Архів подій. Листопад 2016

Новий соціальний проект Ради молодих вчених ХНУМ

30 листопада 2016 року у Камерній залі Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського стартував Всеукраїнський медико-соціальний проект "Музика проти раку", організований Радами молодих вчених при Міністерстві охорони здоров'я та Міністерстві культури України. Приємно, що даний захід активно підтримали директори провідних установ міста Харкова, які займаються лікуванням онкологічної патології, лікарі, музиканти та науковці.

Ради молодих вчених висловлюють глибоку вдячність професорам Т.Б. Вєркіній, В.В. М'ясоєдову, М.В. Красносельському, Д.І. Скорому, М.В. Марковій; лікарям та молодим науковцям С.О. Ставиському, В.С. Сухіну, В.В. Пастуху за цікаві виступи та підтримку; всім музикантам, які створили бездоганну атмосферу. Також Ради молодих вчених при МОЗ та Міністерстві культури висловлюють глибоку вдячність Радам молодих вчених Харківського національного медичного університету та Раді молодих вчених Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського за допомогу в організації заходу.

Наталія Куфтерина.

Див. також
У харківських лікарнях виконуватимуть класику для пацієнтів з онкологією

29 листопада пройшло відкриття нового клубу

Музичний клуб і студентський лекторій «Poco a poco…» створено як новий науково – творчий проект до 100 – річчя університету мистецтв. Студенти – музикознавці в ролі ведучих в останній місяць провели декілька концертів і спробували нетрадиційну форму діалогу з виконавцями. В рамках практичних занять по лекторській практиці (керівник Марія Борисенко) Олександр Лисичка (III курс) і Валерія Любченко (II курс) започаткували вперше такий підхід на концерті композиторів лауреатів конкурсу імені Івана Карабиця. Попри деякі складнощі з органічністю сценічної поведінки і досконалістю сценічної мови, ідея всім дуже сподобалась.

В той же час, композитори щиро відгукнулись на таке запрошення спілкуватись у відкритій площині з музикознавцями. Так народився привід щодо започаткування клубу «Poco a poco». Провідна мета його створення - це гарна можливість «виходу» композитора з своїми творами в аудиторію к дослідникам і музичним критикам з бажанням почути їх враження (а також зауваження).

Вже на першому засіданні клубу вирішено було прослухати і обговорити записи інструментальних концертів народного артиста України, завідувача кафедри композиції Володимира Птушкіна, а також його твори «Ранкові молитви» для віолончелі з оркестром і «Concerto buffo». Прослуховування пройшло з партитурами і відео записом. Про наступні засідання клубу буде повідомлено в афішах.

26 листопада. Концерт студентського симфонічного оркестру і Максима Шадько.

26 лиспопада 2016 року на головній сцені Харківського національного університету мистецтв відбувся концерт з серії «Назустріч 100 – річчю ХНУМ імені І.П.Котляревсьеого». Виконавці - студентський симфонічний оркестру ніверситету, диригент Аллін Власенко, та піаніст асистент-стажист, лауреат міжнародних конкурсів - Максим Шадько. Мабуть не всім відомо, що Аллін Григорович - це випускник нашого університету, народний артист України, який завжди є бажаним гостем на нашій сцені. Він працює багато років зі студентським симфонічним оркестром Київського інституту мистецтв ім. Гліера, але всі, хто відвідав концерт – відкриття фестивалю «Харківські ассамблеї» цієї осені, запам'ятали вражаючий виступ нашого оркестру зі складною програмою з творів Ф.Мендельсона під орудою Алліна Власенко. Тож, співпрацю продовжено, і на цей раз маестро створив нову велику программу з студентським оркестром і Максимом Шадько.

Рецензія Анастасії Звягінцевої

24 листопада. Концерт класу сольного співу Наталії Полікарпової

«Це етап, який ми повинні пройти»

Вокальний клас Наталії Полікарпової, доцента кафедри сольного співу складається виключно з дівчат. Майже всі вони – soprano, найбільше поширений тембр голосу, mezzo soprano у Марини Виниченко. Тільки всі вони різні. Я маю на увазі не характер чи зовнішність, звісно, а вокал. В цьому полягає принципова позиція їх викладача: знайти і випестувати індивідуальність. У викладанні співу питання особистості важливіше, бо постанова голосу – це процес фізичний і психологічний і світоглядний. «Не буває так, що студентка прийшла на заняття і готова до повноцінної роботи. Ми обговорюємо все від кохання до фінансів, бо нам важливо налаштуватися. Кожен раз щось різне», - говорить Наталія. Інструментом є голос, якщо в смичкових можна підтягнути кілок, то «кілки» вокаліста треба спочатку знайти. Тому й в методиці Наталія Полікарпова повністю відмежувалась від «показів», бо це нівелює голоси і підсилює схожість один на одного, а також з’являється ефект «блідої копії» вчителя. Вокал - це «діло тонке» і дуже особиста річ, а спілкування може бути навіть не на словах, а на рівні вібрацій емоційних, нервових.

