Польща, м. Білосток, 2022 – Театральна академія імені О.Зельверовича
Про участь у програмі Erasmus+ на базі театральніоі академіі імені О. Зельверовича, філііалі в м. Білосток професора кафедри майстерності актора та режисури театру анімації Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського Інюточкіна О. О.
Програму Erasmus+ по Вертепу в Білостоцькій академіі було заплановано на січень 2022 року, але з причини пандемічних обмежень, іі було відтерміновано. С початком війни, дякуючи неімовірній енергії пані Пауліни Матусяк, керівництво академіі активізувало зусилля з реалізаціі програми і з 4 квітня 2022 року почався курс знайомства студентів академіі з унікальною формою театра ляльок України -українським ВЕРТЕПОМ. До програми залучили студентів першого року навчання у кількості одинадцяти осіб: шестьох акторів, двох режисерів і трьох технологів театру ляльок. Метою занять була робота над різдвяною частиною вистави. Першу зустріч присвятили знайомству з історією виникнення вертепу, особливостями архітектури сценічного простору, конструкцією ляльок, тематикою драматургіі, характеристиками персонажів. Студенти технологи отримали завдання створити ляльок до вистави, додавши своє бачення дійових осіб, а режисери взяли на себе організаційні питання. Ляльки, представлені на фото, виготовлені Сюзанною Гугало та Сюзанною Прачук.
Після знайомства з текстом відбулося призначення на ролі з урахуванням бажань студентів. Треба додати, що до початку занять технічною частиною академіі було виготовлено досконалий вертеп. Щира подяка пану Маріушу Дорошко. До роботи зі студентами долучилась викладач зі співу пани Божена Боярин-Пшибила, під керівництвом якоі студенти освоїли весь матеріал вокальної (а капелла) складової вистави. Багато зусиль довелося прикласти мові вистави, адже вона мала виконуватись мовою оригіналу. Постійно проводилась корекція вимови. Найбільш складною виявилося опанування технікою ляльководіння, пошуки індивідуальної пластичної артикуляції тексту персонажів. Студенти працювали сумлінно, були зацікавлені. З технічних причин не вдалося доторкнутись до сцен з тіньовими ляльками, але вцілому робота з ознайомлення польських студентів з українською національною формою театру ляльок Вертепом була плідною і має посприяти методологічному і творчому зближенню театральних лялькових шкіл Польщі і України, Білостока і Харкова.
Другою складовою програми Erasmus+ були заходи з підвищення кваліфікації. Учбова частина академіі склала дуже цікавий і насичений план відвідування занять ведучих викладачів. Я з захопленням спостерігав за творчою магією професора Марти Рау з основ мистецтва анімації, за демократичною манерою надзвичайно змістовних занять професора Вєслава Чолпінського. Робота в класі маріонетки доктора Мартіни Степан-Двораковськоі привернула увагу поступовим ускладненням завдань з техніки ляльководіння, яке дозволяє майже досконало оволодіти надзвичайно складною лялькою. Гра актора в масці, якої поки ще не має в програмі нашої кафедри, в Білостоцькій академіі цікаво і дуже продуктивно веде доктор Міхал Ярмошук. Класичні системи ляльок у великому обсязі вивчаються студентами під керівництвом досвідчених викладачів, доктора Яцека Дойлідко і доктора Люціі Гшешчук. Окремий курс присвячено театру тіні. Аудиторія цього курса насичена великою кількістю світлових приладів, екранів, використовувати яки в своїх етюдах вчить доктор Магдалена Кішко-Дойлідко. Деякі паралелі можно провести, спостерігаючи курс театра оживленої форми, під керівництвом доктора Агнєшкі Маковськоі. В нашій програмі цей курс сконцентровано на оживлені предмета, а у польських колег коло анімантів значно ширше, хоча принципи, підходи , закони майже не відрізняються. Безмежну творчу територію охоплює курс сучасних лялькових технік, який стимулює студентів до використання у своїх пошуках широкого спектру технічних досягнень (комп’ютерні технології , сучасні матеріали, тощо). Всі ці безмежні можливості дуже цікаво доводить доктор Павла Чарнецька. Дуже корисним, перспективним курсом я вважаю курс «ляльки перед камерою» доктора Бернарди Беленя. Із заздрістю дивився я, хоча і на коротеньки, але надзвичайно цікаві студентські мультфільми, спостерігав процес створення сценарію, обговорення тактики знімального процесу. З деканом доктором Артуром Двулітом відбулася змістовна розмова щодо системи вступних іспитів, яка відрізняється від нашої і заслуговує на ретельне вивчення. Дуже важливою була зустріч з професором Мареком Вашкєлем. Він повідомив, що за даними ЮНЕСКО зміст терміну «культурна спадщина» включає традиції , успадковані від наших предків і передані нащадкам, традиції, до яких включено сценічне мистецтво, і, окремо, мистецтво театру ляльок. Враховуючи таку характеристику сценічного мистецтва та пов’язуючи її з театром ляльок, комісія UNIMA зі спадщини розробила анкету, з метою створення довідника традицій театру ляльок, які є або вважаються спадщиною. Професор Вашкєль запропонував мені заповнити анкету UNIMA, з пропозицією включення до довідника Українського вертепу, як зразка культурної спадщини українського народу. Анкету від імені Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського заповнено і надіслано у секретаріат UNIMA.
