Кафедра концертмейcтерської майстерності

Завідувач кафедрою (з 1989 р.) – Євгенія Семенівна Нікітська, заслужений діяч мистецтв України, професор, учасник національної іміджевої програми "Лідери XXI століття".

СКЛАД КАФЕДРИ

  • Нікітська Є. С. - професор, Заслужений діяч мистецтв України, завідуюча кафедрою концертмейстерської майстерності
  • Кондратьєва Т. І. , доцент
  • Інюточкіна Н. В. - доцент, кандидат мистецтвознавства
  • Соляников В. Ю. - доцент, лауреат республіканського та міжнародного конкурсів 
  • Підпорінова К. В. – доцент, кандидат мистецтвознавства
  • Зуб Г. О. , старший викладач
  • Григор’єва О. Б. – старший викладач, лауреат та дипломант міжнародних конкурсів
  • Тарабанов А. П. – старший викладач, лауреат та дипломант міжнародних та національних конкурсів 

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Кафедра концертмейстерства була заснована 1939 року. Її очолила Л.І.Фінкельштейн, випускниця Московської консерваторії по класу професора К.І.Ігумнова. Тоді відбувся перший випуск концертмейстерського класу. Із 1969 до 1978 року кафедрою керувала І.М.Полян (1908-1987). Підготовлені нею співаки Б.Гмиря, М.Манойло, Н.Суржина, Є.Іванов, Ґ.Ципола, Л.Сергієнко та інші здобули звання лауреатів республіканський, всесоюзних і міжнародних конкурсів, заслужених і народних артистів України та Росії.

Із 1996 року на кафедрі концертмейстерської майстерності навчаються асистенти-стажисти.
Крім викладачів на кафедрі працюють також ілюстратори:
Заслужена артистка України О. Скворцова, 
Заслужена артистка Росії Т. Жукова, 
лауреати міжнародних конкурсів І. Сахно, О. Старикова, Є. Амстибовський, А. Баранов, М. Гончаров, Ю. Пересада та інші. 

Кафедра концертмейстерської майстерності сьогодні - це колектив однодумців, високий професіоналізм яких дозволяє шукати й знаходити нові форми й методи викладання, спрямованого на виховання багатосторонньо розвиненого музиканта-концертмейстера.

Класу концертмейстерської майстерності належить найважливіша суттєва роль в справі виховання висококваліфікованих музикантів, які поєднують професійну майстерність з високою художньою спрямованістю у виконавській та педагогічній діяльності.

Концертмейстерський клас готує студента-піаніста до практичної діяльності в якості концертмейстера оперних театрів, вокальних, оркестрових та диригентських (симфонічних і хорових) класів музичних навчальних закладів, а також до роботи в якості акомпаніатора у філармонії, на радіо та телебаченні.

Професія концертмейстера припускає багато чорнової, зовні непомітної, але дуже складної роботи, що вимагає, крім гарних піаністичних даних, педагогічних здібностей і тонкого ансамблевого чуття, ще й особої любові до своєї справи, любові подвижницької, позбавленої марнославства, честолюбства, бажання мати власний успіх.

Клас спільної гри, у якому формувалися навички ансамблевого виконавства, був відкритий з перших днів існування музичного училища і вихованню в ньому надавав великого значення І. І. Слатін. Серед педагогів музичного училища була, наприклад, піаністка Ф. Є. Фаненштиль, яка крім сольних концертів часто виступала як учасник ансамблю; Федеріко Бугамеллі, різнобічно обдарований музикант, автор скрипкових, вокальних фортепіанних творів (останні сам виконував), співак (педагог М. Рейзена по вокалу в Харківській консерваторії в 1917 р.), диригент та концертмейстер.