На свій «концерт – тренінг»(таку робочу назву придумала Наталія Василівна) студентки і їх наставник покладали конкретні сподівання. Перше стосується саме виходу на сцену на публіку, що додає співакам цінного досвіду і знімає фізичні «зажими»( до речі, досягання свободи співу, тобто звільнення від них – це вже половина роботи). Друге торкається аналізу і роботи над помилками по матеріалам відео запису концерту. А третє – це продемонструвати на сцені все, що знайдено і відпрацьовано в класі. Не менше і не більше. В даному разі важливішим стає «не більше», бо спроби щось покращити на сцені, або «видати» щось «на гора» зіпсує виступ. «Якщо починають покращувати, то все летить, бо м’язи не пристосовані. Всі пройдемо етап, який повинні», - пояснює Наталія Полікарпова.

Учасниці концерту класу, який відбувся 24 листопада в камерній залі: Лю Сюецзяо, Крюкова Ганна, Шен І, Штейнер Ірина, Смоколина Ольга, Євгенія Зуєва, Горбачова Дарья, Корнєва Раїса, Ван Сіге, Виниченко Марина, Жданова Світлана. В програмі були арії з опер, романси, пісні. Барвистість програми підкреслювалась в маленьких кульмінаціях, в окремих більш виразних номерах. Штейнер Ірина, студентка першого підготовчого курсу і лауреат фестивалю – конкурсу «Співограй» (II премія) виконала арію з барокової опери Франческо Гаспаріні «L’ascar d’amarti»; Смоколина Ольга заспівала арію з опери Г.Ф.Генделя «Ацис і Галатея»; Виниченко Марина виступила з другою арією Леля з опери «Снігуронька» П.І.Чайковського; Жданова Світлана завершила концерт великим виступом і в тому числі «Русской песней» Г. Свірідова.
Вільне володіння текстом солістками, а також осмислення психологічного підґрунтя образів дозволяє говорити про майстерність. Поза мелодичними творами ставали живі істоти з почуттями тривоги чи образи, захвату чи розгубленості, ревнощі чи помсти.

Найближчі творчі плани наших співачок полягають в найцікавіших подорожах до музичних училищ, де вони навчались, і виступах в спільних з Наталією Полікарповою концертах. На такому перехресті профорієнтаційної і творчої роботи зустрінуться випускниці Сумського училища, Полтавського і Чернігівського з своїми першими вчителями по вокалу. Це може бути, звичайно, іспитом, бо строгі судді знаходяться серед рідних і близьких; і завоюванням привабливого іміджу, бо підтримка теж там, серед близьких і знайомих.

Марина Єгорова.

24 листопада Відкриття театрального фестивалю (Україна - Німеччина) за участю стдентів театрального факультету

«МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ» відкрила міжнародний театральний фестиваль

Інтернаціональні проекти, що об’єднують держави спільними інтересами – це прекрасно, та ще краще коли їх пов’язують мистецькі заходи. Цієї неділі розпочався міжнародний (Україна – Німеччина) театральний фестиваль. Його задум належить випускникам акторського курсу Л.В. Садовського з молодіжної арт-платформи «СІЛЬ» та гостям із Німеччини - незалежному театру «WHEELS». Програма складається з дев’яти вистав. Він проходить на трьох локаціях: ХНУМ імені І.П.Котляревського (театральне відділення), Будинок актора і Харківський театр для дітей та юнацтва. Головною метою фестивалю є підтримка взаємодії між Україною та Німеччиною, просування української театральної школи до німецької аудиторії і навпаки. 20 жовтня «Сіль» і «Wheels» вже зіграли вистави на німецькій території . У сумісній творчості митцями поставлено дві вистави «Neverending Forest Song» («Лісова пісня») та «HOME». Артисти спілкуються на сцені трьома мовами – українською, німецькою, та англійською.
Відкрили фестиваль 24.11 студенти 4-го курсу з навчального театру «Аніма» кафедри майстерності актора театру анімації виставою «Матінка Кураж та її діти» ( керівник курсу Оксана Дмитрієва). Актуальна для нашого часу тема п’єси Бертольда Брехта захопила різноманітними образами: алегоричними, реалістичними, поетичними. Багато у виставі залежало від атмосфери в залі. Вона, наче покривало, огорнула глядачів і не відпустила до кінця вистави. Не бракувало виставі видовищності. Прем’єра «Матінки Кураж» відбувалася на сцені навчального театру « П’ятий поверх» театрального факультету. Цікаві акторські роботи студентів свідчать про їх старання і рівень професіоналізму .
Фестиваль пройде з 24 по 27 листопада. Харківський глядач має змогу побачити вистави різноманітних недержавних театрів, в тому числі і гостей з Німеччини.
Демід Брюханов. Фоторепортаж з вистави підготував автор.

