Кафедра оркестрових духових та ударних інструментів

• Овчар Олександр Павлович – завідувач кафедри, кандидат мистецтвознавства, доцент (клас валторни)
• Абаджян Гаррій Артушевич – Народний артист України, кандидат мистецтвознавства, професор (клас фаготу)
• Чуріков Віктор Васильович – Заслужений діяч мистецтв України, професор (клас саксофону)
• Войнов Аркадій Васильович – Заслужений артист України, професор кафедри (клас флейти)
• Дяченко Юрій Станіславович – кандидат мистецтвознавства, доцент
• Тарарак Юрій Петрович – Заслужений артист України, доцент (клас труби)
• Агєєв Олександр Тимофійович – старший викладач (клас ударних інструментів)
• Висовень Андрій Васильович – Заслужений артист України, старший викладач (клас туби)
• Дубка Олександр Сергійович – кандидат мистецтвознавства, старший викладач (клас тромбону)
• Марченко Валерій Олексійович – старший викладач (клас флейти)
• Палій Ірина Олегівна – кандидат мистецтвознавства, старший викладач
• Третьяков Сергій Миколайович – старший викладач (клас кларнету)
• Безотечество Олександр Євгенович – викладач (клас гобою)
• Кошмай Гліб Андрійович – викладач
• Саверський Владислав Вікторович – викладач

КОНЦЕРТМЕЙСТЕРИ

• Суздальцева Л. М. – провідний концертмейстер
• Міхєєва Н. Б. – провідний концертмейстер
• Міц О. Р. – кандидат мистецтвознавства, провідний концертмейстер
• Стеценко С. В. – провідний концертмейстер
• Утленко В. В. – провідний концертмейстер
• Бандура Н. І. – концертмейстер
• Жахова В.С. - концертмейстер

У формуванні кафедри духових інструментів Харківської Консерваторії важливу роль зіграли викладачі в класах духових інструментів Харківського музичного училища. Відділ духових і ударних інструментів існував спочатку при кафедрі струнних інструментів (1921 р.). Лише в 1968 році відділ одержав статус самостійної кафедри. Впродовж десятиліть на кафедрі в класах дерев’яних духових і мідних духових інструментів виховувалися професійні кадри, які отримували солідну виконавську і загально-музичну підготовку й вправно застосовували свої знання у різних сферах музичної діяльності.

Класи дерев’яних духових інструментів

Клас флейти. З дня заснування консерваторії у класі флейти викладав професор Борис Нісанович Кричевський (1883-1933). Відмінний виконавець і педагог Б. Н. Кричевський за шістнадцять років роботи у Консерваторії виховав багатьох флейтистів, виконавство яких відрізнялося благородним звучанням, музикальністю, відчуттям фрази, логічністю і закінченістю. Після смерті Б. Н. Кричевського клас флейти вели його учні: спочатку Федір Семенович Прохачов до 1941 року, а потім Порфирій Костянтинович Риков. Одним з найкращих учнів останнього був Олександр Григорович Шустер (1929-1989).

Московську школу в класі флейти представляла випускниця професора Ю. Г. Ягудіна – Ізольда Володимирівна Андріяш, яка 10 років очолювала клас флейти у виші (1972-1982). І. В. Андріяш володіла красивим звуком, виразною кантиленою, тембровою різноманітністю. Ці якості вона успішно формувала у своїх учнів, але, на жаль, передчасна смерть обірвала її яскраве творче і педагогічне життя.

З 1982 року клас флейти очолює Заслужений артист України, професор кафедри – Аркадій  Васильович Войнов.

Клас гобоя. З 1917 по 1920 рік у класі гобоя викладав Гуго Альбертович Гек. У 1885 р. Г. А. Гек переїхав до Харкова, де працював в оркестрі оперного театру. З 1890 року і до відкриття консерваторії Г. А. Гек викладав у Харківському музичному училищі. Чудовий виконавець, він був вимогливим педагогом, непримиренно боровся з проявами вульгарності і дилетантизму в музиці. Після переїзду Г. А. Гека до Москви клас гобоя очолив його учень – Василь Володимирович Бровкович. Музикант романтичного напряму, В. В. Бровкович вважав, що на духовому інструменті треба грати мелодійно навіть в складних технічних епізодах.

Перед війною В. В. Бровковича запросили працювати в оркестр Великого театру (Москва) і клас гобоя очолив один з його кращих учнів – Михайло Олександрович Шевченко.

