27 лютого. Театралізований захід «Мій Курбас» (до 130-річчя митця)
Мій Курбас. Театр, що пройшов крізь роки
Театр – це багатогранне мистецтво, синтез у якому постійно утворюються зміни. Він живий. Кожен, хто наблизився до нього, залишає частинку своєї душі назавжди десь серед лаштунків та дерев’яної сцени.
До 130-річного ювілею з дати народження великого українського театрального діяча студентами було підготовлено театралізований захід – «Мій Курбас». Звісно, неможливо переказати усе життя та відкриття майстра та праотця «Березолю» в одній акції, але версія виконавців була художньо переконливою й цікавою. Більшість дій супроводжувалися відеорядом, поруч відтворювалася ретроспекція макетів репетицій вистав Леся Курбаса.
Нагадати – ось така була головна мета. Захоплено глядач стежив та майже відчував на собі цю надзвичайну, магічну атмосферу театру. Сцена заповнювалася мов би начерками, що перекидали місток між минулим і сьогоденням. Мерехтіло граюче світло і нагадувало про скрутність того часу.
Ось таке невеличке диво, зіткане із спогадів, подарували студенти 3 та 4 курсу кафедр режисури, майстерності актора та театру анімації, що відбулося на сцені театру «5 поверх» 9 березня. Після побаченого хочеться додати: не вагайтеся й творіть, бо театр знайде місце кожному, хто готовий розкрити йому свою душу.
Демід Брюханов
25-26 лютого. СВЯТО ЦИМБАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА НА ХАРКІВЩИНІ (з нагоди ювілею Олени Костенко)
Впродовж 25-26 лютого 2017 року в Харкові проходив Всеукраїнський науково-методичний семінар з проблем розвитку початкової мистецької освіти (музичне мистецтво): «Цимбальне мистецтво: педагогічне надбання та перспективи». Сам факт його проведення на Слобожанщині – свідчення заслуг харківської цимбальної школи, фундатором якої є признаний майстер своєї справи заслужений діяч мистецтв України Олена Костенко.
ДОВГООЧІКУВАНА СТАТУСНА ПОДІЯ
30 фахівців з 6 областей України, серед яких викладачі шкіл естетичного виховання, керівники та методисти методичних установ освіти сфери культури, представники мистецьких навчальних закладів та установ, зібралися у першій столиці для обговорення всього спектру питань, пов’язаних з розвитком цимбального мистецтва. Такий статусний захід представників цієї спеціальності проходив у Харкові вперше і став можливим завдяки роботі багатьох подвижників цимбального мистецтва, які плідно працюють у мистецьких закладах обласного центру різного рівня.
Семінар проходив під егідою Міністерства культури України, Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації. Організаторами семінару були Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв України та Обласний навчально-методичний центр підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів, працівники яких доклали багато зусиль для забезпечення його організаційної складової.
Урочисте відкриття Всеукраїнського науково-методичного семінару відбулося в Харківському музичному училищі ім. Б.М. Лятошинського. Теплі привітання, анонсування головних тем та подій, які увійшли до насиченої програми заходу, представлення іменитих гостей, - таким був початок довгоочікуваної події. Серед виступаючих – директор ОНМЦПК Тамара Самоварова, головний спеціаліст управління культури і туризму ХОДА Валентина Стецюк, які наголосили на важливості події і побажали її учасникам плідної роботи.
А далі великій глядацькій аудиторії, яку крім учасників семінару склали запрошені представники закладів мистецької освіти Харкова і області, був запропонований концерт «Цимбальна малеча» (цей традиційний щорічний концерт вихованців шкіл естетичного виховання Слобожанщини проходить у рамках одного з творчих проектів Олени Опанасівни Костенко).
Півтора десятки різнобарвних сонячних виступів юних музикантів продемонстрували майстерність наймолодшого покоління харківських цимбалістів та їх викладачів, а також підтвердили, що традиції цимбальства у нашому регіоні мають міцне коріння і успішно розвиваються.
Показово, що класи цимбалів є у багатьох початкових спеціалізованих навчальних закладах мистецтв самого обласного центру: ХДМШ №3, ХДШМ №4 ім. М.Д. Леонтовича, ХДМШ №9 ім. В.І. Сокальського, ХДМШ №11, ХДМШ №12 ім. К.І. Шульженко, .Особливо плідно популяризується цимбальство у ДМШ смт Слобожанське Зміївського району Харківщини, візитівкою якого є зразковий ансамбль «Весняночка» з більш ніж 25-річною історією.