Важливість підготовки саме концертмейстерів стала відчутною у 1920-ті рр., коли, незважаючи на великі труднощі післяжовтневого періоду, музичне та театральне життя Харкова було інтенсивним. Виникло безліч різних студій і музичних гуртків, Театр Юного Глядача, Шкільний театр, Театр Мініатюр й Естради; перший на Україні Державний оперний театр, знов відкрилася консерваторія, активізувалася діяльність філармонії. І все це різноманіття форм театрального й музичного мистецтва вимагало, крім професійних режисерів, співаків, диригентів, ще й підготовлених концертмейстерів. У 20-ті рр. навчання концертмейстерській майстерності включили у навчальні плани дитячих музичних шкіл, в 30-ті рр. акомпаніаторів для самодіяльності Харкова готували на музичних курсах для дорослих, куди приймалися особи у віці від 17 до 35 років. І тільки близько 40-х років піаністи стали одержувати спеціалізовану концертмейстерську підготовку в Харківській державній консерваторії.

Першим педагогом у Харківській консерваторії, що багато років керувала концертмейстерським класом і виховала плеяду високопрофесійних концертмейстерів, була Лідія Іванівна Финкельштейн, яка привчала студентів до великої точності, академізму, не терпіла неохайності в роботі, прагнула до серйозного, глибокого прочитання музичного й поетичного тексту, вчила розбиратися у характері музичного супроводу, знайти й зрозуміти у фортепіанній партії той музичний образ, що заданий композитором у вокальному творі. Закладені нею традиції виховання молодих концертмейстерів продовжили її учні-викладачі кафедри концертмейстерської майстерності – Віра Михайлівна Мурзіна (нар. 1916), глибокий знавець вокального репертуару Лідія Леонідівна Монахова (нар. 1925) та Ірина Йосипівна Козловська(1922-1983), яку неодноразово відмічали як кращого концертмейстера Республіканських оглядів випускників консерваторій, Всеукраїнського конкурсу вокалістів (1957), Міжнародного конкурсу VІ-го Всесвітнього фестивалю молоді й студентів (1957).

В. М. Мурзіна, І. І. Козловська й Л. Л. Монахова виховали прекрасні концертмейстерські кадри, які успішно продовжили традиції викладання й виконавства своїх педагогів. Не тільки плідно працювали викладачами, але й вели активну концертну діяльність ще два педагоги кафедри – Ольга Василівна Хлопова-Обухова (1914-1989) і Надія Сергіївна Крамаренко (нар. 1932), яка довгий час працювала концертмейстером на різних кафедрах у ХГК, приділяла багато уваги роботі зі співаками, допомагала в роботі солістам оперного театру й філармонії. І О. В. Обухова, і Н. С. Крамаренко були музикантами, що віддано любили вокал, жагуче пропагандували сучасну і, особливо, українську вокальну музику.
З 1964 по 1978 р. кафедру концертмейстерської майстерності (на той час відокремлену в самостійну кафедру) очолювала яскравий музикант, блискуча піаністка Ізабелла Моісеївна Полян (1908 – 1987). Будучи яскраво обдарованою піаністкою, вона все життя присвятила концертмейстерській роботі, виступала з П. М. Норцовим, Д. Г. Бадрідзе, М. Г. Райським, А. Ф. Кривченей, А. Івановим, В. Норейком та іншими. Працювала концертмейстером в Харківській консерваторії з 1936 р. Це був шлях талановитого педагога й музиканта, що виховав багатьох видатних виконавців камерної вокальної музики. Одним з перших успіхів І. М. Полян у її роботі з молодими співаками була підготовка під керівництвом заслуженого діяча мистецтв, професора П. Голубєва, студента вокального факультету Б. Гмирі й успішний виступ з ним на Першому Всесоюзному конкурсі вокалістів в 1939 р. (Б. Р. Гмиря одержав 2-ю премію й став лауреатом конкурсу). Після конкурсу І. М. Полян з Б. Гмирею роблять велике концертне турне (Москва, Ленінград, Київ, Ростов,Єйськ, Донецьк).