У цілому обидві програми було підготовлено і проведено на високому організаційному і людському рівні і підтвердило, що Білостоцька академія лялькового мистецтва справжня столиця лялькарів.
Фотографії надано з ресурсів Національної академії драматичного мистецтва імені Олександра Зельверовича.
K. Matosek, O. Inutochkin
Z. Gugala, Z. Praczuk
Італія, 2022 - Консерваторія Реджо-Емілії, Кастельново-не-Монті
Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського продовжує налагоджувати міжнародну співпрацю з музичними інституціями Європи. Консерваторія Реджо-Емілії і Кастельново-не-Монті (Італія), підтримуючи Україну та українських митців, запросила до себе наших студентів та викладачів. Цей візит став можливим завдяки підтримці Італійського консула Серджіо Федеріко Ніколачі (Sergio Federico Nicolaci) та зусиллям професора кафедри інтерпретології та аналізу музики Юлії Ніколаєвської.
14 квітня 2022 року в консерваторії відбувся урочистий прийом на честь прибуття українців. Були запрошені представники адміністрації міста та інші почесні гості. До цієї зустрічі приєднався онлайн й проректор з науково-педагогічної роботи та з міжнародних зв’язків Олександр Прийменко. Від імені ректора Наталії Говорухіної та колективу університету він подякував приймаючий заклад за гостинність і допомогу в цей нелегкий час, зосередивши увагу присутніх на тому, що ХНУМ – це європейський заклад із славними традиціями, який цього року святкуватиме 105-річчя. О. Прийменко висловив упевненість, що перебування наших студентів і викладачів в Італії сприятиме їх професійному зростанню, а співпраця з італійською стороною буде мати продовження.
Португалія, м. Порту, 2020 – Вища школа музики та мистецтв
Чотири місяці проживання в іншій країні – це величезний культурний досвід, який я мала можливість мати в 2019-2020 навчальному році. Навчалась я у Вищій школі музики та мистецтв у місті Порту (Португалія). Я мала честь бути студенткою класу Константина Санду, котрий завідує кафедрою спеціального фортепіано, має успішну виконавську діяльність, а також їздить по світу, навчаючи інших під час майстер класів.
Порту - це друге за величиною місто в Португалії. Велике, туристичне, багатокультурне. Це місто з великою кількістю історичних пам'яток. У Порту знаходиться Національний філармонійний оркестр, який частково складається з мігрантів з СРСР. Також в Порто розташований найкращий заклад для отримання вищої освіти - Вища школа музики та мистецтв.
Культурне життя в Португалії починається після десятої вечора. Саме в цей час розпочинаються концерти, театральні вистави.
Під час навчання в Португалії приймала участь у концертах. Наприклад, в одному концерті була моя сольна програма, а також камерна музика. Мала змогу грати в ансамблі з лауреатами міжнародних конкурсів - кларнетистом Габріелем Мерканделлі (Італія) та флейтисткою Меланією Гілл (Португалія). Приймала участь у Різдвяному концерті в місті Шове, виконували хорову програму. Також концерт камерної музики мого викладача Бруно Перейри, де я з вокалістами представляли вокальні цикли Брамса та Дворжака.
Я мала честь бути учасницею майстер-класів та отримувати персональний урок від професорів з Німеччини, Австрії, Італії, Нідерландів. У країнах ЄС це звичайне явище, що професори з різних країн часто приїжджають з концертами, а потім дають майстер класи.
Мабуть, тому, викладачі та студенти мають достатній рівень англійської мови. Це дуже допомагало комунікувати та брати участь у навчальному процесі. Мова викладання виконавських предметів переважно англійська, окрім хору, а теоретичних - португальська. До виконавських предметів, які я вивчила належать: спеціальність, камерний ансамбль (інструментальний), камерна музика (вокальна), мистецтво акомпанементу, хор. До теоретичних дисципліни — Історія сучасної музики та Світова музика.