23 листопада. Концерт асистента - стажиста Олесі Кізіль (фортепіано)

ТАЛАНТ УЧЕНИКА УМНОЖЕННЫЙ НА МАСТЕРСТВО УЧИТЕЛЯ

Концертная жизнь в ХНУИ им. И. П. Котляревского кипит на протяжении всего учебного года, но бывают в ней особенные периоды. Так, в ноябре на сцену большого зала нашего университета выходят самые взрослые, опытные и титулованные из всех, кто учится здесь – ассистенты-стажеры разных кафедр со своими сольными концертами.

23 ноября публика собралась на концерт ассистента-стажера Алеси Кизиль (класс профессора кафедры специального фортепиано В. Ф. Шукайло). Отчётным выступлением пианистка завершала свое восьмилетнее обучение.

В программу концерта была включена музыка разных эпох, стилей и жанров. Открывался концерт одним из самых знаменитых сочинений И. С. Баха «Хроматической фантазией и фугой» в концертной обработке Ганса фон Бюлова. Алеся завладела вниманием публики буквально с первых звуков. Привлекало сочетание силы исполнения с прекрасным чувством меры. Бах прозвучал очень современно – ясно, веско и живо. Были осмысленны и обдуманны все детали, но при этом не было ощущения холодной академичности, бесстрастной отстраненности. Музыка шла от сердца. Интересно было услышать малоизвестную редакцию Ганса фон Бюлова, которая в стенах университета этим вечером звучала впервые.

В искромётном «Рондо-каприччиозо» Л. Бетховена ( «Ярость по поводу потерянного гроша») мы увидели новые грани личности музыканта. В исполнении Кизиль сочетались филигранная техника, изящество и ловкость с мощью и смелостью. Публика оценила этот концертный опус бурными овациями.

После Бетховена мы перенеслись в XX век и погрузились в мир музыки C. Прокофьева. В программе были два сочинения композитора: соната №2 в трёх частях и концерт №2. (1 часть)
Прокофьев звучал то сильно и дерзко, то хрупко и чисто. Калейдоскоп образов сонаты сменялся грандиозностью и мощью концерта. Кульминацией вечера в целом стала каденция концерта. Заметим, что эту каденцию относят к наиболее сложным и виртуозным страницам фортепианной литературы. Алеся справилась со всеми трудностями легко, продемонстрировав «неженскую хватку». Валентина Шукайло исполнила партию второго рояля в концерте. Два инструмента звучали как единое целое. Прекрасный ансамбль ученика и учителя стал финалом – символом концерта. Успех Алеси - это также успех её учителя.

Мария Жорникова.

21 та 22 листопада
Два протилежних музиканта – саксофоніста зіграли сольні концерти
Богдан Стецюк і Євген Балабанов, асистенти – стажисти другого і третього року навчання, обидва саксофоністи з класу Чурікова В.

Євген Балабанов, лауреат міжнародних конкурсів у 2012 отримав друге місце на конкурсі духових інструментів в місті Ворзель. Його концертна програма складається з творів академічної музики, в якій превалюють французькі композитори: Роже Бутрі, Франсуа Борн, Іда Готковскі, Поль Морис, Ежен Бозза. Твори з підвищеним рівнем технічної складності увінчав знаменитий Капріс Н. Паганіні перекладений для саксофону.

Джазовий гурт у складі: Богдан Стецюк – фортепіано, Влад Карбовський – бас гітара, Влад Леоненко – ударні, Дмитро Черніченко – гітара, Роман Стецюк – саксофон влаштували завершальний екзаменаційний виступ Роману. Вісім років навчання спочатку як студент потім асистент- стажист вивчав він різні композиції великих саксофоністів світу. «Знімав» спочатку чужі імпровізації, навчався творити власні твори. На концерті теми були відомих авторів – саксофоністів, а всі імпровізації – музикантів гурту.

На думку Віктора Чурікова, завідувача кафедри естрадного мистецтва та джазу Харківського університету мистецтв імені І.П.Котляревського, сьогодні в місті є в наявності ціла когорта висококласних джазових музикантів нового покоління. Більшість з них – випускники університету. Вони без проблем грають складні в технічному і музикальному плані класичні тексти і авангард, знаходяться в руслі сучасного джазового музикування і складають оригінальні власні композиції.
Сьогодні Євген Балабанов є солістом Харківської філармонії, Богдан Стецюк – викладачем кафедри естрадного мистецтва та джазу в університеті.

рецензія Ганни Лавринюк.

19 ноября «Музыкальные династии» в новом сезоне подготовили сюрпризы.