Після евакуації в м. Красноярськ, де І.М. Полян була головним концертмейстером об'єднаного Одеського й Дніпропетровського театрів опери й балету, вона знову вела клас камерного співу на вокальному факультеті Харківської консерваторії. Багато випускників І. М. Полян були підготовлені нею до республіканських, всесоюзних і міжнародних конкурсів, де вони стали лауреатами. Виступи її класу завжди відрізнялися високою музичною культурою, глибоким проникненням у стиль виконуваних творів. Серед величезної кількості її випускників: народні артисти – Б. Гмиря, М. Манойло, Н. Суржина, Г. Ципола, Л. Сергієчко; заслужені – Б. Жайворонок, Л. Соляник, С. Трішин, Л. Морозова, А. Резілова.

Діяльна, натхненна натура І. М. Полян не дозволяла працювати винятково в рамках навчальних планів. Вона була постановником, режисером і виконавцем головною вечорів рахманіновської музики, а у 1960 р. зі своїми учнями в трьох концертах виконала всі 84 романси С.  В. Рахманінова. На думку І. М. Полян, у концертмейстерському класі піаністи повинні одержати основні навички концертмейстерської спеціальності, які потім у самостійній роботі розвиваються й підкріплюються власним досвідом. Для придбання цього досвіду потрібна велика й різноманітна практика. Саме тому І. М. Полян залучала до роботи на кафедрі молодих, але вже досить досвідчених концертмейстерів з кафедри сольного співу – Т. І. Кондратьєву (учениця В. М. Мурзіної) і Є. С. Нікітську (учениця О. В. Обуховой), які могли передати студентам-піаністам своє «живе» володіння тонкощами концертмейстерської майстерності. І по виходу на пенсію (1978) І. М. Полян продовжувала надавати допомогу молодим музикантам (так, у неї постійно консультувалася Є. С. Нікітська).

З 1980 по 1989 р. кафедру концертмейстерської майстерності очолювала Агнеса Анатоліївна Мірошнікова (нар. 1926), професор кафедри хорового диригування. Блискучий організатор, вона розширила напрямки роботи кафедри і значно «омолодила» її склад. У виконанні молодих викладачів – В. Ю. Соляникова, Н. В. Інюточкіної (учнів І. І. Козловської), Т. Ю. Калугіної (учениці Т. І. Кондратьєвої), І. М. Приходько (учня Є. С. Нікітської) стали звучати твори сучасних авторів, харківських композиторів, на кафедрі були введені колоквіум і читання хорових партитур тощо. З 1989 р. і по теперішній час кафедру очолює Заслужений діяч мистецтв України, професор Євгенія Семенівна Нікітська - прекрасний фахівець, що сполучає яскраві виконавські якості з безсумнівною педагогічною обдарованістю. У 1987-1994 рр. на кафедрі працював старший викладач Приходько Ігор Михайлович (нар. 1963), талановитий піаніст, композитор, теоретик, лауреат республіканського конкурсу камерних виконавців та дипломант-концертмейстер багатьох республіканських конкурсів. З тих, хто вже не працює на кафедрі, слід назвати і старшого викладача Калугіну Тетяну Юріївну (нар. 1953), яка за рр. роботи (1981-1999) підготувала майбутніх концертмейстерів ХДУМ, Академії культури, музичних училищах різних міст. Т. Ю. Калугіна також займалася науково-дослідницькою роботою: нею зібраний багатий і цікавий матеріал по історії концертмейстерської спеціальності та історії кафедри концертмейстерської майстерності, біографічні матеріали відомих піаністів-концертмейстерів, опублікований ряд статей по історії концертмейстерського мистецтва.

