Архів подій. Квітень 2018

30 квітня. Авторський концерт Катерини Палачової (Клас В. М. Птушкіна)
Екатерина Палачёва: своя музыка для каждого

В понедельник 30 апреля в Большом зале Харьковского национального университета искусств состоялся авторский концерт студентки IV курса кафедры композиции и инструментовки Екатерины Палачёвой (класс народного артиста Украины, профессора Владимира Михайловича Птушкина). За всё время обучения музыка композитора часто звучала не только в стенах нашего ВУЗа, но и за пределами Украины. Что и не удивительно, так как красота и ясность ее музыкального языка многократно отмечалась на различных музыкальных конкурсах и фестивалях: Екатерина - лауреат I премии Конкурса композиторов имени Ивана Карабица (Киев), дипломант конкурса «Хоровая лаборатория 21 века» (Санкт-Петербург), неоднократный участник международного фестиваля «Два дня и две ночи новой музыки» (Одесса). Кроме того, признание творческих достижений Екатерины отразилось в присуждении стипендии Харьковского городского головы «Обдарованість» и стипендии харьковского Вагнеровского общества.

Ровно год назад, 27 апреля 2017 г., с успехом состоялся авторский концерт Екатерины. Не менее удачно прошёл и данный концерт, как бы подхватывая прошлогоднюю линию. Условно концертную программу можно поделить на две части: «взрослая» музыка и «музыка для детей». Блок взрослой музыки открывала Соната для виолончели и фортепиано, посвященный близкой подруге Елене Прокудовой. Именно в её исполнении сочинение продемонстрировано слушателям, а партию фортепиано исполнил Яков Воскобойников. Этот четырёхчастный цикл стал, по словам автора, платформой для экспериментов. В целом, несмотря на крайне острый музыкальный язык, исполнение обеих партий звучало не столько мрачно, сколько приглушённо, в соответствии с замыслом композитора.

Елена Прокудова (виолончель), Яков Воскобойников (фортепиано)

Следующим номером программы стало выпускное сочинение героини вечера: Камерная каната «У неба на руках» для баритона, женского хора и камерного оркестра. Она прозвучала в исполнении солиста Дмитрия Дурсенева и женского вокального ансамбля (руководитель Евгений Маляревский), а партию оркестра заменило фортепиано (Елена Антоник). Основой сочинения является стихотворение с антивоенным характером «Фуга» Николая Винграновского, написанное в 60-е годы. Несмотря на полувековую жизнь поэтического текста, он актуален до сих пор. С помощью различных композиторских средств (переменность ритма, тотальная полифонизация фактуры, «бесконечность» вокальной линии и прочее), автор нивелирует монтажность первоисточника, а также трансформирует пессимистический конец стихотворения, превращая его в некое откровение, звучащие у хора и солиста в виде речитатива.

Второй блок программы – «Музыка для детей» – открывали 5 детских песен на стихи украинских поэтов («Льоп-люп-ляп» на сл. Н. Винграновского, «А я у гай ходила» на сл. П. Тычины, «Тузиків Картузик» на сл. О. Коротюк, «Срібна нічка» на сл. В. Витько и «Пісенька сміливих котів» на сл. Л. Мовчун) в исполнении Анны Медко (вокал), Евгении Подкопай (фортепиано) и автора (орф-инструменты).

Екатерина Палачева (орф-инструменты), Анна Медко (вокал), Евгерия Подкопай (фортепиано)

Частично цикл детских песен на стихи украинских поэтов был представлен композитором на прошлогоднем авторском концерте. Однако данные песни были продемонстрированы в необычном исполнительском составе. Такое переложение было продиктовано условиями конкурса композиторов имени Ивана Карабица, ограничивавшего количество участников на сцене. Но «конкурсным» это сочинение можно назвать и по другой причине: его исполнительница, Анна Медко, завоевала с ним множество наград на разных конкурсах.

Дальнейшие номера программы составила хоровая музыка для детей, так как её исполняли два детских хора: хор младших классов ДМШ № 4 (художественный руководитель и дирижёр Алина Мельникова, концертмейстер Ярослав Петровский) и хор сектора педагогической практики ХНУИ (художественный руководитель Алла Чёрная, концертмейстер Дарья Лымарь). В исполнении первого коллектива прозвучали композиции «Краб» (сл. О. Лущевская)и «Щоби песик міг радіти»(сл. О. Кротюк), которые, не смотря на свою миниатюрность, очень скоро нашли отклик у публики. Второй коллектив исполнил произведения «Хор лісових дзвіночків» (сл. П. Тычины), «Киця дім охороняє» (сл. О. Полянская), «Латочка на лапці» (сл. О. Дерманский), «Чайки» (сл. О. Лущевская), «Котик, котик» (Н. Винграновский), «От би мені коника» (сл. О. Кротюк). Первыми тремя композициями дирижировала Александра Лавриченко, другими тремя – Анастасия Булинок. Несмотря на столь юный возраст участников коллектива, они живо реагировали не только на разницу жестов двух дирижёров, но и на музыкальные образы, ярко отмеченные в творчестве Екатерины Палачёвой.

Екатерина Палачева с участниками концерта

В качествеPostscriptum концерта выступило новое сочинение автора, написанное специально для фестиваля «Два дня и две ночи новой музыки» – «Liebestod» для фортепианного трио. Состав исполнителей не удивителен: трио, в которое входят Анастасия Будко (скрипка), Елена Прокудова (виолончель) и автор (фортепиано), уже давно выступает и получает награды на конкурсах и фестивалях. Само же произведение представляет собой авторское переосмысление ключевых сторон исконного вагнеровского конфликта – любви и смерти, и в музыке даже появляется знаменитая тема любовного томления. Но Екатерина не пересказывает сюжет оперы, а лишь пользуется яркими приёмами, предлагая к размышлению другую, более личную тему. Какую именно? – автор оставил слушателям угадывать самостоятельно.

