Враження студентів від навчання за програмою


Іспанія, м. Віго, 2020 – Сonservatorio Superior de Musica de Vigo


 

Участь у програмі Erasmus+ – це абсолютний вихід із зони комфорту. Це досвід, який розділяє життя на «до» і «після». Це час, коли ти дорослішаєш, ламаєш власні стереотипи, відкриваєш світ і себе самого та знаходиш місця і людей, до яких хочеться повертатись. Під час навчання розумієш як ніколи раніше: мистецтво дійсно стирає всі кордони та бар'єри.


І ми відчули це на собі.

Упродовж перебування ми щоденно стикались із чимось новим – від походу в магазин до занять з іспанської. Мабуть, тому кожен день був насиченим маленькими та великими подіями і враженнями.

Що особливо вирізнялося з перших хвилин перебування в Іспанії – відкритість та доброзичливість людей, які завжди готові допомогти. Хоча ми відчули це ще із листування з нашим координатором, керівником Європейських програм Хосе Луїсом Фернандесом при підготовці до поїздки. Він підтримував нас від першого і до останнього етапу, як в організаційних питаннях (оформлення документів та страхування, пошук житла, вирішення побутових, навчальних та фінансових проблем), так і психологічно, що було особливо цінним у непростий період карантину.

Місто Віго миттєво зачарувало нас величчю природи у поєднанні з розміреністю і неспішністю життя. Це відчуття зберігалось завжди, незалежно від обставин чи погодних умов (тут Галісія зі своїми постійними дощами та ураганним вітром розвіяла усі наші уявлення про сонячну Іспанію). Цей край – взагалі дуже мальовничий, інфраструктура зручна і доступна, тому ми намаглись не втрачати нагоди насолоджуватись у вільний час красою місцевої природи.

Відразу по приїзду ми вперше зустрілись із нашими викладачами та Консерваторією у тіні величних кедрів. Навчання там стало безцінним професійним та життєвим досвідом. Ми надзвичайно вдячні нашим висококваліфікованим, талановитим, тактовним та щирим професорам, які відкрили для нас нові ідеї у виконавстві та інтерпретації, дозволили творити і проявляти себе.

Не менш цікавим було вивчення і теоретичних курсів – якісь з них були абсолютно новими для нас, а ті, що виявилися відомими, здалися наче новими через інші підходи та методологію. Навіть в умовах карантину ми отримали надзвичайно багато корисної інформації та знань, які знадобляться нам у подальшій професійній діяльності.

У Консерваторії відбуваються різноманітні концерти, майстер-класи із викладачами та виконавцями з різних країн, воркшопи, у яких ми брали участь протягом навчання за нормальних умов. Навесні був запланований проект, де збірний оркестр музикантів з усієї Галісії мав виконати Симфонію № 9 Л. Бетховена у містах Корунья та Віго, однак, на жаль, проект був скасований через карантинні заходи після першої репетиції.

Що стосується культури, не можна сказати, що адаптуватись було складно. Звісно, все було незвичним, спочатку був певний мовний бар'єр, адже багато іспанців не говорять англійською, але вони практично завжди відкриті для спілкування та нових знайомств, тому ми почували себе комфортно. Натомість, щоб відчути ментальність та атмосферу, потрібно «пережити» їх, бо жодні слова і фото не здатні передати це сповна.

Особливим досвідом була співпраця з іншими студентами різних національностей, які навчалися за програмою Еразмус+. Окрім продуктивної та цікавої творчої діяльності, ми мали змогу ознайомитися із музичною освітою та культурою інших країн, ділились та обмінювались поглядами та ідеями. Крім того, у Віго дуже насичене студентське життя, безліч студентів із різних куточків світу беруть участь у програмі Еразмус+ в Університеті Віго. Ми познайомились із багатьма з них на курсах іспанської мови, а також у студентській спільноті Еразмус.

Як підсумок, ми хотіли б побажати кожному отримати подібний досвід, не боятись змін та новизни. Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського та Консерваторія м. Віго, наші координатори в Україні та Іспанії створюють усі найсприятливіші умови для того, щоб кожен взяв максимум користі від навчання. Це є особливою нагодою задля підвищення свого професійного рівня, розширення світогляду, занурення до інших культурних та освітніх традицій, покращення знань іноземних мов, нових знайомств.