Однією з родзинок події було відкриття виставки образотворчого мистецтва з промовистою назвою «По струнах української самобутності». Її експозицію склали живописні роботи та роботи декоративно-прикладного мистецтва, виконані у техніці витинанки, автори яких навчаються у художніх школах або на художніх відділеннях шкіл естетичного виховання. Це зразки кращого доробку переможців Всеукраїнського конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої», у якому юні харківські художники, зазвичай, показують гідні результати. Виставку презентувала методист ОНМЦ ПК Ірина Толочко.
ПЛІДНА ДИСКУСІЯ З НАДІЄЮ НА ПРОДОВЖЕННЯ
Запрошуючи на слобожанську землю гостей з різних регіонів України, організатори семінару запропонували їм змістовну різнопланову програму, до якої були включені пленарні засідання, знайомство з педагогічним досвідом провідних викладачів харківської школи цимбального мистецтва, майстер-класи, відкриті уроки, доповіді, презентація навчально-методичної літератури, круглий стіл.
До широкого обговорення питань розвитку початкової мистецької освіти в цілому, та цимбального мистецтва, зокрема, запросила модератор семінару – методист ОНМЦ ПК Наталія Волошко. В обговоренні взяли участь представники таких регіонів, як Київ та Київська область, Рівне, Маріуполь, Кропивницький, Ужгород, Харків та Харківська область.
Прозвучало чимало доповідей учасників семінару. Їх тематика була віддзеркаленням накопиченого досвіду з різних аспектів педагогічної практики. Йшлося про ансамблеве музичення в мистецькій школі (викладач Т.О. Шабанова), специфіку гри кантиленних творів на цимбалах (А.С. Аулова), психоемоційний стан учня-цимбаліста у сучасному музичному світі (М.С. Попович), еволюційні трансформації цимбальної музики в українських оркестрових партитурах» (С.В. Мостовий), особливості перекладання скрипкових творів для цимбалів системи Шунди (А.В. Власенко), використання засобів арт-терапії у роботі з учнями-цимбалістами (О.І. Лебединська), про перші педагогічні кроки молодого викладача (А.С. Шморгун) та інші.
Були проведені майстер-класи «Практичні поради викладача-методиста щодо роботи з учнями класу цимбалів» (О.О. Костенко) та «Принцип звукоутворення на цимбалах система Шунди в рамках початкової мистецької освіти» (М.Д. Кужба).
Автори збірок інструментальних творів презентували свої видання, що вийшли напередодні семінару. Збірка творів для ансамблів народних інструменті «Заграйте, музиченьки» Тетяни Стрілець (Харківський вищий коледж мистецтв), посібник «Оригінальні твори та аранжування для цимбалів у супроводі фортепіано» Віктора Дмитренка (ДМШ №6 ім. Г. Жуковського, м. Київ) та два збірники творів для цимбалів Олени Костенко (ХНУМ ім. І.П. Котляревського). Крім того, обласний методичний центр видав збірку матеріалів сеиінару, до якої увійшли доповіді та реферати цимбалістів-викладачів українських мистецьких навчальних закладів різного рівня, що стане у нагоді всім, хто працює з учнями та студентами класу цимбалів.
Методист інституту публічного управління та кадрової політики Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Ірина Маключенко, присутня на семінарі, дала високу оцінку його підготовці, акцентуючи увагу на ефективності заходу, та виказала надію на продовження започаткованої на наших теренах традиції з проведення науково-методичних семінарів всеукраїнського масштабу в інших регіонах. Учасникам семінару були вручені свідоцтва Інституту публічного управління та кадрової політики Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України про підвищення кваліфікації.
ЗАСНОВНИК І БЕРЕГИНЯ ХАРКІВСЬКОЇ ШКОЛИ ЦИМБАЛЬСТВА
Олена Опанасівна Костенко, доцент Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського, викладач-методист Харківського музичного училища ім. Б.М. Лятошинського, заслужений діяч мистецтв України є визнаним засновником професійної школи цимбального виконавства на Слобожанщині. Цій святій справі вона слугує вже 40 років.
Про її творчий шлях докладно йшлося у доповіді, підготовленій її ученицею Ольгою Юрченко, викладачем ХМУ ім. Б.М. Лятошинського та ДМШ №9 ім. В.І. Сокальського, кандидатом мистецтвознавства.