З 1979 по 2010 роки клас гобоя вів професор Володимир Ілліч Лебедєв. Багато учнів професора В. І. Лебедєва є лауреатами і призерами різних конкурсів, а також працюють в оркестрах і займаються педагогічною діяльністю, як в Україні, так і за її межами. Після смерті професора В.І. Лебедєва клас гобоя вели його учні В. Ю. Карелова і А. В. Назар’ян.

Сьогодні клас гобою викладає соліст оркестру ХНАТОБу ім. М. Лисенка – Тетяна Олександрівна Курилко.

Клас кларнета в перші роки існування кКнсерваторії вів випускник Харківського музичного училища Михайло Абрамович Гольдштейн. Ще як студент останнього курсу, він за рекомендацією свого вчителя Г. А. Гека, практикував як педагог зі студентами молодших курсів.

Високий престиж класу кларнета наприкінці 30-х років забезпечував Григорій Костянтинович Риков. Він був прекрасним музикантом, який володів великими технічними і звуковими можливостями. У педагогічній практиці він приділяв велику увагу постановці амбушюра, не дозволяв формального ставлення до музичного тексту, вимагав осмисленого виконання вже на початкових етапах вивчення твору.

З 1955 по 1972 роки клас кларнета вів Борис Олександрович Козлов. Він був талановитим виконавцем, педагогом. Його інтелігентність, обов’язковість і коректність у спілкуванні сприяли вихованню загальнолюдських і музикантських якостей його студентів.

У 1968 роки вести клас кларнета був запрошений Ян Олексійович Токарчук. У цьому ж році відділ духових інструментів перетворили у кафедру, яку він і очолив. Ініціативний музикант-виконавець, він часто виступав із сольними програмами, що включали твори харківських композиторів. У теперішній час клас кларнету ведуть Заслужений діяч мистецтв України, професор Валерій Миколайович Алтухов і його учень – Сергій Миколайович Третьяков.

Клас фагота бере свій початок з 1917 року, коли його очолював Карл Францевич Брінкбок, випускник Амстердамської Консерваторії, викладач Харківського музичного училища по класу фагота і контрабаса. Після від’їзду К. Ф. Брінкбока за кордон (1920) до Консерваторії був запрошений Микола Миколайович Арабей, вихованець Харківського музичного училища по класу Ф. В. Кучери.

Його спадкоємцем став Костянтин Наумович Білоцерковський. Хоча з останнім зазвичай поєднують народження харківської школи гри на фаготі, сам музикант вважав себе нащадком педагогічного досвіду К. Ф. Брінкбока. Педагогічна діяльність К. Н. Білоцерковського відрізнялася активністю і високою мірою самовіддачі. Він ніколи не обмежував час уроку і був готовий займатися з учнем до цілковитого досягнення мети. К. Н. Білоцерковський надавав великого значення розвитку техніки, володінню різними технічними прийомами, багато уваги приділяв опрацюванню штрихів, особливо стакато.
З 1976 року справу наставника продовжив його учень – професор Гаррій Артушевич Абаджян.

Клас саксофона вперше відкрився на кафедрі у 1985 році. Його очолив доцент Віктор Васильович Чуріков.

Класи мідних духових і ударних інструментів

Клас валторни. У перші роки існування Консерваторії клас валторни вів соліст Харківського оперного театру В. А. Кокотов – відмінний виконавець, який бездоганно володів технікою, культурою звука, тонким нюансуванням.

У 1948-1951роках клас валторни вів Олександр Іосифович Кричевський.

Сорок років з 1957 по 1997, коли клас валторни вів доктор мистецтвознавства, професор Іван Васильович Якустіді, стали роками стабілізації харківської валторнової школи. Науково-методична і дослідницька робота І. В. Якустіді була тісно пов’язана з його педагогічною діяльністю. У 1983 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «До питання про формування губного апарату валторніста», а у 1994 році – докторську дисертацію «Дослідження спектральних характеристик звукоряду валторни і роль амбушюра у формуванні якісного тембру її звучання». Кращими учнями І. В. Якустіді були: Ш. Палтаджян, А. Кременчуцький, О. Маліченко, Н. Островський,О. Овчар.

На сьогоднішній день клас валторни ведуть випускники кафедри – О. П. Овчар та О. В. Маліченко.

