Кафедра оркестрових струнних інструментів

• Мельник Алла Олексіївна — завідувач кафеди, кандидат мистецтвознавства, доцент (скрипка)
• Щелкановцева Олена Михайлівна — кандидат мистецтвознавства, професор (віолончель)
• Гребнєва Ірина Вікторівна — кандидат мистецтвознавства, доцент (скрипка)
• Купріяненко Емма Борисівна — кандидат мистецтвознавства, доцент (альт)
• Лебедєв Євген Семенович — кандидат мистецтвознавства, доцент
• Шаповалов Ігор Петрович — Народний артист України, доцент (скрипка)
• Удовиченко Микола Миколайович — доктор мистецтва, старший викладач (альт)
• Чернявський Ігор Віталійович — старший викладач (скрипка)
• Вареніна Людмила Олександрівна – викладач
• Дашкєєва Ірина Віталіївна – викладач
• Злотнікова Елла Йосипівна – викладач
• Карачевцев Денис Олегович – викладач
• Літовченко Віра Сергіївна – викладач
• Ніколенко Андрій Миколайович – викладач
• Плющ Олександр Олександрович – викладач
• Сагайдачний Андрій Сергійович – викладач

КОНЦЕРТМЕЙСТЕРИ

• Візавітіна А. О. – провідний концертмейстер
• Кускова І. В. – провідний концертмейстер
• Корепанов С. О. – провідний концертмейстер
• Першина О. Ю. – провідний концертмейстер
• Радченко Г. І. – провідний концертмейстер
• Петренко Л. М. – концертмейстер

У Харківській Консерваторії, що відкрилася у 1917 р., струнна кафедра через малу кількість студентського контингенту входила до складу оркестрового факультету поряд із класами духових, ударних та народних інструментів. І тільки у 1921 р. вона стала самостійним підрозділом. В перші роки існування кафедру представляли: В. М. Гольфельд, Є. І. Гольдберг, І. В. Добржинець та Л. Ф. Тимошенко. З 1921 р. на кафедрі струнних інструментів працював професор Є. І. Гольдберг, який одержав освіту у Варшавській консерваторії. У нього навчалися І. А. Жук – в майбутньому концертмейстер оркестру Великого театру та Державного симфонічного оркестру СРСР, А. Гриншпун, Ф. Новиков. Очолював кафедру учень Л. С. Ауера В. М. Гольдфельд (1893-1982). Коли у вересні 1941 року В. М. Гольдфельд переїхав до Києва, керівництво кафедрою перейшло до професора І. В. Добржинця – також вихованця Л. С. Ауера. В класі І. В. Добржинця навчалися К. Варенберг (в майбутньому концертмейстер симфонічного оркестру Ленінградської філармонії під керівництвом Є. Мравинського), В. Добржинець, І. Заславський, Ю. Андрусенко, Р. Рихнін, Л. Сароян, Р. Клименська, Л. Зейде та ін.

В кінці 1930-х років у Харкові заблищала нова музична зірка – А. А. Ліщинський (1915-1995), котрий був єдиним з наших співвітчизників учнем всесвітньо прославленого професора Берлінської Вищої школи К. Флеша. Блискучий віртуоз, тонкий музикант, А. Ліщинський виступав не тільки як соліст, але й як камерний виконавець в дуеті з піаністом Б. А. Скловським; разом з тим очолював квартет ім. Леонтовича, а згодом – квартет викладачів Харківської консерваторії. Професор А. А. Ліщинський, у якого навчались відомі музиканти, лауреати різноманітних престижних конкурсів А. Марков, В. Селицький, Г. Фейгін, М. Могилевський, Л. Лазарев, М. Пітельман, А. Холоденко, В. Ушков, А. Мельник завідував струнною кафедрою з 1958 по 1980-ті роки.

У середині 40-х років на струнній кафедрі працювали колишні випускники Харківської консерваторії Р. Я. Клименська та І. В. Заславський. Дипломант Республіканського конкурсу Р. Я. Клименська, яка очолювала кафедру струнних інструментів з 1987 по 1989 рік, присвятила все своє життя педагогічній діяльності. Вона одержала початкову освіту у славетного одеського педагога П. А. Столярського та продовжила її у класі професора Є. І. Гольдберга у Харківській консерваторії. В класі Р. Я. Клименської осягали таємниці професії заслужений діяч мистецтв України Г. М. Куперман – колишній концертмейстер оркестру Харківського театру опери та балету ім. М. В. Лисенка, заслужений артист України, концертмейстер оркестру Дніпропетровського оперного театру Л. Логвинов та багато інших.