Несмотря на то, что концерт получился достаточно протяжённым, он слушался легко, так как комментарии ведущего Александра Лисички точно настраивали публику на нужный для восприятия лад.

По окончанию концерта автор вышел на сцену, выразив благодарственное слово «всем тем, без кого этот концерт не состоялся бы». В этот огромный список, помимо семьи, педагогов и исполнителей вошли также и благодарные слушатели. Надеемся, что и в дальнейшем Екатерина Палачёва будет радовать нас своими произведениями.

Владимир Богатырёв, Александр Лисичка

29 квітня. Нагородження та гала-концерт переможців XV відкритого конкурсу молодих музикантів-виконавців та композиторів

Завершення конкурсу молодих виконавців було урочисто відзначено церемонією нагородження переможців та гала-концерту лауреатів перших премій.
Відкрила церемонію нагородження ректор ХНУМ та організатор фестивалю Т. Б. Вєркіна. Вона щиро привітала учасників і побажала їм подальших перемог. «Я сподіваюся, що ви полюбили наш дім і зрозуміли, що це велика родина, яка вас буде любити і навчати», - такі слова адресує Т. Б. Вєркіна майбутнім абітурієнтам ХНУМ.

Словами подяки від ректора були удостоєні всі, хто брав участь в організації та проведенні фестивалю – І. Ю. Сухленко, М. Ю. Борисенко, завідувачі кафедр, декани виконавсько-музикознавчого та оркестрового факультетів – С. П. Турнєєв, М. В. Бевз.
Молоді музиканти отримали грамоти та заохочувальні призи від оргкомітету фестивалю, а нагороди вручали голови журі кожної з номінацій.

Нагородження переможців номінації «Фортепіано». Грамоти вручає голова журі Т. Б. Вєркіна разом із ведучою концерту Т. Диняк.

Відкрився гала-концерт концерт виступом лауреата І премії в номінації «Оркестрові струнні інструменти» Ірини Морозової (віолончель), яка виконала Концертний полонез Д. Поппера (партія фортепіано – Станіслав Калінін).

Ірина Морозова (віолончель)

Продовжили концерт переможці у номінації «Композиція», які продемонстрували свої твори:«Облачко» Є. Волошиної на вірші М. Цвєтаєвої прозвучало у виконанні вокального ансамблю ХМУ, а Прелюдія сis-moll з «Шести образів для фортепіано була виконана самим композитором Михайлом Сиротюком.

«Прелюдія» з Сюїти для фортепіано К. Дебюссі була виконана Анастасією Смоляковою, лауреатом І премії номінації «Загальне та спеціалізоване фортепіано». Контрастно відтінила її ІІ частина з Концерту для валторни з оркестром В. А. Моцарта в інтерпретації Арсенія Харківського (партія фортепіано – Дарина Голіус).

Яскравою частиною концерту стали виступи гітаристів – Д. Рибальченка, Емануїла-Іоанна Юзюка, Д. Руденка, В. Швеця, П. Чайковського, що не тільки продемонстрували високу якість підготовки виконавців, артистизм, але й урізноманітнили стилістичну палітру вечора естрадно-джазовими творами, фламенко, а «Вільний канон на тему Пахельбеля» з репертуару Лос-Анджелеського гітарного квартету, виконаний ансамблем з Кам’янська, взагалі охопив діапазон від бароко до кантрі.

Квартет гітаристів Кам’янського музичного коледжу у складі: Денис Руденко, Владжислав Швець, Павло Чайковський, Ернест Сирота (викладач Р. В. Трофименко)

Серед переможців в номінації Оркестрові духові інструменти» треба відзначити гру Руслани Мизенко (флейта), в чиїй інтерпретації прозвучала VІІ частина Сюїти К. Боллінга. Майстерне володіння інструментом показала Єлизавета Гайдаєнко (маримба), яка разом з концертмейстером Я. О. Овчаренко виконала Румунський народний танець «Жайворонок».

Руслана Мизенко (флейта), студентка ІV курсу ХМУ імені Б. М. Лятошинського (викладач Г. Г. Кравченко), лауреат І премії, концертмейстер – Є. О. Харун

Блискучим завершенням гала-концерту стала Угорська рапсодія № 2 Ф. Ліста у виконанні Олександра Панченка, який здобув І премію у номінації «Фортепіано».

Олександр Панченко, учень 11 класу ХССМШі (викладач – Н. І. Баличева), лауреат І премії номінації «Фортепіано»

Фінальний концерт конкурсу завжди надзвичайно відповідальний і для виконавців, і для членів журі, оскільки за якістю виступу переможців слухачі будуть судити і про загальний рівень конкурсантів, і про об’єктивність оцінок суддів, що безпосередньо впливає на рішення молодих музикантів щодо вибору вищого навчального закладу, де вони будуть продовжувати професійне вдосконалення. В кожній номінації ми почули гідні виступи, і в той же час, окремі спеціалізації показали різний виконавський рівень. Це обумовлено і кількістю, і рівнем майстерності конкурсантів, і тим, на що, насамперед, зважають члени журі в тому чи іншому випадку – потенціал, який відчувається у молодого музиканта, чи той готовий результат, з яким він приїхав на Асамблеї.
Олена Ващенко
Фото Людмили Казакової

25-29 квітня XV відкритий конкурс молодих музикантів-виконавців та композиторів «Харківські асамблеї»

29 квітня відбулося закриття XV відкритого конкурсу молодих музикантів-виконавців та композиторів «Харківські асамблеї», що проводився протягом 25 – 28 квітня. Цього року він зібрав музикантів із 20 міст України – Бахмута, Дніпра, Житомира, Запоріжжя, Кам’янська, Києва, Кривого Рогу, Кропивницького, Миколаєва, Полтави, Рівного , Сєверодонецька, Сум, Тернополя, Торецька, Умані, Харкова, Херсона, Хмельницького, Чернігова.