Багато уваги на кафедрі у всі роки приділялося науково-дослідницькій роботі: теоретичній праці, що мають методичний або виконавський аспекти, впроваджуються в навчально-виховний процес. Так свого часу А. А. Мірошниковою були розроблені «Методичні рекомендації з читання хорових партитур» та «Методичні рекомендації з читання та транспонування з листа» (1994). Є. С. Нікітська та Т. Є. Калугіна розробили програми з дисциплін «Концертмейстерський клас» та «Концертмейстерська практика» для студентів фортепіанного факультету. В цих програмах були враховані вимоги, що стосуються виховання піаніста-концертмейстера на сучасному етапі. Викладачами кафедри була викопана низка комплексних науково-методичних робіт, серед яких: «Питання підготовки кадрів із концертмейстерської спеціальності», «Деякі аспекти самостійної роботи студентів у концертмейстерському класі», « Виховання концертмейстера у вищому навчальному закладі» та «Концертмейстер у вищому навчальному закладі: специфіка роботи. 

З 2005 р. викладачі кафедри щорічно створюють цикли концертів-«антологій»: «Антологія російського романсу», «Антологія зарубіжного романсу», «Антологія сучасного романсу», перші з яких відбулися у березні та листопаді 2005 р. У цих концертах активно приймають участь усі викладачі кафедри, ілюстратори та кращі студенти кафедри сольного співу.

З 2012 р. на кафедрі впроваджено спільні студентсько-викладацькі засідання з використанням сучасних відео- та аудіоматеріалів, що мають за мету ознайомлення, огляд, порівняльний аналіз та обговорення відомих оперних спектаклів, сучасних оперних постановок, виступів оперних та камерних виконавців світового рівня.  