19 ноября в ХНУИ им. Котляревского состоялся VIII концерт проекта «Музыкальные династии» при поддержке Благотворительного фонда «Харьковские ассамблеи». Традиционно в концерте принимают участие юные талантливые ребята совместно со своими родителями, преподавателями нашего университета и ХССМШи. Бессменными так же остались очаровательные ведущие – Юлия Николаевская и ее дочь Мария Кочолодзян. Подобного рода мероприятия успешны и пользуются популярностью, как у зрителей, так и у самих артистов, и с каждым годом с каждым новым концертом число участников растет. Многочисленная публика ожидала концерт с нетерпением. Интересно ведь наблюдать за органичным взаимодействием родителей с детьми, ощущать радость, свет, молодость, любовь – эмоции и чувства, которыми пропитаны такие выступления.

рецензія Грібінюк

18 ноября. Концерт фортепианных транскрипций

18 ноября состоялся концерт с символическим названием PostScriptum. Задуманный его творческим руководителем – народным артистом Украины, профессором кафедры композиции и инструментовки ХНУИ Владимиром Птушкиным как 30-й и заключительный концерт-послесловие Международного фестиваля «Харьковские ассамблеи»-2016, он не просто открыл новую традицию «последнего фестивального аккорда», но и под эмблемой «Феликс Мендельсон: магия единения» удивительным образом объединил имя основателя первой немецкой консерватории с чествованием в 2017 году 100-летия со дня открытия одного из старейших украинских вузов – Харьковского университета искусств!!
Парадокс и в том, что концертную программу составили жанры, к которым сам Ф. Мендельсон в своем творчестве не обращался – это транскрипции и переложения. Очевидно, немецкий композитор мыслил тембрами тех инструментов, для которых писал оригинальную музыку. Поэтому презентация студентами кафедры специального фортепиано ХНУИ струнных ансамблей Ф. Мендельсона в авторских версиях для двух роялей стала исторической премьерой и подлинной сенсацией! «Восемь версий для восьми рук: четыре руки играют, а четыре – переворачивают ноты», – острит Владимир Птушкин. Главное условие, поставленное им перед студентами – «удобоисполнимость» переложений, такое понимание их новых пианистических возможностей, как если бы они были написаны и исполнены самим Мендельсоном.

Профессор университета, кандидат искусствоведения – Ирина Иванова – проницательно заметила, что «немецкий музыкант, являясь хорошим скрипачом, в камерных ансамблях мыслил абсолютно струнно, и очень странно представить, как его квартеты и квинтеты могут звучать для двух роялей». Кстати, для дуэта роялей композитором написано немногое – два двух-рояльных концерта с участием оркестра и «Блестящее аллегро». В то же время, отношение музыканта к ансамблям было особым – с семи лет он выступал в качестве пианиста, музицируя именно в ансамблях, при этом, фортепианная партия была достаточно сложной для детской руки. Но современники отмечают, что игра юного Мендельсона не просто поражала, она была зрелой, блестящей и завершенной, или, как модно говорить сегодня, мотивированной. Мышление целостной формой – бесспорный признак пианистического мастерства и профессионализма.
Это же качество проявили молодые харьковские музыканты – транскрипторы и исполнители Мария Зон, Святослав и Валерия Мархайчуки, Олег Клендрий, Валерий Шелестов, Анастасия Шевель, Ольга Рудык, Дарья Калиновская, Дарья Кутлуева, Людмила Романченко, Клавдия Старцева, Полина Кордовская, Денис Кашуба, Дмитрий Старцев, Дарья Рогозина, Анастасия Дерновая, Павел Кныш.

По словам В. Птушкина, идея создания транскрипций и переложений возникла неслучайно. В нашем вузе успешно внедрен новый курс для магистров и специалистов – «основы фортепианной транскрипции». Его целью является обучение студентов практике концертных переложений, ведь очень часто партитуры сравнительно нетрудных фортепианных концертов не содержат переложений оркестровых партий. Но, в первую очередь, студент должен уметь читать хоровые и оркестровые партитуры для собственной концертной и педагогической деятельности. Этот опыт, во-первых, особенно полезен будущим концертмейстерам, а, во-вторых, в университете имеется класс фортепианного ансамбля, педагоги и студенты которого нуждаются в пополнении репертуара.

Как музыковед добавлю, что творчество в области транскрипций и переложений – прекрасная тема для студенческих исследований. Ведущие концерта дуэтов – автор этих строк и студент-музыковед 2-го курса Михаил Бычек – составили свой творческий «ансамбль», как представляется, органично дополнив дуэты исполнителей.
Итак, PostScriptum«Харьковских ассамблей» состоялся, но его аплодисменты были адресованы не только знаменитому Феликсу Мендельсону, но и потрясающему Музыканту нашего времени, художественному руководителю фестиваля, народной артистке Украины, кандидату искусствоведения, профессору – Татьяне Веркиной, которая, как и Феликс Мендельсон, учит нас по-настоящему и глубоко быть преданным главному делу Жизни – Музыке!!!