Учасники асамблей представили різні музичні заклади середньої спеціалізованої і вищої ланки освіти – музичні училища Харкова, Хмельницького, Рівного, Сєвєродонецька, Запоріжжя, Умані, Полтави, Тернополя. Чернігова, Житомира; музичні коледжі та коледжі мистецтв – Бахмута, Дніпра, Кам’янська, Сєвєродонцька, Торецька, Кривого Рогу, Кропивницького, Чернігова; Вище училище мистецтв і культури Сум, Харківську спеціалізовану музичну школу-інтернат, Київський інститут музики імені Р. М. Глієра, а також підкурси та молодші курси Харківського національного університету мистецтв. В конкурсі також взяли участь учні двох музичних шкіл – ДМШ № 9 імені В. І. Сокальського та Дитячої школи мистецтв імені М. Леонтовича (Харків).

Традиційно найчисленніша категорія конкурсантів – піаністи (33 учасника) – представляли свої програми 26, 27 квітня, 28-го в свою чергу змагалися піаністи у номінації «Спеціалізоване та загальне фортепіано». Скрипалі виступали 26 квітня, а інші смичкові інструменти (альт, віолончель, контрабас) – 27-го. Окремо прослуховували виконавців у номінаціях дерев’яні духові, мідні духові і ударні інструменти (26 квітня)

27 квітня журі оцінювало номінантів в категорії «Народні інструменти». Їх поділили на 4 групи: домра, балалайка, бандура цимбали складали першу; баяністи з акордеоністами – другу, ансамблі народних інструментів – третю, гітаристів було виділено в окрему групу, зважаючи на кількість учасників (16).

Прослуховування номінантів у категорії «Академічний спів» відбувалося у два тури (26 та 28 квітня відповідно), в кожному з яких вокалісти представили по два твори – арію із світового музичного оперного репертуару (і І І в ІІ турах), а також романсовий твір композитора ХІХ-ХХ століття (І тур) і обробку української народної пісні (ІІ тур).

В останній день конкурсу, 28 квітня, виступали естрадні співаки та представили свої різноманітні програми, що складалися з циклів мініатюр, хорових творів або окремих п’єс.
Підсумки проведення конкурсу здійснював досвідчений склад журі. Викладачі фортепіано на чолі з Т. Б. Вєркіною оцінювали виступи піаністів; Л. О. Холоденко головував у номінації «Оркестрові струнні інструменти»; О. В. Кононова очолила номінацію «Загальне та спеціалізоване фортепіано»; І. І. Снєдков – «Народні інструменти»; В. О. Болдирєв – «Академічний спів»; Г. А. Абаджян – «Духові та ударні інструменти»; В. М. Птушкін – «Композиція»; В. В. Чуріков – «Естрадний спів».

В кожній з номінацій було визначено своїх переможців, з іменами яких ви можете ознайомитися тут.

В межах XV відкритого конкурсу «Харківські асамблеї» 28 квітня пройшла теоретична олімпіада у два тури – з сольфеджіо та гармонії (І тур) та музичної літератури (ІІ тур). Переможцями першого туру стали Михайло Сиротюк (Херсон) – І місце, Марія Казанцева (Херсон) та Маргарита Алєксєєва (Херсон) поділили ІІ премію, Марина Гордієнко (Суми) та Альона Шуліка (Сєверодонецьк) посіли ІІІ місце.

В турі з музичної літературі на тему «Музичні мандри містами Європи: Відень Ляйпціґ, Париж» конкурсантам було запропоновано традиційні письмові тестові завдання, усний візуальний бліц-турнір та конкурс ораторів. За результатами двох конкурсних завдань переможцями стали – Марія Казанцева (Херсон) – І місце; Маргарита Алєксєєва (Херсон) та Марина Гордієнко (Суми) - ІІ місце, Дар’я Гайдашевська (Хмельницький) та Альона Шуліка (Сєверодонецьк) – ІІІ місце.
В конкурсі ораторів нагороди отримали Маргарита Алєксєєва (
Херсон) – І премія, Казанцева Марія (Херсон) – ІІ премія, Альона Шуліка (Сєверодонецьк) – ІІІ премія.

Урочисте завершення конкурсу із нагородженням переможців та гала-концертом лауреатів перших премій у різних номінаціях відбулося 29 квітня.

Олена Ващенко

25 квітня. Урочисте відкриття конкурсу молодих музикантів-виконавців та композиторів

25 квітня у Великій залі ХНУМ імені І. П. Котляревського відбулося урочисте відкриття XV Відкритого конкурсу молодих музикантів-виконавців та композиторів «Харківські асамблеї». Конкурс, який проводиться щорічно навесні, збирає талановиту музичну молодь з усієї України, даючи їм можливість не тільки показати свою майстерність і отримати перемогу в конкурсі, а й зарекомендувати себе як потенційного абітурієнта, а в майбутньому й студента університету.

Ректор ХНУМ, народна артистка України, професор Тетяна Вєркіна

У вступній вимові ректор університету, народна артистка України, кандидат мистецтвознавства, професор Тетяна Вєркіна зазначила: «Конкурс став невід’ємною частиною культурного життя Харкова і дає можливість збирати в залах доброзичливу публіку. Я сподіваюсь, що усі, хто зараз знаходиться в цій залі, відчувають атмосферу зацікавленості, щирості, тепла. Ми вам гарантуємо саму таку чудову мистецьку ауру, яка характеризує наш університет, а також прекрасних педагогів, красиві концертні зали. Цього ювілейного року ми трохи наблизились до зіркових постатей – Й. С. Баха, В. А. Моцарта, П. І. Чайковського та інших видатних майстрів, адже нам Державне космічне агентство України до 100-річчя від дня заснування Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського подарувало справжні іменні зірки, і це є унікальною подією в історії вишу. Саме музиканти-класики освячують наш мистецький шлях! А сьогодні до нас завітали наші гості – не лише конкурсанти зі всієї країни, а й шановне керівництво громадського комітету "Харків – ракетно-космічний" для вручення нагород молодим композиторам – учасникам унікального для харків’ян конкурсу "Космос, яким я його бачу, чую, відчуваю". Тож на наших очах у Харкові відбувся союз фізиків і ліриків, і він є реальним, вільним, талановитим і яскравим».