На струнній кафедрі в різні роки працювали Г. О. Гіносян, який продовжив свою діяльність у Єреванській консерваторії; В. І. Руденко, очоливший згодом музей-квартиру С. Голованова у Москві та викладавший у Московській консерваторії «Історію скрипкового мистецтва» і «Методику викладання гри на скрипці»; лауреати Республіканського конкурсу скрипалів імені М. В. Лисенка М. Н. Пітельман та І. Холкіна; вихованець відомого О. В. Криси А. Хургін; лауреати міжнародного конкурсу скрипалів імені Н. Паганіні у Генуї випускник Московської консерваторії Г. Є. Жислін та випускник кафедри М. Могилевський; заслужений діяч мистецтв України Г. М. Куперман, доцент Євдокимов С. А., котрий виховав понад 80 випускників найвищої категорії, серед яких відомий скрипаль Валерій Соколов, який нині активно гастролює у багатьох країнах світу як соліст та у складі різноманітних ансамблів з провідними музикантами Європи. Відомі й науково-методичні публікації Євдокимова С. А., зокрема, навчальний посібник «Скрипкове виконавство: шлях від початківця до віртуоза», та науково-методична праця «Звукова палітра скрипаля та ресурси її збагачення».

З 1980 по 1987 рік кафедру струнних інструментів очолював спадкоємець традицій Петербурзької скрипкової школи О. Ю. Юр’єв (1933-1994) – кандидат мистецтвознавства, професор, закінчивший свого часу Ленінградську консерваторію та аспірантуру по класу професора Ю. І. Ейдліна. Велику увагу у своїй діяльності О. Ю. Юр’єв приділяв питанням розвитку методичної науки. Посмертно у видавництві «Ut» вийшла в світ його монографія «Нариси історії та теорії смичкової культури скрипаля» (Санкт-Петербург, 2002). В класі О. Ю. Юр’єва навчалися І. Сайфутдинова – артистка оркестру Санкт-Петербурзької філармонії, А. Рахліс – артист Маріїнського театру, лауреат Республіканського конкурсу скрипалів імені М. В. Лисенка І. Холкіна.

З 2010 по 2022 рік кафедрою завідував Заслужений діяч мистецтв України, професор Холоденко Л.О. Талановитий виконавець, досвідчений педагог працював у Харківському інституті мистецтв (нині Національному університеті мистецтв) з 1978 року. За період роботи у Харкові підготував більш ніж 100 скрипалів, серед яких понад 20-ти — переможці Міжнародних конкурсів різного рівня, в тому числі в Києві, Італії, Австрії, Франції. Більшість його випускників працюють в Україні, а також — в Німеччині, Ізраілі, Фінляндії, Іспанії, Греції. З вересня 2010 року Л. О. Холоденко був художнім керівником та диригентом камерного оркестру ХНУМ.

Зараз обов’язки завідувача кафедри виконує кандидат мистецтвознавства, доцент Мельник А.О. (скрипка). У класі скрипки також працюють Народний артист України, професор кафедри Шаповалов І. П., професор кафедри Лебедєв Є. С. , доцент Гребнєва І. В., концертуючий музикант, старший викладач Чернявський І. В., викладачі Вареніна Л.О., Злотнікова Е.Й., Литовченко В.С.

Клас альта на струнній кафедрі викладав Ф. М. Хоміцер – учасник квартету педагогів консерваторії (А. А. Ліщинський, Р. Я. Клименська, Ф. М. Хоміцер, І. М. Гельфандбейн). У нього навчалися І. Сиротін, В. Банкевич, О. Бахтіозін.

З 1989 р. до 2010 року кафедру струнних інструментів очолював заслужений діяч мистецтв України, професор Сурен Гарнікович Кочарян (1920-2010). Вихованець Київської консерваторії (клас І. Г. Вакса), він протягом восьми років грав у Київському квартеті ім. М. В. Лисенка. С. Г. Кочарян був деканом оркестрового факультету, завідувачем кафедри камерного ансамблю. З 1987 р. до 2010 р. був художнім керівником та диригентом студентського камерного оркестру – дипломанта міжнародного фестивалю музики на Мальті, лауреата І премії Республіканського конкурсу, переможця фестивалів «Київська весна», «Молоді голоси», «Золота осінь», «Київ-Фест». В класі проф. С. Г. Кочаряна навчались лауреати республіканських та міжнародних конкурсів Г. Вайнштейн (працює у Німеччині), М. Удовиченко, В. Шульга, Е. Купріяненко, О. Красюкова, О. Чуйко, М. Тіунов, С. Шелест. На струнній кафедрі працювали учні С. Г. Кочаряна – В. В. Ковальчук, Є. А. Амстібовський, О. Л. Чуйко. У теперішній час клас альта ведуть випускники класу проф. Кочаряна С. Г. доцент М. М. Удовиченко та доцент Е. Б. Купріяненко.

Клас віолончелі на струнній кафедрі свого часу очолювала Л. Ф. Тимошенко – учениця А. А. Брандукова в Москві. Саме у класі Тимошенко Л. Ф. розпочав навчання майбутній видатний віолончеліст В. Фейгін. Її учнем був також І. М. Гельфандбейн, який протягом багатьох років керував квартетним класом Харківської Консерваторії.