50 плідних років її творчої та педагогічної діяльності - це десятки талановитих учнів, які продовжують справу викладача, багато вдалих авторських концертних проектів та низка методичних і наукових публікацій, нотних видань.
Її внесок у культурний розвиток регіону з нагоди ювілейної дати нещодавно було відзначено найвищою в нашому регіоні нагородою – почесною відзеакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава».
Підготовка до семінару та його проведення відбувалося за її безпосередньої участі, що надавало йому особливого звучання.
«СВІТ ЦИМБАЛІВ» – КОНЦЕРТ-ПОТРЯСІННЯ
Саме таку влучну характеристику дала цій непересічній творчій події голова ХОО Національної спілки музикантів України Наталія Бабич, тим самим відобразивши відчуття глядачів, які вщент заповнили велику концертну залу Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського.
Двогодинну концертну програму склали виступи учнів Олени Костенко. Частина з них вже стала відомими митцями, інші ще перебувають у статусі студентів, та всіх їх об’єднує палка любов до справи, якою вони займаються, а ще велика шана й повага до свого викладача – Олени Опанасівни, ювілею якої і була присвячена ця творча подія, що відбулася в рамках семінару.
Сольні виступи та музикування у складі інструментальних колективів – дуже самобутніх, яскравих – показали яких талановитих та різнобічних музикантів виховує харківська берегиня цимбального мистецтва. Звучали оригінальні твори для цимбалів, переклади класичної музики, кращі зразки української класики та творів наших сучасників.
Серед виконавців – студентки ХМУ ім. Б.М. Лятошинського Майя Зорова та Анастасія Кущ, студентки ХНУМ ім. І.П. Котляревського Анна Аулова та Анастасія Шморгун; викладачі харківських шкіл естетичного виховання та музиканти відомих творчих колективів Михайло Кужба, Ольга Юрченко, Олеся Власенко. Учасниками концерту були ансамбль народної музики «Стожари» та ансамбль «Цимбандо» ХДАК (керівник Олександра Савицька), харківський ансамбль «Весела банда» та гості з Києва - ансамбль «Авантюра» під керівництвом Віктора Дмитренка, відомого виконавця-цимбаліста та композитора. Кожного з них тепло представила глядацькій аудиторії заслужений працівник культури України, ведуча концерту Тамара Самоварова.
«Концертна полька», яку на завершення програми виконав септет цимбалістів – було названо унікальним музичним явищем, якого ще не бачила сцена університету мистецтв. Сім цимбалістів, яким притаманна досконала майстерність, подарували глядачам та своєму педагогу Олені Костенко незабутні враження.
«Не всім дано так грати… це новий вимір, наділений вищою сутністю», - наголошували фахівці, обговорюючи подію, що по праву стала окрасою українського культурного простору.
24-25 лютого. IV Всеукраїнська практична конференція пам’яті Євгена Теодоровича Русаброва
Наука, яка запалює серця
Нещодавно відбулася IV Всеукраїнська практична конференція пам’яті Євгена Теодоровича Русаброва «Театр як синтез науки та мистецтва». Під час заходу, який відбувся 24-25 лютого на театральному факультеті ХНУМ ім. І. П. Котляревського, були представлені наукові та дослідницькі доповіді студентів, магістрів та викладачів.
Євген Теодорович Русабров (1955-2013) – театрознавець, відомий театральний критик, лауреат муніципальної премії в галузі театральної критики імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, голова та член журі багатьох фестивалів, автор більше 50 публікацій у профільних виданнях України, Росії, Норвегії. Випускник і викладач університету мистецтв, він залишив за собою цілу плеяду професіоналів. Під його керівництвом було захищено понад 30 дипломних робіт.
У невеликому інтерв’ю модератор конференції, старший викладач кафедри театрознавства, учениця Євгена Русаброва, Юлія Петрівна Щукіна поділилася своїми враженнями.
- Юлія Петрівно, у чому сформована головна концепція конференції?