Важливим для мене було осмисленням менталітету, культурних особливостей та рівень життя в цій країні. Саме для більш свідомого занурення в культурний контекст, я відвідувала курси португальської мови на базі Міграційного центру. Щодо менталітету, то можна сказати, що португальці врівноважені, флегматичні люди, які цінують час і відпочинок. Відносно рівня життя в Португалії, то Португалія не посідає перше місце серед країн ЄС, але компактність, затишність та пристосованість до нових людей робить її привабливою для туристів. Це не кажучи про океан та органічну природу з неймовірними краєвидами. Ну і звичайно ж люди. Відкритість, щира зацікавленість у долі студента... Це було у всіх викладачів, але окремо слід згадати про двох професорів Константина Санду та Маріо Азеведо, які запросили мене стати частиною їх сімей під час святкування Різдвяних свят.
Життя і навчання в Португалії — це безцінний досвід у моєму житті. Дякую Еразмус+ та університетові за можливість поїхати і бути частиною Еразмус сімʼї!
Ірина Кудєліна
Іспанія, м. Віго, 2020 – Сonservatorio Superior de Musica de Vigo
Участь у програмі Erasmus+ – це абсолютний вихід із зони комфорту. Це досвід, який розділяє життя на «до» і «після». Це час, коли ти дорослішаєш, ламаєш власні стереотипи, відкриваєш світ і себе самого та знаходиш місця і людей, до яких хочеться повертатись. Під час навчання розумієш як ніколи раніше: мистецтво дійсно стирає всі кордони та бар'єри.
І ми відчули це на собі.
Упродовж перебування ми щоденно стикались із чимось новим – від походу в магазин до занять з іспанської. Мабуть, тому кожен день був насиченим маленькими та великими подіями і враженнями.
Що особливо вирізнялося з перших хвилин перебування в Іспанії – відкритість та доброзичливість людей, які завжди готові допомогти. Хоча ми відчули це ще із листування з нашим координатором, керівником Європейських програм Хосе Луїсом Фернандесом при підготовці до поїздки. Він підтримував нас від першого і до останнього етапу, як в організаційних питаннях (оформлення документів та страхування, пошук житла, вирішення побутових, навчальних та фінансових проблем), так і психологічно, що було особливо цінним у непростий період карантину.
Місто Віго миттєво зачарувало нас величчю природи у поєднанні з розміреністю і неспішністю життя. Це відчуття зберігалось завжди, незалежно від обставин чи погодних умов (тут Галісія зі своїми постійними дощами та ураганним вітром розвіяла усі наші уявлення про сонячну Іспанію). Цей край – взагалі дуже мальовничий, інфраструктура зручна і доступна, тому ми намагались не втрачати нагоди насолоджуватись у вільний час красою місцевої природи.
Відразу по приїзду ми вперше зустрілись із нашими викладачами та Консерваторією у тіні величних кедрів. Навчання там стало безцінним професійним та життєвим досвідом. Ми надзвичайно вдячні нашим висококваліфікованим, талановитим, тактовним та щирим професорам, які відкрили для нас нові ідеї у виконавстві та інтерпретації, дозволили творити і проявляти себе.
Не менш цікавим було вивчення і теоретичних курсів – якісь з них були абсолютно новими для нас, а ті, що виявилися відомими, здалися наче новими через інші підходи та методологію. Навіть в умовах карантину ми отримали надзвичайно багато корисної інформації та знань, які знадобляться нам у подальшій професійній діяльності.
У Консерваторії відбуваються різноманітні концерти, майстер-класи із викладачами та виконавцями з різних країн, воркшопи, у яких ми брали участь протягом навчання за нормальних умов. Навесні був запланований проект, де збірний оркестр музикантів з усієї Галісії мав виконати Симфонію № 9 Л. Бетховена у містах Корунья та Віго, однак, на жаль, проект був скасований через карантинні заходи після першої репетиції.
Що стосується культури, не можна сказати, що адаптуватись було складно. Звісно, все було незвичним, спочатку був певний мовний бар'єр, адже багато іспанців не говорять англійською, але вони практично завжди відкриті для спілкування та нових знайомств, тому ми почували себе комфортно. Натомість, щоб відчути ментальність та атмосферу, потрібно «пережити» їх, бо жодні слова і фото не здатні передати це сповна.