Після війни керівництво віолончельним класом перейшло до вихованця Ленінградської консерваторії, учня А. Я. Штримера – І. М. Когана (1902-1995). У нього навчався Ю. Лоєвський – концертмейстер групи віолончелей Державного симфонічного оркестру Росії, Є. І. Ільготович, О. М. Щелкановцева – професор Харківського університету мистецтв.

Знаний музикант і педагог Георгій Борисович Авер’янов (1930-1991) приїхав до Харкова після закінчення аспірантури Київської консерваторії, де навчався у класі професорів Г. І. Пеккера та Г. І. Васильєва. Він багато грав соло та в ансамблях. Його партнерами в тріо були піаніст Г. Л. Гельфгат та скрипаль І. В. Заславський, якого замінив згодом О. Ю. Юр’єв. В класі у Г. Б. Авер’янова навчалися лауреати конкурсу ім. М. В. Лисенка різних років В. Мальцев, Н. Клочко, В. Кругляков, С. Рассох, А. Єздаков, М. Авер’янова, А. Шапіро. У різні роки клас віолончелі на кафедрі викладали її випускники В. Мальцев, В. Кругляков, Є. І. Ільготович – концертмейстер групи віолончелей оркестру харківської філармонії, учень І. М. Когана; І. Ф. Гайда – учень Г. Б. Авер’янова. Зараз на кафедрі оркестрових струнних інструментів клас віолончелі очолюють кандидат мистецтвознавства, професор О. М. Щелкановцева, її колишній студент О. О. Плющ та асистент-стажер Карачевцев Д.О.

У зв'язку із малочисельністю контингенту студентів по класу контрабасу та арфи викладачами за цими спеціальностями були солісти симфонічного оркестру Харківської філармонії та оперного театру. Перед війною на кафедрі працювали контрабасисти А. Резинкін – учень К. Ф. Бринкбока та Ф. В. Кучери, та І. Углицький – учень Ф. В. Кучери. З 1950 по 1960 роки клас контрабаса очолював концертмейстер симфонічного оркестру І. Ф. Дяченко (1917-1960), якого змінив на цій посаді В. І. Герасичкін. Далі контрабасистів навчав Г. Я. Грабовський (1914-1973), після якого на кафедрі працювали А. Г. Грабовський (1947), В. А. Смірнов (1944), С. Г. Мельник (1961). У теперішній час клас контрабаса ведуть нещодавні вихованці кафедри А. С. Сагайдачний та А. М. Ніколенко.

Клас арфи протягом довгих років очолювала А. Я. Гельрот (1890-1973) – вихованка Петербурзької консерваторії, учениця Вальтера Кюне. Далі на кафедрі працювала К. А. Дяченко (1920-2002) – солістка оркестру філармонії. Її змінила Н. Г. Каневська, згодом А. І. Дяченко і Л. В. Клєвцова. Останнім часом клас арфи викладає І. В. Дашкєєва.

Прикрасою струнної кафедри завжди були концертмейстери, які допомагали створювати творчу атмосферу в класі. Гра багатьох з них відзначена дипломами на республіканських та міжнародних конкурсах. Серед них К. А. Скловська, Е. М. Цукурова, Ю. Є. Чурюкіна, Н. А. Зац, Н. Ю. Гольдінгер, К. І. Кац, Т. Я. Сирота, Е. А. Шпет, О. І. Могилевська, М. І. Ровинська, Г. Р. Павловська, Н. Б. Гнатовська, А. М. Агішева, Н. Б. Прокопович, П. І. Дейнова, А. І. Радченко, О. І. Волкова, С. Н. Білокур, Т. І. Кравченко, Т. Б. Смоловик, І. О. Русанова, Г. О. Візавітіна, С. О. Калінін, Є., О. Ю. Першина.

Декілька слів необхідно сказати про студентський симфонічний оркестр, першим керівником якого був І. І. Слатін. Діяльність оркестру продовжив професор Я. А. Розенштейн, який став до диригентського пульту після І. В. Добржинця. За диригентським пультом студентського оркестру стояли багато відомих у Харкові музикантів. У післявоєнний період ним керували Д. І. Злобинський, І. С. Штейман, І. Б. Гусман, В. С. Міхелевич, Є. В. Дущенко, В. Г. Жорданія, Н. А. Шпак, А. В. Алєксєєв, О. І. Литвинов, Д. Ф. Журавель, заслужений діяч мистецтв України Ш. Г. Палтаджян.

Велику допомогу у роботі з оркестром надала доцент кафедри оперної підготовки кандидат мистецтвознавства І. В. Вербицька. Згодом керував оркестром кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри народних інструментів України – Ю. С. Дяченко. Гастрольні поїздки студентського симфонічного оркестру до Польщі та Німеччини у 2015 році показали, що оркестр переживає період ренесансу.