НІКІТСЬКА Євгенія Семенівна (1949 р.н.) – професор, Заслужений діяч мистецтв України, прекрасний фахівець, що сполучає яскраві виконавські якості з безсумнівною педагогічною обдарованістю, завідуюча кафедрою концертмейстерської майстерності.
За роки роботи концертмейстером вокальної кафедри ХІМ, Харківського академічного театру опери й балету, державної філармонії вона накопила величезний виконавський досвід; її великий репертуар містить у собі вокальні твори західної й російської класики, романсову творчість радянських й українських композиторів, а також інструментальні твори. Є. С. Нікітська, як тонкий і чуйний піаніст-акомпаніатор, брала участь у різних Всесоюзних і Міжнародних конкурсах вокалістів (СРСР, Японія, Франція, Іспанія, Україна). Зокрема, це Всесоюзні конкурси вокалістів ім. М. І. Глінки (на трьох з них, в 1977, 1979, 1987 рр. вокалісти, що виступали з нею, стали лауреатами – В. Ломакін – II премія, X. Ширінський – III премія, В. Болдирев – IV премія); VІ Міжнародний конкурс ім. П. І. Чайковського з В. Ломакіним); Міжнародний конкурс вокалістів у м. Токіо (В. Болдирєв – диплом); XXXIII конкурс вокалістів у м. Тулузі (Франція); Міжнародний конкурс оперної, камерної вокальної музики ім. І. С. Паторжинського (Луганськ, 1997 р.) з Ж. Німенською – I премія, Т. Гармаш – II премія, М. Стецюн – диплом, О. Чубарев, II Міжнародний конкурс ім. І.Алчевського (1999) з Ж. Німенською – II премія; Міжнародний конкурс виконавців у м Барселона (Іспанія, 2000 р.) з Ж. Німенською – диплом; III Міжнародний конкурс вокалістів О. Образцової (Санкт-Петербург, 2005 р.) з О. Крамаревою – I премія. На цих конкурсах Є. С. Нікітська отримала 5 дипломів кращого концертмейстера.
Нею було виконано понад 100 концертних програм на сценах Харкова, Києва, Санкт-Петербургу (Росія), Нюрнберга (Німеччина), Тулузи, Марселя, о. Корсика (Франція), Барселони (Іспанія). Вона також є обов’язковим учасником фестивалю «Харківські асамблеї». Є. С. Нікітська має багату кількість фондових записів на радіо та телебаченні. 
Із 1993 по 1996 р.р. Є. С. Нікітська була художнім керівником та головним концертмейстером камерного музичного театру «Amore», де були здійснені вистави: Р. Масканьї «Сільська честь», Дж. Перголезі «Служниця – господиня», М. Равель «Іспанська година», Дж. Менотті «Телефон» тощо.
Вона є переможцем Національної іміджевої програми «Лідери XXI ст.» (2001 р.), обласного конкурсу «Вища школа Харківщини. Кращі імена.» (2005 р.). Неодноразово приймала участь, як член жюрі Національного конкурсу «Алчевський дебют» (2003-2005 р.р.), була головою жюрі Міжнародного конкурсу молодих виконавців-ансамблистів «Амадеус» (2005, 2006, 2007, 2009, 2011 р.р.) 
Плідна педагогічна діяльність Є. С. Нікітської виразилася в підготовці високопрофесійних концертмейстерських кадрів. Серед більш ніж 180-ти випускників – більше 40 дипломантів республіканських та міжнародних конкурсів (В. Цимощук, А. Морозова, Д. Назаренко, В. Марковский, С. Давидов, О. Лічний, І. Приходько, М. Тальвінська, О. Григор’єва, А. Тарабанов, О. Коренева, А. Сагалова, О. Першина, Д. Треничев, О. Радієвська, Н. Груша, Д. Ружинська (Пащенко), багато з них працюють концертмейстерами в ХНУМ. З 1994 р. Є. С. Нікітська веде асистентуру-стажування за фахом «Концертмейстерський клас» і вже випустила понад 20 асистентів-стажистів.
Дбайливо зберігаючи й розвиваючи кращі концертмейстерські традиції нашого навчального закладу, Є. С. Нікітська згуртувала навколо себе всіх педагогів кафедри, активізувала виконавську й науково-методичну роботу. Є. С. Нікітська була ініціатором серії відкритих концертів викладачів і студентів кафедри, присвячених 100-річчю від дня народження П. І. Чайковського. Цікавим явищем у житті інституту стали концертні виконання опер силами студентів класу  Є. С. Нікітської й ілюстраторів кафедри («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Іоланта» П. І. Чайковського, «Алеко», «Скупий лицар» С. В. Рахманінова , «Борис Годунов» М. П. Мусоргського, «Чіо-Чіо-Сан» Дж. Пуччіні, «Весілля Фігаро» В. Моцарта, «Царська наречена» М. Римського-Корсакова, «Сільська честь» П. Масканьї, «Паяци» Р. Леонкавалло. 
Є. С. Нікітська – учасник Національної іміджевої програми «Лідери XXI ст.» (2002р).
Вона – дипломант обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» в номінації «Завідувач кафедри».
За виконавську, наукову та громадську діяльність Є. С. Нікітська неодноразово нагороджувалась Почесними грамотами, одержувала Подяки Харківської облдержадміністрації.
9 серпня 2008 року їй було присвоєно звання Заслужений діяч мистецтв України.
У 2010 році Нікітська Є.С. здобула вчене звання професор.


КОНДРАТЬЄВА Тетяна Ігорівна
 (1936 р.н.) – доцент, досвідчений педагог. Працює на кафедрі з 1976 р. За цей період підготувала більше 150 випускників, кращі з яких працюють концертмейстерами у ХНУМ. Серед них є дипломанти Міжнародних та Республіканських конкурсів (В. Осіння, О. Левашова, Т. Ганжа, І. Красинська). Студенти класу Т. І. Кондратьєвої щорічно виступають у відкритих концертах як і їх педагог –Т.І. Кондратьєва брала участь у фестивалі «Дні Моцарта в Харкові», Міжнародному конкурсі вокалістів у м. Тулузі (Франція), Всесоюзних і республіканських конкурсах вокалістів, багаторазово виступала з концертами з народним артистом України М. Ковалем. Має фондові записи на радіо та телебаченні.