Мария Борисенко, кандидат искусствоведения

16 листопада. Концерт Олексія Скребцова (кларнет)
Олексій Скребцов підтвердив «титул» кращого кларнетиста ХНУМ.

Продовжуючи серію звітних концертів-іспитів аспірантів ХНУМ імені І.П.Котляревського, 16 листопада у великій залі університету відбувся концерт музики для кларнету. Головним героєм сцени став асистент-стажист останнього року навчання Олексій Скребцов.

Навчаючись в класі заслуженого дiяча мистецтв України, професора Алтухова Валерія Миколайовича, Олексій неодноразово ставав лауреатом та переможцем всеукраїнських та мiжнародних конкурсiв. Він брав участь у майстер-класах викладачiв Королiвськоi академiї Лондона, та у 2010-2011 роках - у мiжнародному проектi "I Culture orchestra" у Варшавi, який органiзував iнститут Адама Мiцкевича.

Також Олексій є стипендiатом фонду iмені Є.Кушнарьова та стипендiатом мiжнародного фонду "Ротарi-клуб". Маючи в своєму молодому віці величезний виконавський досвід та належну професійну підготовку, Олексій надзвичайно відповідально поставився до вибору своєї випускної програми.

Програму концерту склали твори, які вважаються найскладнішими в репертуарі кларнетиста та які виконуються на престижних міжнародних конкурсах. Це концерти для кларнету з оркестром Жана Франсе та Карла Нільсена.

В першому відділенні вечора соліст виконав концерт французького композитора Жана Франсе. Три частини одного з найвіртуозніших творів для кларнету пролетіли перед слухачем на "одному диханні". Незважаючи на всі технічні труднощі, музична мова Франсе досить проста й зрозуміла, тому доступна не тільки підготовленій публіці, а й навіть «простому» слухачеві. Яскраве виконання та магічна харизма соліста оволоділа увагою публіки з першої до останньої ноти.

У другому відділенні концерту прозвучав твір датського композитора Карла Нільсена концерт для кларнету з оркестром. Композитор намагався представити всі виразні можливості кларнету. Серед музикантів популярним є такий жарт: якщо кларнетист дограв концерт Нільсена до кінця, то це є вже дуже гарний кларнетист. Не дивлячись на всі упередження, Олексій показав не тільки високу технічну майстерність, але й зумів розкрити художній зміст музичного твору в усьому розмаїтті образів й характерів.

В оркестровому виконанні цього концерту окрім кларнета ще одним сольним інструментом є малий барабан. Тому рішення виконувати цей твір у складі кларнета, фортепіано та малого барабану приблизило виконавців до художнього ідеалу, та стало оригінальною свіжою сторінкою камерного виконавства (партію малого барабану виконав артист Харківської філармонії Богдан Летенко).

Несподіванкою і одночасно завершенням концерту став номер на біс – "Єврейський танець". Це твір Горана Фроста, присвячений видатному кларнетисту сучасності Мартіну Фросту. Блискуча віртуозність Олексія Скребцова та "смак" стилю вразили всіх. Додає «бонусів» аспіранту ще той факт, що партію кларнета він зняв з аудіо запису, а переклад фортепіанної партії був виконаний Русланом Каширцевим ( композитор і кларнетист, випускник університету мистецтв).
Окремо хочеться відмітити досконалість і емоційну толерантність концертмейстерів – Дениса Кашуби та Сергія Корепанова. В музиці всіх творів надзвичайно віртуозні партії фортепіано і «екстатично наповнені» музичні образи. Проте музиканти витримали цей іспит і грали так, що захоплювало дух.

Ведучою концерту Вікторією Ніколюк доповнювався вечір цікавим та доречним матеріалом.
Концерти, що відмічені таким високим рівнем майстерності і таланту, є справжньою подією й святом для університету. Бажаємо подальших успіхів музикантам, а університету – більше таких музикантів!

Марія Оболенська.

15 листопада. Концерт лауреатів VI конкурсу молодих композиторів імені Івана Карабиця.

Унікальна можливість була представлена всім відвідувачам концерту, що відбувся 15 листопада у Малій залі ХНУМ. По-перше – почути новостворену музику молодих харківських студентів-композиторів, що стали лауреатами Всеукраїнського конкурсу імені Івана Карабиця в Києві. По-друге – з вуст самих авторів дізнатись їх задум, ідею, які вони втілювали у своїх творах. Перед тим, як слухачі мали почути музику, з кожним молодим митцем вели розмову студенти-музикознавці Валерія Любченко та Олександр Лисичка. Це дало змогу якнайповніше зрозуміти «посил» кожного автора.