Особливим досвідом була співпраця з іншими студентами різних національностей, які навчалися за програмою Еразмус+. Окрім продуктивної та цікавої творчої діяльності, ми мали змогу ознайомитися із музичною освітою та культурою інших країн, ділились та обмінювались поглядами та ідеями. Крім того, у Віго дуже насичене студентське життя, безліч студентів із різних куточків світу беруть участь у програмі Еразмус+ в Університеті Віго. Ми познайомились із багатьма з них на курсах іспанської мови, а також у студентській спільноті Еразмус.
Як підсумок, ми хотіли б побажати кожному отримати подібний досвід, не боятись змін та новизни. Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського та Консерваторія м. Віго, наші координатори в Україні та Іспанії створюють усі найсприятливіші умови для того, щоб кожен взяв максимум користі від навчання. Це є особливою нагодою задля підвищення свого професійного рівня, розширення світогляду, занурення до інших культурних та освітніх традицій, покращення знань іноземних мов, нових знайомств.
Тож, отримавши новий досвід, ми з радістю повернулися додому.
Наталія Житницька, Андрій Вінниченко
Іспанія, м. Севілья, 2020 – Conservatorio Superior de Musica «Manuel Castillo»
Ми, студенти IV-го курсу, Ольга Смоколіна (спеціалізація «Академічний спів») та Іван Йовенко (спеціалізація «Фагот»), провели свої 5 місяців в Іспанії, навчаючись по програмі Еразмус в Севільській консерваторії імені Мануеля Кастільйо. Наш досвід був дуже яскравим, пізнавальним та запам´ ятається на все життя.
Польща, м. Білосток, 2020 – Театральна академія імені О. Зельверовича
Що ж, от і закінчилося моє перебування на навчанні в Польщі. Дуже радий, що це трапилося саме зі мною.
Еразмус+ дав мені змогу пів року навчатися в Театральній академії імені Олександра Зельверовіча в м. Білостоці. Можу сказати, що це був цікаво проведений час, незважаючи на те, що мене спіткав коронавірусний карантин.
Я не повернувся розчарованим, бо отримав багато гарних емоцій, багато знайомств. У мене з’явилися цікаві проекти, які, хоч поки що не втілилися в життя, але початок їм закладено. Саме за допомогою викладачів академії я попрацював із новими видами мистецтва, наприклад, ляльки перед камерою та візуальним театром. Щодо викладачів, то вони розтлумачували будь-яке незрозуміле питання, пояснювали що до чого, тому що я не завжди розумів терміни польською або англійською. Викладачі надихали на працю. Я гадаю, що це основне.
Дякую студентам, які не давали мені нудьгувати, допомагали у створенні проектів та інших робіт, саме вони стимулювали мене до вивчення польської.
Великий плюс, що були курси з польської мови. Протягом студіювання я міг спокійно читати книги польською, спілкуватися зі студентами та викладачами. Дуже тішуся з того, що міг спілкуватися з людьми не тільки англійською та українською.
Щиро дякую пані Пауліні Матусяк за її увагу, турботу та допомогу з вирішенням проблем.
Я раджу всім студентам, якщо є така змога, скористатися програмою міжнародної академічної мобільності, оскільки це буде поштовхом до нових робіт та контактів із досвідченими людьми вашої професії.
Студент театрального факультету ХНУМ – Перцев Нікіта
Наше навчання проходило в мальовничому місті Севілья, відомим своїм духом фламенко, чудовою теплою погодою та привітними людьми. Кожен день ми могли насолоджуватись неймовірною архітектурою старого центру, адже наша консерваторія розташована дуже близько до найвідоміших туристичних місць.
Сама консерваторія має відкритий простір всередині, патіо, де ростуть пальми. Там студенти зазвичай збираються на перервах між парами, аби відпочити, поговорити або просто погрітись на сонці. Аудиторії для занять з вчителями просторі, сучасні, з якісними інструментами. Також є окремо маленькі класи для самостійної практики, в яких можна займатись тільки одну годину.
Нас приємно здивувало різноманіття представлених музичних інструментів. Наприклад, в найбільшому залі є орган, на якому іноді займаються піаністи або студенти з груп історичного співу. Також можна знайти клавесин, який також використовують для гри творів інших старовинних епох. В багатьох студентів, крім основного, є другий інструмент ( барочна гітара, барочна флейта, флейта-піколо).
Також нам подобалась сама система організації учбового процесу. Значна свобода вибору предметів, розклад виходить не дуже щільним, є достатньо вільного часу. Кожен учень має свій електронний кабінет в системі, де може бачити повідомлення від викладачів, необхідні матеріали для пар та зміни в розкладі.