ІНЮТОЧКІНА Ніна Валентинівна (1952 р.н.) – кандидат мистецтвознавства, доцент.
За 30 років плідної праці з її класу вийшло понад 100 випускників, деякі з них працюють у ХНУМ й Харківському музичному училищі. Серед її випускників є лауреати та дипломанти Міжнародних та Республіканських конкурсів: І. Безкаравайна, М. Трємбовлева, Т. Красюк, Н. Федоренко, К. Агішева, О. Єпанешнікова.
Н. В. Інюточкіна постійний учасник Міжнародного фестивалю «Харківські Асамблеї», член Шубертівського та Вагнерівського товариств. Постійно виступає в сольних й ансамблевих концертах, активно пропагандує музику харківських композиторів. 
У 2010 р. отримала вчене звання кандидата мистецтвознавства.


СОЛЯНИКОВ Володимир Юрійович (1956 р.н.) – доцент, лауреат II премії Республіканського конкурсу камерних виконавців «Золота осінь» і лауреат ІV Міжнародного фестивалю сучасної музики в Москві.
Його клас закінчили понад 120 випускників, серед яких лауреати та дипломанти Міжнародних та Національних конкурсів: О. Вороніна, Л. Тюкова, А. Свіреденко, В. Лосєв.
Окрім концертної В.Ю.Соляников веде і активну громадську діяльність. Він очолив Театрально-концертне підприємство «Такт», яке є співорганізатором Міжнародного фестивалю «Харківські асамблеї» і Міжнародного дитячого фестивалю «Наш дом». Разом із професором Г. А. Абаджяном В.Ю.Соляников провів восьмигодинний благодійний телемарафон «Ми – дітям», в якому прийняли участь понад 1500 дітей, та заснував Фонд юних обдарувань м. Харкова, стипендіати якого стали переможцями багатьох конкурсів: в Україні, Росії, Італії, Німеччині та Японії. У 1992 році також за участю В.Ю.Соляникова був заснований перший в Україні професійний молодіжний симфонічний оркестр «Слобожанський»; у 1996 р. В. Ю. Соляников очолив концертну групу, яка дала благодійні концерти в Берліні та Потсдамі, кошти від яких пішли на створення реабілітаційного центру «Фенікс»( для дітей, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи). Гастролював в з Харківським театром опери та балету ім. М. В. Лисенка в Німеччині, Голландії, Швейцарії (як піаніст і художній керівник), а у складі камерних ансамблів – в Іспанії, Португалії та Росії. Має багату кількість фондових записів на радіо та телебаченні, а також записи компакт-дисків.
За декілька років роботи в Харківській обласній філармонії (з 2004 р.), В.Ю.Соляников створив цикли абонементних концертів для музичних закладів міста та області, він також є ініціатором створення та керівником творчого центру «Нові імена». В 2005 р. став переможцем у номінації «Вами гордится Харьков».
В. Ю. Соляников неодноразово працював у складі жюрі різноманітних конкурсів, у тому числі Міжнародних: «Золотая осень» (1994 р.), «Фортиссимо» (2004 р.), був головою жюрі конкурсу присвяченого 60-річчю Перемоги (м. Харків) та IV Міжнародного конкурсу «Крымская весна 2005».
В. Ю. Соляников успішно поєднує виконавську, наукову, організаційну та композиторську діяльність. Він є автором низки вокальних, інструментальних творів та мюзиклів, які нерідко звучать у Харківській філармонії. 


ПІДПОРІНОВА Катерина Вікторівна (1980 р.н.) – кандидат мистецтвознавста, доцент кафедри концертмейстерської майстерності з 2011 р. Викладає на кафедрі з 2008 р. Закінчила ХДУМ ім. І. П. Котляревського у 2004 р. (клас спеціального фортепіано – проф. Т. Б. Вєркіна, концертмейстерський клас – проф. Нікітська Є. С.). Навчалася в аспірантурі ХДУМ, яку закінчила достроково, захистивши у 2008 р. кандидатську дисертацію на тему «Соната в творчості М.К. Метнера як віддзеркалення ідейно-художньої концепції композитора» (наук. кер. – кандидат мистецтвознавства, доцент Мізітова А. А.). 
Читає на кафедрі лекційний курс «Методика викладання концертмейстерського класу». Також працює на кафедрах спеціального фортепіано, загального та спеціалізованого фортепіано. Веде активну виконавську та науково-дослідну роботу: виступає як концертмейстер та у складі фортепіанного ансамблю, є постійним учасником міжнародного музичного фестивалю «Харківські асамблеї» та наукових конференцій (м. Харків, м. Київ), має біля 20 публікацій.