- З самого початку конференція об’єднала випускників університету різних років. На мій погляд, конференція унікального формату, і вона, безумовно, необхідна нашому ВНЗ та випускникам, бо більшість з них має бажання повернутися до цих стін. На нашому факультеті, на кафедрі театрознавства є три щорічні конференції. Одна з них – суто викладацька, друга - спрямована на студентів та аспірантів. А ось саме цей захід зводить певний місток між поколіннями. Хтось може боятися публічних виступів, а прийти до стін рідної альма-матер, побачити своїх викладачів, відчути цю атмосферу наукового спілкування у майже родинному колі, значно легше. Я знаю, що такий запит є. Можливо, не кожного року ми відчуваємо це так потужно, масово. Цього року склалося так, що більшість виступів було зроблено нашими магістрантами. На жаль, не так багато було присутніх випускників Євгенія Теодоровича у залі, та у цьому питанні буває по-різному.
Що стосується концепції цьогорічної конференції – вона висловлена в самій назві. У програмці зазначено «Театр як синтез науки і мистецтва», - тобто, хотілося більше поговорити про те, що театр не лише самостійний вид мистецтва, а й що він межує з дослідженням літератури, драматургії як сегменту, соціальними дослідженнями та інше. І справді, було багато доповідей, які висвітлювали цю тему. Зокрема, завершення конференції виступом Олексія Палянички про театр як вид мистецтва, який безпосередньо віддзеркалює проблеми у суспільстві і певних соціальних верствах, позбавлених прав. Ще можна констатувати, що тема конференції – це театр на межі з іншими галузями наукової творчої діяльності людини.
- Юлія Петрівно, скажіть, чи це була перша практика, коли на конференції приймали участь гості з інших міст та навіть країн?
- У минулому році учасниками були двоє викладачів Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника, тож до нас завжди приїздили з інших міст. Зі Львова до нас традиційно відряджають студентів, хоча б по одному, по двоє. Тож львів’яни – постійний партнер конференції і не лише цієї, - на студентську вони теж завжди намагаються приїхати. На першій конференції пам’яті Євгенія Русаброва був присутній Віктор Собіянський, який є викладачем університету ім. Карпенко-Карого. Також нашою гостею є представниця інституту проблем сучасного мистецтва Агнія Пашкевич. Цього року у збірці буде представлена доповідь Анни Усенко – з Естонії, Таллінського університету. Вперше у нас прийняли участь представники з Росії. У цьому році на конференцію також приїхав завліт Полтавського академічного театру ляльок. Ми будемо намагатись вийти за обрій, але тут важливо не порушити цієї атмосфери родинності конференції, бо все одно вона започаткована як пам’ятна. Наступного року на п’яту ювілейну конференцію будемо запрошувати Сергія Васильєва, найближчого товариша і однокурсника Євгена Русаброва, який є нашим провідним критиком.
- Наскільки вдалою, на вашу думку, була конференція цього року?
- Однозначно вона була вдалою і кращою за попередні, навіть кількісно. Цього року ми вперше провели конференцію в два дні, котрі були щільно наповнені роботою. Заплановану виставу «Житейське море» наші гості відвідали у кінці другого дня. Другий день збігся з початком фестивалю «Курбалесія», тож програма була трохи розширеною.
Кількість учасників у цьому році була значно більшою, ніж досі. Зазвичай в цій невеличкій, але теплій, сімейній конференції було до 20 доповідей, а цього року було заявлено 35. Також цього року вперше була організована секція «театру анімації». Це є нагадуванням про працю Євгенія Теодоровича, оскільки він є концептуальним автором, творцем театру анімації.
Звісно, не всі учасники конференції знали Русаброва безпоседерньо, але це не заважає людям бути принциповими у своїх наукових дослідженнях, творчо запаленими тією темою, якою займається. А це – Русабровський принцип, тому в цьому плані, наука, що запалює серця, і є головною спадщиною Євгенія Теодоровича сьогоденню.
Під час конференції відбулася зустріч з сучасним драматургом, п’єси якого ставляться не лише на харківський сцені «Театру на Жуках» та й за кордоном, Дмитром Терновим. Окрім цього, усі учасники мали змогу 25 лютого прийняти участь у ході до меморіалу сім’ї Леся Курбаса з нагоди 130-річчя від дня народження відомого театрального діяча України.
Д. Брюханов
23 лютого. Свято Масляної (театральний факультет)
Зиму проводжаємо – весну красну зустрічаємо, або Масляна у театралів
Святкування «масляної» вже багато століть проходить на території України. Це свято, яке прийшло до нас крізь роки, продовжується цілий тиждень. Ось і студенти театрального факультету, а саме кафедра театру анімації у співпраці з деканатом 23 лютого влаштували невеличке свято.