Першим викладачем класу труби був Ф. Ф. Губічка. Відомо, що він закінчив Празьку консерваторію і вів у перші роки існування харківського вишу ще клас туби і контрабасу. Декілька років клас труби вів чудовий трубач, соліст оркестру оперного театру Федір Костянтинович Пархомов. За короткий час він підготував ряд яскравих музикантів, таких як Ф. Жогов, А. Родман і С. Лібман. Інтенсивна виконавська практика Ф. К. Пархомова ніколи не велася за рахунок занять зі студентами, на неї завжди вистачало терпіння і наполегливості.

На початку 30-х років клас труби вів блискучий трубач, учень Ф. К. Пархомова – Федір Іванович Жогов. З його ім’ям пов’язано становлення виконавської школи трубачів, яка розвивалася не без впливу московських музикантів, зокрема, професора М. І. Табакова.

З 1943 по 1945 рр. клас труби вів І. Гедроіц, а у 1945 р. його прийняв Абрам Григорович Родман, вихованець Ф. К. Пархомова. Так само, як і Ф. І. Жогов, він неодноразово бував у професора М. І. Табакова, виявляв живе зацікавлення стосовно методики знаменитого трубача.

Вихованець ХССМШ і Московської консерваторії (клас професора Ю. А. Усова), лауреат Всесоюзного конкурсу (1980), доцент кафедри Олександр Сергійович Бевз працював у Харківському інституті мистецтв з 1976 по 1985 роки. Фанатично відданий своєму інструменту, О. С. Бевз багато часу приділяв вдосконаленню виконавської майстерності, що створило йому авторитет першокласного виконавця на трубі. У теперішній час клас труби очолює вихованець кафедри, старший викладач Юрій ПетровичТарарак.

Клас тромбона і туби. Першим викладачем у класі тромбона був Дмитро Іосифович Катанський. Незадовго до смерті Д. І. Катанський передав свій клас тромбоністу оперного театру Михайлу Челпанову, який за спогадами колег, хоча і не мав академічної освіти, проте був зарахований викладачем Консерваторії завдяки прекрасному володінню інструментом.

З 1933 по 1935 роки клас тромбону і студентський духовий оркестр очолював Натан Григорович Рахлін – згодом відомий радянський диригент, народний артист СРСР, професор. Після від’їзду Н. Г. Рахліна до Києва у 1935 році клас тромбона очолив Митрофан Захарович Корнєєв – військовий диригент із м. Суми. У 1939-1950 роках клас тромбона вів досвідчений оркестровий музикант Микола Осипович Кашиць, а після його смерті клас очолив – Валентин Октавіанович Туський.

Двадцять років (1972-1992) на кафедрі почасово працював Борис Іванович Бакатанов, випускник Воронізької військово-музикантської школи (1952) і Новосибірської Консерваторії (1964, клас доцента Г. І. Степанова). Певний час, а саме з 1973 по 1978 роки, клас тромбона вів також Ізраїль Григорович Ганзбург, учасник війни і музикант військових оркестрів.

У цей час клас тромбона і туби веде кандидат мистецтвознавства, професор кафедри Олег Вікторович Федорков.

Клас ударних інструментів у Харківській Консерваторії виник на початку 20-х років завдяки наполегливості та ініціативності Костянтина Дмитровича Баглікова, концертмейстера групи ударних інструментів оркестру оперного театру. Передбачаючи зростаючу популярність ксилофона, він наполегливо і цілеспрямовано займався на ньому, чим зацікавив цілу групу музикантів.

З 1946 по 1964 рік клас ударних інструментів вів Олександр Герасимович Мултанов. Від своїх учнів він добивався високої технічної якості, над якою міг працювати годинами. З його класу вийшли добре навчені виконавці, що зайняли гідне місце в оркестрах оперних театрів і філармоній.

З великою віддачею займався педагогічною роботою Євген Семенович Іванов, який викладав у класі ударних інструментів після О. Г. Мултанова (з 1964 року). У 1985-1993 роках в класі ударних інструментів викладав учень Є. С. Іванова Юрій Григорович Медовник. Успішно розвиваючи педагогічні традиції свого вчителя, Ю. Г. Медовник багато часу і сил приділяв сучасним виконавським методикам, які вміло застосовував у класі.

Сьогодні клас ударних інструментів очолює Олександр Тимофійович Агєєв та Гліб Андрійович Кошмай.