ЗУБ Галина Олександрівна (1970 р.н.) – старший викладач. У 1993 р. закінчила фортепіанний факультет ХДІМ по класу спеціального фортепіано (клас І. М. Кармінської, клас концертмейстерської майстерності проф. Є. С. Нікітської).
З 1994 р. працює на кафедрі. Має більш ніж 40 випускників, активно виступає з солістами-вокалістами та інструменталістами в концертах та фестивалях. Приймає активну участь у міжвузівських конференціях. У 2008 стала здобувачем кафедри гармонії та поліфонії для написання кандидатської дисертації (науковий керівних – доктор мистецтвознавства, професор Н. Л. Очеретовська).


ГРИГОР’ЄВА Ольга Борисівна (1975 р.н.) – старший викладач, обдарований виконавець та педагог, лауреат та дипломант міжнародних конкурсів. У 1998 р. з відзнакою закінчила фортепіанний факультет ХДІМ (клас спеціального фортепіано проф. Ю. Ф. Вахраньова, клас концертмейстерської майстерності проф. Є. С. Нікітської).
У 1998-2004 р.р. викладала у ХДПУ ім. Г. С. Сковороди, з 1999 р. працювала концертмейстером оперної студії, а з 2000 р. провідним концертмейстером кафедри сольного співу ХНУМ. З 2004 р. працює старшим викладачем кафедри концертмейстерської майстерності. 
Ще за роки навчання О. Б. Григор’єва здобула звання: лауреат Міжнародного конкурсу піаністів ім. Р. Шумана (Харків, 1995); як концертмейстер отримала звання дипломанта на Міжнародному конкурсі виконавців на народних інструментах ім. В. В. Андреєва (Москва, 1999), та на Міжнародному конкурсі вокалістів «Алчевський – дебют» (Харків, 2005). Має фондові записи на телебаченні. Веде активну виконавську діяльність, зокрема слід відзначити цикл її концертів у художній галереї «Маестро» (2009-2011 рр.).
Приймає активну участь у міжвузівських конференціях, у 2009 році стала здобувачем кафедри історії та теорії світової та музичної культури для написання кандидатської дисертації (науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор О. Г. Рощенко).


ТАРАБАНОВ Анатолій Петрович (1977 р.н.) – старший викладач, лауреат міжнародного конкурсу. На кафедрі викладає з 2007 року. Закінчив ХДІМ ім. Котляревського у 2001 році (клас спеціального фортепіано - проф. Ю. Ф. Вахраньов і проф. Т. Б. Вєркіна, концертмейстерська майстерність – проф. Є. С. Нікітська), та асистентуру-стажування на кафедрі концертмейстерської майстерності у 2006–2009 рр. (клас проф. Є. С. Нікітської).
За роки навчання став лауреатом Міжнародного конкурсу музикантів-виконавців (Кишинів, 1997 р., номінація „Фортепіано”), національного конкурсу „На батьківщині С. Прокоф’єва” (Донецьк, 1995 р., фортепіано).
З 2002 року працює на вокальній кафедрі ХНУМ в класі Заслуженого діяча мистецтв України професора Л. Г. Цуркан. Як концертмейстер, є дипломантом багатьох конкурсів вокалістів. 
Починаючи з 2003 року, Тарабанов А.П. акомпанує на щорічних тематичних концертах класу професора Л. Г. Цуркан.  Неодноразово брав участь у фестивалі “Харківські асамблеї”.