Навчальна лабораторія фольклору

Завідувач навчальної лабораторії фольклору
ЖАЛЄЙКО ДАРИНА МИКОЛАЇВНА
кандидат мистецтвознавства

тел.: +38(066) 925-06-20
e-mail: zhaleiko@num.kharkiv.ua

  • старший лаборант – Г. Ш. Войтова
 

Навчальна лабораторія фольклору як структурний підрозділ ХНУМ імені І. П. Котляревського є методично-практичною базою із питань фольклору університетської кафедри інтерпретології та аналізу музики. 

У 2017 році виповнилося 70 років з моменту її започаткування. 

За ініціативи фундатора кафедри історії музики Харківської Консер3ваторії – професора Галини  Тюменєвої було створено кабінет музичного фольклору. Очолити його у 1947 році було запрошено Олександра Стеблянка (1896–1977) – композитора та захопленого дослідника слобідської народнопісенної творчості, який став послідовником Г. Хоткевича у напрямі дослідження української традиційної музичної культури у Харківській консерваторії. Справа всього життя О. Стеблянка стала безцінним внеском у розвиток вивчення традиційної музичної культури Слобожанщини.

Наприкінці 1950-х років діяльність кабінету музичного фольклору припиняється за браком фінансування. Можна лише здогадуватися, скільки перлин народної музичної творчості було безповоротно втрачено для музичної науки через цей сумнозвісний факт, адже кожен задокументований запис поставав оригінальним документом тогочасної особливої фольклорної ситуації.

Після тривалої перерви, з 1976 року, функціонування кабінету фольклору відновлюється з поступовим поповненням записів зразків народнопісенної та інструментальної традиції Слобожанщини (завідувач – Сергій Нікітін; співробітники кабінету у різні роки – Лариса Новикова, Ірина Прісняк, Гаяне Войтова).

У період 2005 – 2015 років начальну лабораторію фольклору очолювала Ірина Романюк, яка розробила методику щодо залучення комп’ютерних технологій при оцифровуванні фольклорних зразків і започаткувала систематичний перезапис аудіо-фонду лабораторії фольклору (перезапис бобин та касет на цифрові носії).

З 2018 року завідувач навчальної лабораторії фольклору – Дарина Жалєйко.

Багаторічна діяльність навчальної лабораторії фольклору є підтвердженням давніх традицій нашої Аlmа-mater. На сьогодні результатом діяльності навчальної лабораторії фольклору став унікальний аудіо-фонд, який містить експедиційні записи, здійснені студентами у різні роки (перші з них датовані 1976 роком). Зібраний фоно-архів, без перебільшення, можна назвати скарбом: його ексклюзивність полягає у тому, що задокументовані зразки пісенної народної культури від найперших експедицій до сучасного досвіду збирання фольклору охоплюють історичний період у 35 років (1976 – 2011).

За час функціонування навчальної лабораторії фольклору (з 1976 року) було здійснено близько 80-ти експедицій теренами Східної України (дослідження Харківської, а також Полтавської, Донецької, Сумської, Білгородської, Воронізької областей).

Даний архів є одним із найбільш фундаментальних аудіо-архівів традиційної пісенної культури Слобожанщини (враховуючи його об’єм і значний історичний проміжок часу). Крім того, цінність існуючого аудіо-фонду зумовлена обраною на той час працівниками кабінету фольклору стратегією зосередження уваги на дослідженні окремого топографічного локусу. Йдеться про планомірне обстеження та запис традиційної культури Слобожанщини та прилеглих теренів. Очевидно, що охоплений фольклорними експедиціями історичний проміжок часу, і з позиції природного існування фольклору, і в контексті української етномузикології, в цілому, є досить вагомим.

На сьогодні діяльність навчальної лабораторії фольклору включає систему напрямів, основними з яких є:

  • архівне опрацювання й збереження аудіо-фонду, пов’язане з оновленням (збереження у цифровому форматі)записів навчальних фольклорних експедицій (електронна реорганізація);
  • електронна архівація супровідної експедиційної документації (переведення в електронний вигляд рукописної частини експедиційних матеріалів: транскрипції текстів, мелодій пісень, польових записів, відомостей про виконавців; фотоматеріалів тощо);
  • фольклорна практика. Важливий аспект діяльності навчальної лабораторії фольклору пов’язаний із забезпеченням і проведенням фольклорної практики для студентів спеціалізації «Музикознавство» та «Композиція», що полягає, в тому числі, у накопиченні слухового досвіду через прослуховування записів польових досліджень із фонду навчальної лабораторії фольклору, а також фіксації вербальної і музичної складової фольклорних зразків;
  • навчально-допоміжна робота (убезпечення навчального процесу).

Основні напрями діяльності навчальної лабораторії фольклору поліфонічно переплітаються, вимальовуючи співіснування різних складових, пов’язаних, з одного боку, з опрацюванням архіву (каталогізація-систематизація, оновлення і вдосконалення), а з іншого – убезпечення використання всього масиву матеріалів у навчальному процесі, практичній творчості і науково-дослідницькій діяльності.

Традиційна культурна спадщина завжди залишається на сторожі збереження духовних цінностей і живить генетичну пам’ять національної культури.

«Зникають традиції, затихає навіть в селах народна пісня, виходить з ужитку чистота мовного спілкування. А все це наша історія, наше духовне багатство, без якого ми самовтрачаємося, міліємо, одне слово, денаціоналізуємось. Сьогодні ця найжагучіша проблема хвилює не тільки інтелігенцію, але й ширші верстви суспільства, оскільки втрачається духовна культура. Мусимо починати з першооснов і повертати народові його ж історичну пам’ять. І починати маємо з найсвятішого – родоводу: хто ми і чиїх батьків діти?!»

Василь Скуратівський