Згадавши усі традиційні розваги, студенти І і ІІ курсів та викладачі з майстерності виготовлення ляльки підготували програму з розважальних сценок , «петрушечної» вистави, смачних млинців із чаєм та неймовірно гарних мотанок. Після виступу акторів усіх глядачів запросили на подвір’я, де, хоч і при складних умовах, відбувся ритуал «спалювання Масляної».
Такі маленькі свята дарують атмосферу й почуття, що потрібні посеред насичених робочих буднів студентів театрального факультету.
16 лютого. Відкрита звітна наукова конференція «Актуальні проблеми музичного і театрального мистецтва»
Відкрита звітна наукова конференція «Актуальні проблеми музичного і театрального мистецтва» ХНУМ імені І.П.Котляревського пройшла 16 лютого. Особливий характер щорічному науковому звіту колективу професорсько-викладацького складу університету надало святкування у 2017 році 100-річного ювілею з дня заснування Харківської консерваторії.
На пленарному засіданні був репрезентований план заходів до 100 – річчя університету ( проф. Драч І.С., доц. Ніколаєвська Ю.В.). Ботунова Г.Я.( доц. кафедри театрознавства) торкнулась в своєму змістовному докладі історії ВНЗ, зокрема в її доповіді висвітлена доля факультету сценічних мистецтв Харківського Муздраміну у 1920 – 1930 роки. Усна частина пленарного засідання завершилася інформацією про теорію аккультурації у навчальному процесі (доц. Цурканенко І.В.). Вперше впроваджуються в рамках пленарного засідання звітної наукової конференції майстер – клас з оперної драматургії на прикладі вистави «Турандот» Дж. Пуччіні на фестивалі в Брегенце (Німеччина)( проф.. Мізітова А.А.), і майстер – клас зі сценічної мови (ст. викл. Цимбал Н.).
Далі конференція продовжила роботу в 9 секціях, які очолювали провідні практики і науковці. Найбільш численні секції були секція театрознавства (23 заявки, очолила доц. Партола Я.В.) і аналізу музики (20 заявок, очолила проф. Шаповалова Л.В.). В конференції активно проявили себе аспіранти всіх років навчання ( Кузьміна О., Кучеренко С., Данілов В., 9 аспірантів кафедри інтерпретології та аналізу музики з Китаю та ін.). На секції теорії, історії та методики музичного виконавства (очолила доц.. Сухлєнко І.Ю.) цікаво прозвучала доповідь аспіранта Данілова В. на тему «Rubato у фортепіанному виконанні як індикатор доброго смаку». Секцію історії музики проводив Ганзбург Г.І.
Тематика конференції зацікавила колег з інших навчальних закладів, які прийняли участь в дискусії і підготували доклади (Харківська академія культури, Харківське муз. училище).
прес-центр
16 лютого. Відкрита звітна наукова конференція до 100-річчя Харківського університету мистецтв ім. І. П. Котляревського (театральний факультет)
Від початку до сьогодення
На театральному факультеті секція театрального мистецтва умовно розподілилася на два напрямки: науково – теоретичний та історичний.
Всіляке місце, начебто живе, змінюється під впливом років, що безупинною рікою рухають годинникові стрілки вперед. Із плином часу змінюються покоління, принципи та ідеї, якими світ повниться. Саме на честь ювілейної дати – сторіччя університету – націлена тематика наукової конференції. Перша частина секції була присвячена науковим дослідженням, що спрямовані на теорію, методику і практику театральної педагогіки. У другій частині розповідалася історія утворення Харківського університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, зокрема театрального інституту, та пригадувалися імена видатних митців, котрі навчали та самі навчалися у театральному корпусі.