В консерваторії існує багато цікавих факультативів, на які всі студенти ходять з радістю і які вибирають добровільно. Одним з найулюбленіших факультативів студентів є хор. В консерваторії їх декілька, відрізняються своїм репертуаром та кількістю учнів. У цьому році була переповнена група нового захоплюючого предмету музичної терапії, відвідуючи який можна відчути на собі цілющу силу музики. Також дуже цікавим факультативом є техніка тіла. Вона дозволяє розслабитись, позбавитися від зажимів, які музиканти можуть мати на сцені, шляхом виконання акторських етюдів, танців та сеансів йоги. Але деякі предмети все ж були не зовсім організованими та зрозумілими. Для вокаліста дуже не вистачало оперної студії.
Атмосфера, яка панує в цьому учбовому закладі, просто неймовірна. Всі вчителі привітні, завжди посміхаються, готові допомогти. Після прослуховувань (так ми називали модулі або екзамени) нерідко ходили з усім класом на каву в бар біля консерваторії, аби обговорити всі моменти виступів в дружній атмосфері. Всі одногрупники звикли ділитися думками з приводу виступів один одного, бо відносини в колективі дуже відкриті та дружні.
Друзів в університеті ми знайшли дуже швидко. В основному це учасники тієї ж програми Еразмус з різних країн. Нажаль, з місцевими можна подружитись тільки при умові володіння іспанською. І хоча б тільки заради цього її треба посилено вчити. Бо познайомившись з ними поближче, ми дійсно стали частиною севільської молоді і більше не відчували себе туристами.
У вільний час завжди можна було піти на заходи Еразмус клубу, серед яких екскурсії, пікніки, уроки танців або дні спорту, подорожі по іншим чудовим містам Андалусії. Або просто насолоджуватись прекрасною погодою, прогулюючись у величезних парках, біля річки або в історичному серці міста.
Підсумовуючи нашу розповідь, ми дуже вдячні за той дивовижний час, який ми провели в місті Севілья. Ми дуже раді досвіду навчання в іноземному вузі, знанням нової мови, величезній кількості друзів з різних країн та незабутнім спогадам про цей період нашого життя.
Іспанія, м. Віго, 2018–2019 – Сonservatorio Superior de Musica de Vigo
Враження студентів ХНУМ: Катерини Стеценко (скрипка), Наталії Іорданової (фагот), Анастасії Шнирьової (гітара).
Іспанія – неймовірна країна, що захоплює з першого погляду. Протягом півріччя ми навчались в одному з найкрасивіших регіонів півночі Іспанії – Галісії, що вражає різноманітними краєвидами та культурою.
У м. Віго нас чекав дуже теплий прийом завдяки нашому координатору Хосе Луїсу Фернандесу, який заздалегідь потурбувався про подальше місце проживання та протягом усього навчання дуже піклувався про нас.
Нас одразу підкорили мальовничі види цього міста, що знаходиться у гірській місцевості та омивається Атлантичним океаном. Саме це дає нове натхнення та енергію, щоб поринути у творчий процес.
Знайомство з Консерваторією було дуже радісним завдяки тому, що її ректор – Естебан Вальверде, викладачі зі спеціальності та студенти – прийняли нас привітно, що сприяло подальшому легкому навчанню, не дивлячись на всі бар’єри.
Протягом навчання ми отримали новий досвід, а високий рівень закладу задовольняє усім необхідним умовам та понурює у дуже цікавий процес навчання. Різноманіття нових лекцій, які ми могли обрати самостійно, постійний обмін досвідом та майстер-класи з відомими музикантами високого рівня, співпраця зі студентами різних країн, обмін культурами та знаннями, покращення рівня іноземної мови. Також надається можливість брати участь у різноманітних конкурсах та концертах не тільки в Іспанії, а й за її межами. Кожен день ми отримували багато практики з опанування власних програм з фаху та прийомів гри. Високий рівень та майстерність викладачів зробили великий внесок в наш музичний розвиток.
Студентське життя наповнене заходами, де всі студенти мають можливість спілкування з викладачами та іншими студентами, що позитивно впливає на легкість навчального процесу та комунікації.
Ми отримали безцінний досвід та емоції під час навчання, які ми застосовуємо в удосконаленні власної професійної майстерності.
Не можемо не виразити велику вдячність нашому університету в особі ректора – Вєркіної Тетяни Борисівни – за надання змоги взяти участь у одній з найпопулярніших міжнародних програм по обміну студентів, а також проректору з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Прийменку Олександру Сергійовичу за допомогу упродовж підготовчого процесу та під час нашого перебування в Іспанії.