Голова громадського координаційного комітету «Харків – ракетно-космічний» – Геннадій Тупало

Тож в рамках відкриття весняних Асамблей ректором ХНУМ були вручені нагороди переможцям конкурсу, присвяченого космічній темі, а також оголошені переможці міжвузівського регіонального конкурсу «Арт-журналістика 2018».
А наші гості з громадського координаційного комітету «Харків – ракетно-космічний» вручили грамоти з подякою колегії журі конкурсу молодих композиторів.

Тетяна Вєркіна та Геннадій Тупало

Фінальним акордом вечора став концерт студентів університету, на якому пролунали твори різних композиторів у виконанні Н. Житницької, С. Казанцева, Д. Мазур, Д. Митченка, Е. Петниченко, А. Ставицького, М. Чобатирьова, М. Чуба, В. Чурікова, П. Янчука.

Ірина Кузьміч, Марія Борисенко
Фото – Олександр Кусков

23 квітня. Концерт пам’яті Ізабелли Полян

Орієнтовані на зірку

Ізабеллу Мойсеївну Полян (1908–1987), видатного музиканта минулого століття, концертмейстера з великої літери, завідуючу кафедрою концертмейстерської майстерності Харківської консерваторії, упродовж 14 років поважали і знали всі відомі музиканти за її життя, а зараз її учні свідчать про свою любов до дорогого Вчителя і віддають їй пошану і світлу пам’ять, присвячують її імені концерти.

Кафедра концертмейстерської майстерності на чолі із її завідувачем, професором Євгенією Нікітською підготувала великий концертний проект у два відділення пам’яті І. М. Полян, де представила всі творчі сили кафедри, а саме, провідних викладачів та молодих піаністів-концертмейстерів, а також майже всіх співаків та виконавців-ілюстраторів кафедри. Згадуючи свого вчителя, Євгенія Семенівна Нікітська використовує епітети у найвищому ступені: «Для мене – це найкращий музикант у світі. Я була на багатьох конкурсах у різних країнах, чула дуже відомих і навіть знаменитих концертмейстерів. Але ніколи і ніде я не чула такого проникливого дотику до інструменту, як у Ізабелли Полян. ЇЇ туше вище за будь-які схвальні відгуки, це дещо неймовірне. Я пам’ятаю її останній концерт, який залишився глибоко у пам’яті. У мене було таке враження, що в світі не треба взагалі нічого, крім тієї музики, що звучала на концерті».

І. М. Полян дала професійний поштовх багатьом музикантам. Вона працювала разом з Т. Я. Веске і не тільки відповідала жорстким вимогам, що панували у вокальному класі Тамари Веске, а й була завжди активним помічником співака в роботі над твором, «витягувала» глибинні змісти з музичних композицій. Школу І. М. Полян проходили Микола Манойло, Гізела Ципола, Людмила Сергієнко, Нонна Суржина, а також інші, її школа мала не суто професійне, а світоглядне загальне значення, бо зберігалася вокалістами упродовж всієї кар’єри, не нівелювалася під впливом інших шкіл і майстрів. ЇЇ авторитет серед студентів мав найвищий рівень; І. М. Полян підкорювала своєю бездоганною грою, відчуттям стилю і надзвичайною обізнаністю у «тонких речах» вокалу і безлічі таємниць голосу вокаліста. Через повагу до неї кожен намагався бути кращим, бо, якщо тобі подають фразу, то так само на тому ж рівні вони мали відповідати.

Честь відкрити концерт пам’яті належала Євгенії Нікітській, яка уособлює в собі спадкоємицю, що прийняла естафету від Ізабелли Мойсеївни. В пам’ять всім майстрам у виконанні Миколи Гончарова і Євгенії Нікітської прозвучав дуже світлий і захоплюючий романс Ріхарда Штрауса «День всіх покійних» на слова Г. Гільма (Richard Strauss – Allerseelen (All Soul's Day). Далі перед очами аудиторії ніби відкрилася мистецька резиденція Євгенії Нікітської, яка надихала всіх виступаючих, і, стоячи біля виходу на сцену, стежила за подіями і утримувала незримий зв’язок з кожним виконавцем під час його виступу. Концерт виявився, як і бажала його ініціаторка, дуже потужним, відповідним до того музиканта, яким була І. М. Полян.

Суттєвим досягненням у творчій діяльності І. М. Полян була підготовка великого монографічного концерту з усіх 84-х романсів С. Рахманінова, яка зайняла два роки і завершилася циклом з трьох концертних програм. Цілком доречно і влучно (на згадку про це), що вагомою складовою концерту пам’яті стало виконання в різних дуетах вокальної музики С. Рахманінова. Олена Старікова, солістка Харківського оперного театру і Олена Антонік (партія фортепіано) показали «Маргаритки» (сл. І. Сєвєряніна), «Здесь хорошо» (сл. Г. Галіной), «Апрель» (сл. Дж. Байрона). Романси «Я опять одинок» (сл. І. Буніна), «Я не пророк» (сл. О. Круглова), «Как мне больно» (сл. Г. Галіной) прозвучали у виконанні дуету Миколи Гончарова (вокал) і Дмитра Старцева (фортепіано). Також популярною «Полькою» С. Рахманінова завершив перше відділення Анатолій Тарабанов.