Ніколи не втрачайте можливість дізнатись щось нове – саме так можна коротко сказати про роботу секції. У виступах брали участь представники кафедр майстерності актора, театрознавства, майстерності актора і театру анімації та сценічної мови. Профільні особливості кожного фахового напрямку обумовили теми виступів. Так, наприклад, кафедра акторської майстерності (ст. викладач Бараковська М.О., викладач Спащенко О.В.) торкнулася нестандартного питання, а саме праці зі своїм тілом та розумом. У своїх доповідях викладачі роздивились теми володіння тілесним кодом та активної уяви, які можуть статися у нагоді всім. Навички самоконтролю та досконалого вміння використовувати свої природні можливості на максимумі – є основую досягнення вищої сходинки життя. Їх колеги з театру анімації (доцент кафедри Фесенко С.Я., ст. викладач Солоняк А.Д.) представили дослідження шляху від етюду до вистави, який, по-перше, може стати допоміжним посібником викладачу, а, по-друге, молодому спеціалісту бажаючому створити свій колектив. В продовження цього напряму було дослідження про володіння маріонеткою та її вага у вирішенні темпоритму вистави. Нові наукові пошуки в театральній галузі представлені у докладах про особливості атрактора у російському фентезі ( проф. Каленіченко О.М.), про характер і стиль мови на сцені європейського театру епохи Відродження (викладач Гукасян – Коробейникова С.). Представники кафедри сценічної мови продемонстрували, як можна створити вправи з класичної поезії, та підкреслили практичні дослідження теорією. Нові знання про хронотоп у режисерському рішенні постановок хорових сцен музичних вистав зоставили за собою, окрім приємних вражень, практичні навички (доцент Михайлова Н.М.)
Історичний напрямок був спрямований на минуле університету. Від самого початку із згадками буднів театрального інституту у перші роки існування (доклад Партоли Я.В.) поступово укладалась мозаїка. Начебто фрагмент за фрагментом викладачі укладали події минулого століття до загальної картинки. Але якою цікавою не була б історія подій, та не менш важливі й цікаві саме люди, котрі пов’язали своє життя з театральним університетом: Є. Т. Русабров, О. С. Барсегян, Н. Р. Логвінова та інші майстри ( доклади ст. викладачів Щукіної Ю.П., Аннічева О.Є., Лобанової І.В., Гуйвіна В.В.). Методики вчителів й спогади про них - окремий блок докладів. У секрети педагогіки, пошуки створення акторського образу корифеїв інституту В. Ненашева, О. Глаголіна, Є. Лисенко, В.Чистякової, Р. Черкашина, Л. Тарабаринова спробували зазирнути у виступах Аркадін – Школьник О.А., Садовський Л.В., , Дорофеєва О.Ю.,Кобзар І І., та багато інших тем.
Покоління сьогоднішніх майстрів складало різнокольорові фрагменти, що з’являлися протягом ста років та утворили сьогоденну історію театрального факультету ХНУМ імені І.П.Котляревського. Та усе одно неможливо повністю відтворити минуле, необхідно творити майбутнє, пам’ятаючи та згадуючи людей, їх вчинки й слід, що зостався.
Д.Брюханов
15 лютого. Міжнародний Круглий стіл «Актуальні питання методології, методики і практики викладання дисциплін музично-теоретичного циклу»
Історична подія у фокусі двох ювілейних дат
15 лютого в Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського з нагоди святкування 100-річчя заснування та 95-річчя з Дня народження корифея університету, видатного українського музикознавця, композитора, громадського діяча – Т. С. Кравцова – відбулася досить неординарна подія – перший в історії ВИШу Міжнародний Круглий методичний стіл з актуальних питань методології, теорії і практики викладання дисциплін музично-теоретичного циклу.
Масштабна програма засідання, яку опубліковано в буклеті, об’єднала музикознавців та композиторів чотирьох університетських кафедр – теорії музики, інтерпретології та аналізу музики, історії української та зарубіжної музики, композиції та інструментування, а також гостей з 6 іноземних держав і 10 міст України.
Щирі вітання та позитивні відгуки учасників підтвердили назрілу необхідність консолідації зусиль спеціалістів в галузі викладання базових дисциплін музично-теоретичного циклу, адже інтеграція професійного музичного досвіду, за словами ректора університету мистецтв, народної артистки України, кандидата мистецтвознавства, професора Тетяни Вєркіної, має бути спрямована на захист найкращих творчих традицій, вітчизняної багатонаціональної культури навіть у найскладніших для неї соціально-політичних та економічних умовах, отже – на збереження Мистецтва!
Саме ця мета визначила головну стратегію і тематику Круглого столу, пов’язаних із покращенням ситуації у сфері мистецької педагогіки в спеціальних музичних навчальних закладах від початкової, середньої до вищої ланок фахової освіти; підвищення професійної майстерності викладачів дисциплін музично-теоретичного циклу ДМШ, ДШМ, ВНЗ І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації; активізацію конструктивного діалогу освітян України та зарубіжжя.