Харків, композитори - студенти отримали премії конкурсу Карабиця

12 листопада. Концерт асистента - стажиста Яни Каушнян (академічний спів)

«Per aspera ad astra», звітний концерт Яни Каушнян

Програма концерту
Г..Гендель Арія Моргани з опери "Альцина"
Ж Массне Арія Таіс з одноіменної опери
Ж . Бізе "Іспанська серенада"
Е. Вілла - Лобос Арія - кантилена з "Бразильської бахіани"
П.Чайковський Арія Куми з опери "Чародейка"
П Чайковський романс «Я ли в поле да не травушка»
Г.Алчевський романс "Душа - се конвалія ніжна"
А. Кос-Анатольський "Два потоки з Чорногори»
М.Стецюн "Зажурилась при долині"
обробка народної пісні "Ой я знаю, що гріх маю".

Співачка, що не боїться високих нот, з сильним голосом і ніжною душею лише починає відкривати для себе вокальний мікрокосм. Поступово починає набиратись критична маса знань, від якої відштовхується становлення особистості Яни Каушнян. Постанова голосу проходить паралельно як одна з форм праці над «постановою» її особистості. Це все відчули шанувальники її таланту на концерті – звіті асистента - стажиста. Шанувальників як завжди багато.
Концерт, що відбувся 12 листопада є звітом і продовженням у формуванні співачки. Як в цікавому кіно завжди є момент визначальний для головного героя фільму, так цей концерт став для Яни. Вона показала свої професійні можливості і амбітні риси співачки. В її програмі арії з репертуару зіркових оперних солісток. Партія Таіс з однойменної опери Ж. Массне настільки складна і настільки красива, що її повноцінне « відтворення» вже можна впевнено вважати досягненням. А співати музику бароко, маємо на увазі арію Моргани зі знаменитої опери -seria Г.Ф.Генделя «Альцина», може далеко не кожний співак або співачка.
В різних номерах представлені жіночі образи спрямовані на кохання. Як сказав Стівен Спілберг на привітанні випускникам Гарварду 2016 року «Все на світі хоче бути коханим». Жіночність, чарівність, пристрасть в поєднанні з практичністю і силою, сміливістю - таким виглядає жіночий світ Яни. Спочатку ми здивовані наполегливістю красуні Моргани. В речитативі і арії Таіс с дзеркалом з 2 дії вже спостерігаємо метаморфози її душевних коливань, драматичного монологу навіть до відчаю. Якщо порівнювати виконання цього твору у різних співачок, то Каушнян більше притаманне лірико – драматичне підґрунтя образу повії, яка жила в Александрії на початку нашої ери. Нагадаємо, Montserrat Caballe виконує арію в повільному темпі з драматичними сплесками. Тоді як чарівна Рене Флеммінг підкорює невиразною жіночістю.
В арії Куми з опери П.Чайковського «Чарівниця» Яна виділяє щирість почуття кохання і глибоку правдивість. А український романс Г.Алчевського «Душа – се конвалія ніжна» вона співає про крихкість почуттів. Всі героїні Яни Каушнян привабливі і обдаровані люди.
Справжня «вишенька на торті» це арія - кантилена з «Бразильской бахіани» Е. Віла – Лобоса у виконанні співачки з Оленою Прокудовою, партія віолончелі. На минулорічному концерті Яна вперше співала твір, який став улюбленим для неї у виконанні Марії Каллас. Серед кумирів своїх це ім’я вона називає першим. Цього разу віртуозні верха і тонке піанісимо впевнено з пристрастю подолала виконавиця, а Олена додала другий голос більше стриманий і зосереджений.
Романс А.Кос–Анатольського «Два потоки з Чорногори» і пісня М.Стецюна «Зажурилась при долині», та його обробка народної пісні «Ой я знаю, що гріх маю» відрізняються щедрим мелодичним змістом. У «Два потоки з Чорногори» це перш за все лемківські співи. Ці твори «відкрили очі» на виконавицю ще з нової позиції. Цікавість до неспробуваного і прислухання до свого внутрішнього голосу, голосу інтуїції. Дівоча краса, активність і здатність до самовизначення й додавання іронічної фарби, виявились в пісенних образах Яни.
Шлях звичайно пройдено не малий. Співпраця з викладачем, професором Наталією Гребенюк, концертмейстером Денисом Кашубою, підтримка колег і шанувальників суттєво допомагають. Але шлях до зірок завжди через подолання стверджує мудрість багатьох країн світу. Per aspera ad astra. Яна Каушнян ще та щасливиця! Домашнє завдання виконано, робота проведена велика , попереду нова робота.
Марина Єгорова.

12 листопада До Міжнародного дня науки. "В пошуках скарбів науки"

В пошуках «Скарбів науки»
Квест "Пошуки скарбів науки" потребував різних знаннь зовсім не музикальних. Його склали молоді вчені з університетів Харкова, а головні події проходили в Харківському медичному університеті і в університеті імені В.Каразіна.