Цілком природно, що в концерті ми почули сцени з опер, бо в класі Є. Нікітської концертне виконання опер – це щорічна захоплююча подія, в якій задіяні всі студенти її класу, і яку завжди із захватом чекає публіка. Сцену прологу з опери «Паяци» Р. Леонкавало показали чудовий дует Віталія Лашка (вокал) і Ігоря Седюка (фортепіано). Заключна сцена з опери «Кармен» Ж. Бізе дуже пристрасно прозвучала у виконанні Миколи Гончарова, солістки Харківського оперного театру Вероніки Коваль і Ніни Інюточкіної (фортепіано).

Декілька раз виходили на сцену Яна Каушнян і солістка Харківської філармонії Валерія Господинько. Я. Каушнян в дуеті з Денисом Кашубою (партія фортепіано) заспівала свій улюблений твір Е. Віла-Лобоса – арію з «Бразильської бахіани» № 5. В. Господинько блискуче виконала романси на вірші Г. Лорки з вокального циклу Марка Мінкова «Плач гитары», партія фортепіано Євгенія Присяжна. Окремою композиторською присвятою став виступ Володимира Соляникова з прем’єрним виконанням п’єси «Ностальгія» (партія альта – соліст симфонічного оркестру Харківської філармонії Євген Амстібовський,).

Завершив програму фрагмент з концертного виступу «Подорож до Парижу» Євгенії Нікітської в камерному залі Харківської філармонії, який відбувся декілька років тому. Вражаючий за своєю красою і глибиною романс Ф. Пуленка (сл. Л. Арагона) «Се» разом з Євгенією Семенівною виконала Лілія Павлик.

У концерті прийняли участь також інші досвідчені виконавці.

Ізабелла Полян закінчила Харківську консерваторію у 1931 році в класі професора А. Лунца і в складні часи пройшла свій творчий шлях від музиканта оркестру в кінематографі до відомої піаністки, концертмейстера. Постійна праця задля підтримки професійної форми супроводжувала все її життя. Свій щасливий квиток, який випав на її долю, вона використала на всі сто процентів. Такі люди, професіонали зі свого фаху, надають ваги нашому університету і, безумовно, заслуговують почесного вшановування через пам’ять про їх справу. Ведуча концерту – відомий у Харкові музикознавець Наталя Антонова – згадала про таку прикмету: якщо на землі згадують тих, хто вже пішов в інший світ, то на небесах ця людина радіє і посміхається. Що можна про це сказати, мабуть так воно і є. І нехай буде назавжди...

Марина Дербас
Фото – Олександр Кусков

18 квітня. Концерт скрипкової музики (клас Л. О. Холоденка)

Концерт класу заслуженого діяча мистецтв, професора Л. О. Холоденка відбувся за участі студентів різного рівня підготовки і майстерності: від першокурсників, що між тим продемонстрували неабиякий хист, зокрема Наталія Житницька, та студентів старших курсів, серед яких найбільш переконливими були виступи Надії Здоровиці (V курс), Єлизавети Проценко (студентка IV курсу), Інни Успенської (V курс). Незмінним і бездоганним акомпаніатором виступила Анна Візавітіна.

В концерті була представлена широка палітра романтичних образів від лірико-екстатиного великого Адажіо з балету «Раймонда» О. Глазунова (скрипка – Олександр Безкоровайний), ліро-епічної «Казки» С. Танеєєва (Анастасія Здоровиця,), до розгорнутих, сповнених контрастами варіацій Н. Паганіні (Ярослава Коваленко).

Олександр Безкоровайний (V курс)

Романтичну палітру вечора було відтінено контрастними взірцями музики ХХ століття, зокрема Трьома прелюдіями Дж. Гершвіна (обробка Я. Хейфеца) у виконанні Тетяни Баєвої, віртуозно-блискучими, скерцозно-танцювальними і фольклорно-орієнтальними образами «Циганки» М. Равеля (Інна Успенська), болгарської рапсодії «Вардар» П. Владігерова (Наталія Житницька), «Російського танцю» з балету «Петрушка» І. Стравінського (Надія Здоровиця).

Єлизавета Проценко (IV курс)

Безумовно яскравою подією вечора стало блискуче прем’єрне виконання Сонати-монологу для скрипки соло А. Хачатуряна, яка раніше в Харкові не звучала, Єлизаветою Проценко (IV курс).

Л. О. Холоденко разом із студентами класу та концертмейстером Анною Візавітіної

Олена Ващенко
Фото – Олександр Кусков

6 квітня. Концерт студентського симфонічного оркестру ХНУМ (диригент – Юрій Насушкін)

6 квітня відбувся перший у 2018 році виступ студентського оркестру ХНУМ під керівництвом Юрія Насушкіна (Україна – Іспанія). Прозвучали симфонії Ф. Мендельсона, Р. Шумана, а також, Концерт для двох скрипок Й. С. Баха, не заявлений у програмі.
Відкрив вечір Концерт для 2-х скрипок та струнних d-moll І. С. Баха BWV 1043. Солісти – А. Будко (перша скрипка) та Ю. Насушкін (друга скрипка) виступили у супроводі ансамблю смичкових інструментів студентського симфонічного оркестру ХНУМ.

В першій частині солістами було обрано досить ніжну, легку, пластичну манеру висловлювання, підхоплену й оркестром, що в поєднанні з поліфонічною плинністю музичної тканини надало бароковій музиці невимушеності тону і безпосередності звучання без гіперболізованої серйозності. Культура звуку, тепла оповідальна манера виконання відразу викликали прихильність слухачів. ВLargo простота оркестрової фактури з вірно віднайденим балансом звучності підкреслила виразний ліричний діалог солістів. Фінал, Allegro, втілив відчуття насолоди рухом, відтінене тривожними репліками оркестру та інтонаціямиlamento в партії скрипок.

Концерт продовжила Перша симфонія Ф. Мендельсона ор 11 (1824), яку нерідко порівнюють із соль-мінорною симфонією В. А. Моцарта. Ці паралелі відчутні і в схвильованому, лірико-драматичному тоні першої частини та фіналу, і виборі мінорного менуету.