Підсумком засідання Круглого столу стало прийняття проекту Резолюції щодо проведення на базі Харківського національного університету мистецтв щорічних круглих методичних столів задля оптимізації ефективності традиційних методик, поширення інноваційних підходів в галузі викладання музично-теоретичних дисциплін, укріплення системи «школа мистецтв – училище – ВНЗ», налагодження обміну методичними матеріалами тощо.
Головною стала надзвичайно важлива пропозиція гостей Круглого столу щодо створення в Україні на базі ХНУМ імені І. П. Котляревського Асоціації теорії музики та Інформаційно-методичного Центру, який буде координувати (анонсувати та звітувати) навчально-методичні і творчі заходи різноманітного формату у ВНЗ усіх рівнів акредитації.
Кандидат мистецтвознавства
Марія Борисенко
Програма Круглого столу
15 лютого завершився Другий всеукраїнський конкурс імені Тараса Кравцова. Почавши свій перебіг ще в грудні, конкурс залучив 20 учасників. Це учні III - IV курсів музичних училищ і старших класів музичних спеціалізованих шкіл з різних міст України: Дніпровськ, Чернівці, Полтава, Суми, Кропивницький, Тернопіль, Харків, Бахмут. Конкурсні завдання складалися з теоретичних вправ, але вагомою складовою робіт були творчі тести.
Якщо в першому турі (заочному) конкурсанти надіслали гармонічні обробки народної пісні або твір на задану музичну тему, а також гармонічний аналіз і реферат по науковим працям Т.Кравцова, то другий тур - це перевірка насамперед диктантом з дописуванням пропущених тактів. Журі у складі: Турнєєв С.П., Полтавцева Г.Б., Пінчук О.Г., Ганзбург Г.І., Беліченко Н.М. і Борисенко М.Ю. виявило переможців. Перше місце дісталося Седлецькому Юрію (ХССМШі), друге - Сіренко Єлизаветі (Харків, муз. училище) і третє - Гросовій Єлизаветі (Дніпровськ, муз. коледж). Вітаємо переможців і їх викладачів!
10 лютого. Прем’єра постанови «Метро»
Одна крапка чи багато, або ти ніколи не знаєш, коли закінчиться твоя історія
Якщо на декілька хвилин уявити, ніби наше життя саме зараз знаходиться на межі, що ми будемо робити? Якщо ти звик бути Над іншими, бути тим Най, хто має змогу відчути себе богом у поїзді, який зупинився посеред свого шляху? Якщо у твоїх руках буде сила та самовизначення себе на роль Господа? Як будеш поводити себе саме ти?
Гострі питання мали настільки ж болючі відповіді, котрі глядачі віднайшли у прем’єрі постанови «Метро» за сценарієм голівудського автора Ніколаса Баєра. Режисером вистави був заслужений актор України Андрій Романій , що сьогодні є студентом-заочником четвертого курсу університету мистецтв ім. І. П. Котляревського. У сумісній праці зі студентами третього курсу кафедри майстерності актора драматичного театру та кіно (завідувач кафедри – Леонід Садовський) режисер утворив повноцінну психологічну драму з елементами трилеру. Та окрім своєї цікавості, вистава видалася «дебютною» для цього року. Показ відбувся 10.02 у великій залі театрального корпусу.
На жаль, неможливо виділити когось одного із суцільного акторського ансамблю, але можна відмітити неповторність кожного героя. Та насправді, хто може знати, які саме люди зберуться у останньому нічному потягу метрополітену. Сліпа дівчинка-гітаристка, закохана пара, місцевий «мажор» із вірним наглядачем та багато інших образів, котрі й утворили цільний ансамбль життя, де немає пристрасних Ромео і Джульєтти, чи прагнучого до правди Гамлета. Зовсім ні, глядач мав змогу побачити звичайних людей, та на що саме здатні ті з нас, хто відчуває за собою право сили.
Дійсно, уся ситуація, яка розгорнулася перед очима тих, хто відвідав, залишила за собою дещо жорстке та все ж важливе питання: «Чи був би я таким саме? Та яким? Як він, чи вони?»
Залишається побажати усім відвідати цю неймовірну виставу, та побачити справжніх людей у жорстких життєвих обставинах.
Демід Брюханов
http://izvestia.kharkov.ua/on-line/18/1232469.html