Тож, отримавши новий досвід, ми з радістю повернулися додому.

 

Наталія Житницька, Андрій Вінниченко


Іспанія, м. Севілья, 2020 – Conservatorio Superior de Musica «Manuel Castillo»

 


Ми, студенти IV-го курсу, Ольга Смоколіна (спеціалізація «Академічний спів») та Іван Йовенко (спеціалізація «Фагот»), провели свої 5 місяців в Іспанії, навчаючись по програмі Еразмус в Севільській консерваторії імені Мануеля Кастільйо. Наш досвід був дуже яскравим, пізнавальним та запам´ ятається на все життя.


Наше навчання проходило в мальовничому місті Севілья, відомим своїм духом фламенко, чудовою теплою погодою та привітними людьми. Кожен день ми могли насолоджуватись неймовірною архітектурою старого центру, адже наша консерваторія розташована дуже близько до найвідоміших туристичних місць.

Сама консерваторія має відкритий простір всередині, патіо, де ростуть пальми. Там студенти зазвичай збираються на перервах між парами, аби відпочити, поговорити або просто погрітись на сонці. Аудиторії для занять з вчителями просторі, сучасні, з якісними інструментами. Також є окремо маленькі класи для самостійної практики, в яких можна займатись тільки одну годину.

Нас приємно здивувало різноманіття представлених музичних інструментів. Наприклад, в найбільшому залі є орган, на якому іноді займаються піаністи або студенти з груп історичного співу. Також можна знайти клавесин, який також використовують для гри творів інших старовинних епох. В багатьох студентів, крім основного, є другий інструмент ( барочна гітара, барочна флейта, флейта-піколо).

Також нам подобалась сама система організації учбового процесу. Значна свобода вибору предметів, розклад виходить не дуже щільним, є достатньо вільного часу. Кожен учень має свій електронний кабінет в системі, де може бачити повідомлення від викладачів, необхідні матеріали для пар та зміни в розкладі.

В консерваторії існує багато цікавих факультативів, на які всі студенти ходять з радістю і які вибирають добровільно. Одним з найулюбленіших факультативів студентів є хор. В консерваторії їх декілька, відрізняються своїм репертуаром та кількістю учнів. У цьому році була переповнена група нового захоплюючого предмету музичної терапії, відвідуючи який можна відчути на собі цілющу силу музики. Також дуже цікавим факультативом є техніка тіла. Вона дозволяє розслабитись, позбавитися від зажимів, які музиканти можуть мати на сцені, шляхом виконання акторських етюдів, танців та сеансів йоги. Але деякі предмети все ж були не зовсім організованими та зрозумілими. Для вокаліста дуже не вистачало оперної студії.

Атмосфера, яка панує в цьому учбовому закладі, просто неймовірна. Всі вчителі привітні, завжди посміхаються, готові допомогти. Після прослуховувань (так ми називали модулі або екзамени) нерідко ходили з усім класом на каву в бар біля консерваторії, аби обговорити всі моменти виступів в дружній атмосфері. Всі одногрупники звикли ділитися думками з приводу виступів один одного, бо відносини в колективі дуже відкриті та дружні.

Друзів в університеті ми знайшли дуже швидко. В основному це учасники тієї ж програми Еразмус з різних країн. Нажаль, з місцевими можна подружитись тільки при умові володіння іспанською. І хоча б тільки заради цього її треба посилено вчити. Бо познайомившись з ними поближче, ми дійсно стали частиною севільської молоді і більше не відчували себе туристами.

У вільний час завжди можна було піти на заходи Еразмус клубу, серед яких екскурсії, пікніки, уроки танців або дні спорту, подорожі по іншим чудовим містам Андалусії. Або просто насолоджуватись прекрасною погодою, прогулюючись у величезних парках, біля річки або в історичному серці міста.

Підсумовуючи нашу розповідь, ми дуже вдячні за той дивовижний час, який ми провели в місті Севілья. Ми дуже раді досвіду навчання в іноземному вузі, знанням нової мови, величезній кількості друзів з різних країн та незабутнім спогадам про цей період нашого життя.