Незважаючи на простоту музичної мови, Симфонія с-moll Ф. Мендельсона дуже вибаглива в плані узгодженості звучання оркестру, що особливо важливо у стрімких крайніх частинах і швидкому менуеті. Важко сказати, що музикантам вдалося стовідсотково впоратися з поставленими завданнями, але зважаючи на наявність в оркестрі великої кількості дебютантів – студентів, що вперше виступають в складі симфонічного оркестру, певні проблеми в виконанні неминучі.

В порівнянні з легкістю смичкового оркестру бароко бахівського концерту, початкове Allegrodimolto симфонії прозвучало насичено, потужно, в ньому оркестр відкрив бетховенські грані образу твору, вступивши в діалог з «моцартівським» стереотипом. Andante з пасторальними діалогами дерев’яних духових інструментів, було виконано м’яко, безтурботно. Найбільш «нерівною» в плані якості оркестрового звучання видався Менует. Його основна тема прозвучала переконливо, чого не можна сказати репліки духових і центральне тріо, які вочевидь потребують подальшої роботи. Фінал, як і перша частина, кореспондував з бетховенською образністю, підкреслюючи драматичну складову образної палітри симфонії.

Студентський симфонічний оркестр ХНУМ, диригент – Юрій Насушкін

В другому відділенні концерту прозвучала Друга симфонія С-durор. 61 Р. Шумана (1846). Ще у вступі до першої частини оркестр нібито поділився на дві групи – смичкові, що звучали ясно та злагоджено, і духові, в партіях яких відчувалася інтонаційна невпевненість. Основна частина сонатного allegro разом з тим була досить ясно вистроєна з точки зору драматургії. Органічно слухалося скерцо: в ньому музикантам вдалося підкреслити виразний пружний ритмічний пульс, що є стрижнем цієї частини. Оркестру дещо бракувало політності, але в порівнянні з першою частиною вона сприймалася значно цілісніше. Ліричний центр симфонії, Adagio, знову виявив деяку неточність інтонації духових інструментів і як результат – невиразність загальної композиції частини. Фінал, з гіперболізовано маршовою основною темою, галасними вигуками міді і ударних, уповільненнями в кульмінаційних зонах, прозвучав на межі кітчу і викрив недостатньо глибоке розуміння музикантами стилістики Р. Шумана, шо перш за все обумовлено недосвідченістю у виконанні його оркестрових творів.

Сьогоднішній концерт став чудовою нагодою для оркестрантів намітити шляхи для вдосконалення своїх виконавських можливостей і стимулював активніше розширювати репертуар.

Олена Ващенко
Фото – Людмила Казакова

16 квітня. Конкурс молодих композиторів «Космос, як я його бачу, чую, відчуваю» у ХНУМ імені І. П. Котляревського

Недавно Харьковский национальный университет искусств имени И. П. Котляревского присоединился к празднованию особой даты – Международному дню полёта человека в космос, который отмечается 12 апреля. После вручения в октябре 2017 года Государственным космическим агентством нашему вузу и его ректору – народной артистке Украины, профессору Татьяне Веркиной – сертификата о присвоении именных звёзд, университет вновь оказался на оси «космического меридиана».
1 марта в Большом зале состоялась встреча преподавательского коллектива и студентов с представителями координационного общественного комитета «Харьков ракетно-космический». Они выступили с творческой инициативой провести на базе ХНУИ, в рамках III-го фестиваля «Харьковская орбита», конкурс композиторских работ – «Космос, каким я его вижу, слышу, чувствую».

Инициатива была максимально «услышана, «прочувствована» и «музыкально озвучена» выпускниками и нынешними студентами вузовской кафедры композиции и инструментоведения, которой руководит народный артист Украины, профессор Владимир Птушкин. Конкурс (открытый для посетителей) прошел 16 апреля в Малом зале университета при активной поддержке университетского руководства, а также при содействии Департамента культуры Харьковского городского совета, комитета «Харьков ракетно-космический», Центра творческого развития «Арт-Холст», Харьковской Ассоциации экранного творчества «Дитятко».

В коллегию жюри вошли преподаватели вуза, профессора – ректор Татьяна Веркина (глава), Наталья Горецкая, Сергей Турнеев, Владимир Птушкин, Сергей Прокопов.

Коллегия жюри – С. Турнеев, В. Птушкин, С. Прокопов, В. Мужчиль

В конкурсе приняли участие 7 молодых композиторов – Владимир Богатырёв, Евгений Золотухин, Михаил Козыряцкий, Татьяна Конохова, Николай Котелевский, Екатерина Палачова, Эхсан Таваккол.

   Н. Котелевский                                                 М. Козиряцкий


  Е. Палачова                                                        В. Богатырёв


  Э. Таваккол                                                          Т. Конохова

Е. Золотухин

Практически все произведения (с красноречивыми названиями, посвященными космической теме) были специально написаны авторами для этого уникального проекта. Часть композиций была представлена аудитории в записи – это музыка, озвученная с помощью цифровых технологий, с участием электроакустических и электронных инструментов: «Космический речитатив» на литературный текст О. Хайяма Э. Таваккола, Квинтет для струнного квартета и фортепиано «Время. Пространство. Игры звёзд» Т. Коноховой, «Космическое время в испанском стиле» Е. Золотухина.

Также прозвучали произведения «вживую» при участии студентов университета искусств – Я. Воскобойникова, фортепиано («Пустыни Марса», «Вторжение пришельцев» Н. Котелевского), А. Будко, скрипка («Вояджер-77» для скрипки и аудиозаписи Е. Палачовой), певиц И. Тарасенко (сопрано) и Л. Суховой (меццо-сопрано) («SpatiumAeternam» – «Пространство бесконечно» – для двух женских голосов, а также оцифрованных флейты, кларнета, перкуссии В. Богатырёва), О. Ильяшенко, скрипка, Т. Махно, баян, Г. Толмачова, виолончель, Е. Продус, фортепиано («Человек в космосе» М. Козиряцкого).