Тим більше заслуговують поваги і здивування наші студенти, які оперативно створили команду для участі в святкуванні Міжнародного Дня науки. В суботу 12 листопада команда Харківського університету мистецтв імені І.Котляревського проводила хімічні і фізичні опити. Студентам у нагоді виявилися знання з далеких кутків пам'яті. Наші музиканти, уявіть собі, серед яких були хормейстер, піаністка, арфістка, подолали всі випробування і отримали потрібні букви для складання слова, а ще й здобули почесний приз. Третє місце! Капітан команди Маляревськй Євген і чотири учасники: Поліна Кордовська, Маргарита Чернишова, Ірина Андрусенко, Олексій Баранов.

Для підведення підсумків, нагородження і концерту з красивою назвою "Музика - науці" всі учасники з десяти ВНЗ Харкова зібрались у нашій великій залі. Концертні номери були мов музичні подарунки для переможців. Вони "підкріплювали" вручення призів і дипломів. Запам'ятався і вразив всіх присутніх в залі подарунок фармацевтичного університету спеціально для команди ХНУМ - це була товста енциклопедія. Не обійшлося на цей раз і без дивних речей. Разом зі студентами нагороджували один одного і поважні вчені, як у класичній байці.
Музичні номери для концерту відібрали перед усім з позиції технічної яскравості: віртуозність Олега Копелюка і Ігоря Седюка у виконанні "Варіацій на тему Паганіні" В.Лютославського сподобалась всім гостям. Не менше справив враження квартет кларнетистів Гургена Барсегяна з номерами із "Пер Гюнта" Е. Гріга.

Ця подія, скоріш за все, пройшла би повз увагу музикантів, якби не Ганна Сагалова, голова ради молодих вчених університету мистецтв і також ради молодих вчених Міністерства культури України. Вона не вперше докладає чимало зусиль, щоб запросити до нас в гості всіх науковців і зробити для них наш заклад не чужим. Тож, на днях науки спілкування молоді через командні змагання і спільне занурення в музику відбулося в черговий і не останній рази.

Фоторепортаж з великої зали Харківського університету мистецтв імені І.П.Котляревського .

"История о пропавшем профессоре" - враження учасника квесту Поліни Кордовскої

10 листопада. Творча зустріч на театральному факультеті. Автор Демід Брюханов

Творчі зустрічі – невід’ємна частина життя кожного мистецького вищого навчального закладу. Це не тільки можливість поспілкуватися з відомою людиною, а й перспектива отримати нові знання та професійні відповіді на свої питання.
Нещодавно театральний факультет ХНУМ ім. І.П. Котляревського відвідав випускник кафедри театрознавства – журналіст, театральний критик Сергій Васильєв. Список його регалій сам перетворився б на невеличку статтю. Тож, назвемо лише деякі з них – заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії «Київська пектораль», літературно-художньої премії імені І. Котляревського, премії Союзу театральних діячів України, кавалер ордену «За заслуги» ІІІ-го ступеню. Сергій Васильєв був оглядачем і редактором відділів культури газет «Культура і життя», «День», «Коммерсант-Украина», тижневика «Столичные новости», часопису «Час.ua». Він відомий і як автор оригінального проекту – газети «Кур’єр муз», яку створив та редагував на початку 1990-х.
Зустріч була відкритою для усіх бажаючих, і в першу чергу – для студентів театрознавчого факультету, які зібралися майже у повному складі. Сергій Геннадійович – людина надзвичайно цікава, насамперед своїм величезним багажем знань, фантастичною ерудицією. Чим живе сьогоднішній театр, що потрібно сучасному глядачеві, наскільки важливими є стосунки між режисерами і критиками – ці та багато інших питань викликали жваві дискусії. Окремою важливою темою стала специфіка професії театрознавця, питання ремесла й творчості. В процесі обговорення студенти дізналися не тільки про сучасні аспекти та нові тенденції у медіасфері, а й цікаві факти біографії самого Сергія Васильєва.
Мабуть, всі учасники зустрічі шкодували, що не мають можливості спілкуватися з майстром частіше. Але саме це й додавало відчуття неповторності й значущості кожній хвилині, проведеній ними у розмові з людиною, котра досягла найвищих вершин у професії, якій вони тільки вчаться.

8 листопада Концерт камерної музики для валторни

Аспиранты открыли серию отчётных концертов.

Восьмого ноября в камерном зале ХНУИ им. И. П. Котляревского состоялся концерт валторновой музыки, в котором приняли участие наши студенты и аспиранты. Для того, чтобы объёмно представить исполнителей, мы составили пресс- релизы.
Мария Черняк – аспирантка III курса (теория музыки). В 2013 году окончила ХНУИ им. И. П. Котляревского как музыковед на кафедре теории музыки и как валторнистка (класс А.В.Маличека). Она активно участвовала в конкурсах:

2004 год - II премия (г. Черновцы);
2008 год - гран-при на конкурсе фестиваля «Харьковские Ассамблеи» за исполнение Концертa для валторны с оркестром f-moll op. 40 (I часть) А. Гедике, «Элегию» Г. Цицалюка и Фантазию для валторны solo ор. 88 М. Арнольда.

