо). Відповідь прозвучала настільки ж пафосно, як тромбонова гра: «Звичайно знаю – це Поль Паттерсон!».

Зустріч була проведена при організаційному сприянні та допомозі у перекладі з англійської кандидатів мистецтвознавства – доцента ХНУМ імені І. П. Котляревського Ірини Ягодзинської та співробітника Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (в минулому – випускника університету мистецтв) Євгена Андрєєва.

Марія Борисенко
Фото – Людмила Казакова

1 квітня. Концерт до міжнародного Дня альтиста

Перше квітня – особлива дата у календарі. Увесь світ відзначає День гумору, звідусіль лунають жарти та розіграші. А ось у стінах Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського перше квітня вже декілька років асоціюється з міжнародним Днем альтиста.

Відомо, що альтисти – найвеселіші та найдотепніші з музикантів, тож не дивно, що саме цього дня за ініціативи доцента університетської кафедри оркестрових струнних інструментів Миколи Удовиченка у Великій залі ХНУМ відбувся концерт, який підготували учні його класу. Як було зазначено в афіші, жарти про альтистів на вході були б доречними, тож очікувати від заходу можна було всього, чого завгодно, проте не банального звітного концерту.

Ведуча концерту Поліна Кордовська з перших слів заінтригувала слухачів, оголосивши, що концерт відкриватиметься твором, у нотному тексті якого автор залишив парадоксальну ремарку: «Якість звука не має значення». Знавці альтової музики, звісно, одразу здогадалися, що мова йде про Сонату для альта соло П. Хіндеміта, яка і прозвучала у виконанні Надії Сафіної. Вступну частину концерту продовжила Євгенія Бесклубенко з Прелюдією з Сюїти С-dur Й. С. Баха, миттєво сфокусувавши увагу слухачів із сучасних інтонацій на музичну мову бароко.

Бахівська прелюдія прозвучала не випадково, адже перший великий блок концерту був побудований у вигляді своєрідної танцювальної сюїти. Дивовижний альтовий «бал» відкрився, як належно, витонченою та елегантною Мазуркою Г. Зіта у виконанні Анастасії Зубар та незмінного концертмейстера альтового класу Елеонори Радченко. А ось далі всі умовності аристократичних салонів були забуті поміж низки запальних танців світу. Експресивний грузинський танок «Хорумі», написаний композитором С. Цинцадзе, на розсуд публіки представила тендітна, проте темпераментна Вікторія Авраменко. Мандрівку екзотичними країнами продовжила Анастасія Скворонська, виконавши «Іспанські танці» Е. Гранадоса, слід за якими до знайомих та рідних інтонацій слухачів повернули «Три коломийки» М. Колесси, які заграла Ксенія Курінна. У виконанні Євгенії Бесклубенко прозвучала справжня перлина першої частини концерту – п’єса Ж. Ібера «Маленький білий віслючок», що, за дотепним коментарем ведучої, уособлює образ оптимістичного та задоволеного життям альтиста.

На цій самоіронічній ноті імпровізований бал добіг кінця, а ось сам концерт, натомість, дійшов своєї кульмінаційної фази. Жарти про альтистів порідшали, і загальна атмосфера стала більш серйозною та заглибленою. По-романтичному піднесена Соната для альта і фортепіано Р. Кларк у виконанні Ліани Ждановоїзмусила слухачів поринути у світ кельтських легенд, в той час як Надія Сафіна зачарувала всіх присутніх вишуканим Капрісом А. В’єтана, а також Романсом М. Бруха – композитора, якого можна вважати одним з найбільших «патріотів» альта. Не даремно концерт завершився одним з його творів, а саме єврейською молитвою «Кол-Нідрей», яку блискуче виконала Маргарита Соляник.

Глядачі залишали залу з відчуттям, що з цієї хвилини альт став для них трохи ближчим та ріднішим. Цей інструмент, що може передавати найтонші грані лірики та іронії, гумору та драми, дійсно вартий того, аби раз на рік, сонячного квітневого дня, вітати музикантів, що мали відвагу опанувати його.

Тож з нетерпінням чекаємо, що нового та цікавого запропонує доцент Микола Удовиченко та його невгамовний клас з нагоди Дня альтиста – 2020!

Вікторія Авраменко, Євгенія Бесклубенко, Маргарита Соляник

Повернутися