Приглашенные на конкурс гости выразили огромную признательность всем участникам проекта. В частности, художественный руководитель Центра творческого развития «Арт-Холст» Светлана Конюхова отметила: «Когда мы предложили вам принять участие в конкурсе "Харьковская орбита" мы сделали вам вызов. Искусство призвано вызывать чувства! Сегодня я словно рождалась и погибала, во мне до сих пор кипит буря переживаний и эмоций. Ребята, вы все просто молодцы! Меня очень тронуло ваше творчество. Большое вам спасибо!».

Заместитель председателя комитета «Харьков ракетно-космический» по музыкальному направлению, заслуженный артист эстрадного искусства Украины Ян Харитонов добавил: «Мое первое образование "астрофизика", я закончил Харьковский национальный университет имени В. Каразина, а второе образование получил в Харьковской консерватории. Во все времена музыкальное искусство было наследием человечества, мостиком от науки к творчеству. Любой артист знает, что произведение оставляет неизгладимое впечатление, когда в нем сочетаются техник и вдохновитель. Я благодарю всех музыкантов, которые предоставили свои работы, благодарю членов жюри, которое отобрало эти работы. Они великолепны. Наша надежда – не потерять поколение молодых людей, в этом помогает именно хорошая музыка, потому что нынешняя молодежь в большинстве своем "одной ногой" стоит в интернете, где масса ответов, но нет вопросов, а другой – в реальности, где много вопросов, но нет ответов. Балансируя на этом переходе, их может спасти, как раз, красивая музыка. То, что я сегодня услышал, меня очень вдохновило. Желаю вам, чтобы ваши залы всегда были полны, в том числе, молодых людей. Спасибо вам за ваши усилия и ту надежду, которую вы даете нашему будущему».
От имени редакционной коллегии сайта присоединяемся к поздравлениям всех участников конкурса, а также его организаторов.

С нетерпением ждем от жюри имена победителей!

Мария Борисенко
Фото – Александр Кусков

10 квітня. Концерт асистента-стажиста ЛюНін

Концертне Рондо
10 квітня у Великій залі Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського відбувся сольний концерт лауреата міжнародних конкурсів Китаю, України, Іспанії, аспіранта кафедри сольного співу Лю Нін, творчий керівник – народний артист України, професор Болдирєв Володимир Олександрович, концертмейстер – лауреат міжнародних конкурсів Олеся Кізім.

Лю Нін початкову освіту здобував в Китаї у місті Шєньян, згодом, в 2008 році закінчив магістратуру в нашому університеті, після чого повернувся на батьківщину, де викладав, а в 2015 році знову відновив навчання в університеті. Відомий харківський публіці своїми численними концертами.

За словами творчого керівника В. Болдирєва, «Лю Нін володар красивого, дуже потужного голосу – лірико-драматичного баритона повноцінного діапазону, котрий у сьогоденних реаліях є рідкісним. Протягом навчання в аспірантурі проявив себе напрочуд працьовитим, організованим та талановитим вокалістом, якому підвладні усі виконавські стилі, починаючи від вітчизняної та закінчуючи європейською музикою. Лю Нін є володарем звання лауреата престижних конкурсів. За рік брав участь у багатьох концертах університету, значно розширив свій камерний репертуар, оволодів прихильністю слухачів та здобув свою особисту публіку».

Він вже не вперше повесні представляє нову концертну програму, яка на цей раз вийшла досить оригінальною – у формі класичного рондо. Рефреном концерту стали сольні номери аспіранта.

Лю Нін

Перший рефрен концерту склали твори романтичного та пізньоромантичного стилю, які на протязі концерту стали домінуючими: Пролог із опери «Паяци» Р. Леонковало, Серенада Дон Жуана на слова О. Толстого П. Чайковського та Арія Жермона із опери «Травіата» Дж Верді. Усі три твори досить тонко з різних сторін розкрили вокальні амплуа баритона – широку ліричність, патетику, драматичність, а також показали віртуозність та кантиленність голосу. Соліст та концертмейстер були справжнім дуетом. При чудових вокальних даних Лю Нін не був статичним – навпаки, це сплав вокалу та драматичної гри, театру, що особливо важливо при виконання оперних номерів.

В концерті також прийняли участь аспіранти Ян Хаосюань (тенор, клас доцента Сєвєріна Володимира Андрійовича, концертмейтер Книш Павло) та Лі Янь (сопрано, клас залуженої артистки України, доцента Старикової Олени Петрівни, концертмейстер Кучма Наталія.

Отож, першим епізодом був виступ Ян Хаосюань, який виконав аріозо Лєнского із опери П. Чайковського «Евгений Онегин» та китайську народну пісню «Горизонт». Напевно, особлива трудність в аріозо викликана текстом, проте, Ян добре справився з даним завданням, і тому передав вдало емоційні рефлексії образу – тривогу, невпевненість, сумніви, ліричні почуття.

Ян Хаосюань

Основу другого рефрену склали твори у виконанні Лю Нін: арія Макбета із опери «Макбет» Дж. Верді, монолог Жерара з опери «Андре Шенье» У. Джордано, «Повернися в Соренто» Е. де Куртіса. Широка палітра вокальних градацій – чистота, сила, гнучкість та витонченість – була втілена на сцені з великим успіхом.

Із граціозністю, політними фіоритурами була виконана арія Г. Генделя «Кораблики в бурном море» у виконанні Лі Янь. Свою ж артистичну кокетливість та харизматичність Лі Янь відобразила в китайській народній пісні «Бокал вина». Даний блок композицій сформував другий епізод концерту.