Кроме фестивалей, мастер-классов, концертов, Мария брала уроки у Евгения Глухова (профессор СПбГК им. Н. А. Римского-Корсакова). Её репертуарный лист включает сочинения классической эпохи, романтизма и ХХ века: «Аdagio и Allegro» Р. Шумана, «Вилланела» П. Дюка, концерты Р. Глиэра, И. Пауэра, К. Матиса, сонаты Л. Бетховена и Ж. Виньери, переложения и оригинальные миниатюры для валторны различных авторов. Среди любимых произведений— «Скандинавия» из цикла «Четыре импровизации из путевых впечатлений» В. Буяновского, четыре концерта для валторны с оркестром В. А.Моцарта.
Дмитрий Митченко – ассистент - стажёр I курса (класс А. П. Овчара). Он принимал участие в ряде конкурсов и мастер-классов:

2011 год - мастер-класс с Мартином Оуеном (Лондон);
2012 год – дипломант Всеукраинского конкурса им. В. Старченка (г. Ровно) за исполнение Концерта №4 для валторны с оркестром D-dur (KV-412) В. Моцарта;
2013 год – лауреат II премии на конкурсе-фестивале «Fortissimo» (г. Харьков) за исполнение Концерта №1 для валторны c оркестром Es-dur op. 11 Ф. Штрауса и пьесы «В лесу» Э. Боцца;
2014 год - мастер-класс с Жан Пьером Берри (Женева).

Евгений Савенко – студент IV курса ( класс А. П. Овчара), в 2013 году стал лауреатом III премии за исполнение Концерта для валторны с оркестром №1 (I часть) Ж. Галлэ , «Танца» А. Бабаджаняна и «Элегию» Г. Цицалюка.
Мария Оболенская (фортепиано) – аспирантка III курса кафедры интрепретологии и анализа музыки (научный руководитель доктор искусствоведения, профессор Л. В. Шаповалова). С 2009 по 2014 училась в нашем университете на кафедре специального фортепиано (класс заслуженного артиста Украины, доцента С. Ю. Юшкевича). Она участвовала в кафедральных концертах и концертах класса, с камерным ансамблем и как концертмейстер:

2011 год - дипломант международного конкурса памяти Алемдара Караманова (г. Симферополь)
2014 год - участие в международном музыкально-архитектурном фестивале в Греции (г. Лутраки).

Мария работает концертмейстером кафедры оркестровых духовых инструментов и оперно-симфонического дирижирования (класс валторны и флейты).
Интересное сочетание в концертной программе произведений композиторов разных стилей и эпох показало многокрасочность звуковой палитры валторны как солирующего инструмента. Здесь и строгость с накалом страстей в сонате Л. Бетховена, и мечтательная созерцательность с неудержимой порывистостью «Adagio и Allegro» Р. Шумана, и меланхоличность «Элегии» Г. Цицалюка, и «виртуозная» ритмичность сонаты Ж. Виньери.
По сути, это был не просто отчётный концерт музыкантов, а каждое сочинение «удостоилось» развернутых комментариев ведущих концерта Татьяны Шелудько и авора этой статьи, студенток Vкурса. Это позволило благодарной публике еще ближе проникнуться звучащей музыкой. Аудитория дарила музыкантам «букеты» комплиментов и искренно делилась впечатлениями по окончанию вечера. Веселая дама с игривой улыбкой произнесла: «Замечательный концерт! Я получила массу удовольствия и смогла узнать много нового и интересно. Побольше бы таких чудесных концертов». Преподаватели не скупились на похвалы и отметили игру Марии Черняк. Мы узнали , что «Маша подготовила сложный репертуар за очень короткий срок. Буквально за несколько недель ей удалось осилить не простую в ритмическом и интонационном плане сонату Жанны Виньери. Это достойно восхищения».
Каждый из участников показал лучшие стороны своего дарования и плоды неустанных репетиций. Концерт не получился бы вполне удачным без Марии Оболенской, чуткого сценического партнёра. Наш преподаватель Людмила Григорьева так отозвалась о ней: «Совершенно замечательная пианистка и концертмейстер. Большой талант и харизма».
Мы, ведущие, делились своим восхищением от исполнения «Adagio и Allegro» Дмитрием Митченко, который сумел выдержать разные характеры пьес и не потерять музыкальный «нерв» каждой из них. Ещё мы были под впечатлением от «Элегии» Григория Цицалюка в исполнении Евгения Савенко, в лирических «Lento» валторновых звуков он сумел затронуть наши чувства.

Наталия Мукомол, студентка V курса.

Повернутися