Лі Янь, концертмейстер Наталія Кучма

На завершення концерту прозвучали арія Ренато із опери Дж. Верді «Бал Маскарад» та китайська народна пісня «Китайська земля» у виконанні Лю Нін. Арія Ренато входить до «золотого фонду» баритонового репертуару, являється однією з найскладніших арій, незважаючи на це, емоційну і технічну складові вокальної партії виконавець з успіхом доніс до слухача.

Концертмейстери Н. Кучма, О. Кізім

На протязі концерту ми побачили ще одну закономірність, своєрідним лейтмотивом стала китайська народна пісня у різних її семантичних проявах: патріотичні настрої, милування природою, ліричні почуття. Це дає змогу українському, зокрема, харківському слухачеві познайомитися з іншою досить цікавою музичною культурою, яка вражає своїми колористичними ладовими варіаціями, мелодичністю, широтою та повнозвучністю як вокальної, так і інструментальної партії.

Таким чином, даний концерт склав своєрідну п’ятичастинну композицію рондо. Кожна мініатюра або «вокальна мізансцена» була не просто виконана учасником, а прожита ним, кожен делікатно віднісся до нюасировки творів та їх інтонаційного різномаїття. Публіка досить тепло приймала усіх виконавців, дарувала букети, викрикувала «Браво!», тож музичний вечір став справжнім святом!

Ганна Левченко
Інтерв’ю з В. Болдирєвим – Марія Вінцерська
Фото – Олександр Кусков

5 квітня. Благодійний концерт «Від серця до серця»

5 апреля в Большом зале Харьковского национального университета искусств имени И. П. Котляревского состоялся благотворительный концерт «Від серця до серця» в поддержку ведущего педагога Харьковского музыкального училища им. Б. Н. Лятошинского Шуховой Виктории Михайловны.

Участники благотворительного концерта

В 1986 году она закончила университет искусств (класс профессора, заслуженного деятеля искусств Т. Я. Веске). Обладательница меццо-сопрано (солистка ХНАТОБ) исполняла такие оперные партии: Фидальма (Д. Чимароза «Тайный брак»), Марселина (В. А. Моцарт «Свадьба Фигаро»), Лаура (А. Даргомыжский «Каменный гость») и другие. Уже 30 лет Виктория Михайловна работает педагогом музыкального училища, 17 из которых является заведующей вокального отдела. Она воспитала плеяду учеников, многие из которых стали солистами оперных театров Украины и Европы, а также педагогами специализированных музыкальных учреждений.

Инициатива организации концерта принадлежит выпускнице музыкального училища им. Б. М. Лятошинского, ныне студентке ІІ курса университета – Анжеле Согоян. В концерте приняли участие лауреаты международных конкурсов: Виталий Лашко, Лилия Мазоха (класс кандидата искусствоведения, доцента И. К. Присталова), Анжела Согоян, Дмитрий Запорожан, Виталий Манченко, Чжоу И, Не Сянфен, Сунь Бо (класс заслуженного деятеля искусств Украины, кандидата искусствоведения, доцента Н. О. Говорухиной), Ольга Смоколина (класс доцента, кандидата искусствоведения Н. В. Поликарповой), Алина Бойко (класс кандидата искусствоведения, профессора Т. П. Мадышевой), Святослав Судик (класс заслуженного артиста Украины, профессора А. Г. Грозы), Ольга Гогайзель (класс заслуженной артистки Украины, доцента Л. А. Величко (Стецюн)), а также концертмейстера: Елена Антоник, Ольга Кобленц, Сергей Корепанов, Игорь Седюк, Станислав Стеценко. Ведущая концерта – Елизавета Грудская.

Чжоу И, концертмейстер Сергей Корепанов

Программа концерта была разнообразна. Звучали арии и романсы зарубежных композиторов, украинские народные песни. Организаторами концерта стали преподаватели кафедры сольного пения – заведующий кафедрой, народный артист Украины, профессор В. А. Болдырев, заслуженные деятели искусств Украины, доценты Н. О. Говорухина, С. В. Клебанова.

После концерта В. А. Болдырев отметил: «Такие мероприятия очень важны для того, чтобы человек, попавший в беду, не чувствовал себя одиноким и знал, что есть люди, готовые ему помочь в болезни. Что касается самого концерта, мы решаем несколько задач: не только помощь в средствах, но и приобретение студентами сценического опыта. От концерта к концерту они чувствуют себя более раскрепощенными на публике. Это играет огромную роль, потому как каждый выход на сцену для артиста является новым этапом профессионального роста».

Виталий Лашко, концертмейстер Игорь Седюк

Участник концертного вечера Виталий Лашко, знакомый широкой публике, в том числе, как организатор серии благотворительных концертов «Музыка во имя добра», сказал: «Все, кто принимал участие в этом концерте, становятся ближе к добру, к Богу, к любви, ко всему, что является правдой в этой жизни. Концерт проходил в Страстной четверг, что очень знаменательно. Для меня было знаковым совпадением исполнить произведение Г. Свиридова «Богоматерь в городе» из вокальной поэмы для баритона и фортепиано «Петербург» в преддверии великих праздников. Я думаю, что не только собранные средства от благотворительного концерта, но и, в большей степени, наша энергетика помогут харьковскому музыканту побороть болезнь».

Анжела Согоян, Сергей Корепанов

Анжела Согоян рассказала нам о том, как возникла идея организации концерта: «Узнав о болезни Виктории Михайловны, я сразу подумала о том, чем бы могла ей помочь. Тогда меня посетила мысль провести благотворительный концерт в нашем университете, и я обратилась за помощью к своему педагогу по вокалу Наталье Олеговне Говорухиной. Мне бы хотелось выразить слова благодарности тем, кто помогал и участвовал в акции, а также всем неравнодушным слушателям, пришедшим к нам на концерт».

Валерия Галицкая, Алина Бойко
Фото – Людмила Казакова

Повернутися