Кафедра народних інструментів була відкрита у 1926 році і стала першою кафедрою цього профілю у вищих навчальних закладів колишнього Радянського Союзу. Очолив її В.А.Комаренко, який організував перший в Україні аматорський оркестр "андріївського" типу, а пізніше і - перший професійний колектив. В.Комаренко разом з Г.Хоткевичем, що вів клас бандури, створювали і впроваджували в життя програму підготовки виконавців на народних інструментах. Почав працювати студентський оркестр, а згодом - квартет бандуристів.
Із 1947 року керівництво кафедрою переходить до К.Л.Дорошенка. Бажаючи підняти рівень вимог до студентів народного факультету, він уводить до навчального плану клас дириґування та викладання циклу диригентських дисциплін. К.Л.Дорошенко зумів створити власну диригентську школу.
Справою першорядної ваги для кафедри стала робота зі створення оркестрового класу, котрим у ті роки почергово керували Н.Т.Лисенко і В.М.Кончич. Важливою подією в житті кафедри став перший набір у 1951 році до класу баяна, котрий очолив випускник Київської консерваторії Л.М.Горенко. Енергійний популяризатор цього інструменту на Харківщині, Л.М.Горенко в числі перших увів до навчального процесу найбільш прогресивний вид баяна - готово-вибірний.
Із 1958 року кафедру очолює Н.Т.Лисенко, який викладав класи домри, гітари, балалайки, дириґування, інструментування, ансамблю, методики, приділяв велику увагу науково-методичному оснащенню навчального процесу. Із його приходом активізувалася наукова робота кафедри, почалась розробка низки виконавських проблем, зокрема артикуляції, штрихової техніки, виховання культури звука та інше. Після М. Т. Лисенка завідування кафедрою переходить спочатку до Л.М.Горенка, потім В.Ф.Савіних, Ф.Г.Коровая, діяльність яких була спрямована на розвиток кращих традицій факультету народних інструментів. Із 1989 по 2008 року кафедрою керував професор Б.О.Міхєєв – видатний представник вітчизняної домрової виконавської школи, диригент оркестру народних інструментів, член Спілки композиторів України. За час його завідування з'явилися нові перспективні напрямки в роботі кафедри: були відкриті класи гітари, цимбалів, автентичних народних інструментів, значно зросли успіхи студентів кафедри на міжнародних, національних і регіональних конкурсів.
У 50-ті роки починається педагогічна діяльність В.Я.Подгорного. Він одним із перших педагогів України став на шлях збагачення баянної літератури творами композиторів-класиків. В.Я.Подгорний прагнув перетворити баян на універсальний інструмент, здатний розкрити глибокі філософські концепції, багатогранний емоційний світ людини. Він багато зробив для розвитку ансамблевого виконавства В.Я.Підгорний є відомим композитором, виконавцем, талановитим аранжувальником, майстром транскрипцій та перекладень для баяна, видатним методистом. Творчий та високо професійний підхід до навчальної роботи дозволив В.Я.Подгорному виховати багато лауреатів та дипломантів міжнародних та регіональних конкурсів. У його класі склався нині широко відомий дует О.Міщенка та І.Снєдкова, естафету яких перейняли молоді баяністи, лауреати і дипломанти багатьох національних і міжнародних конкурсів.
У витоків професійного бандурного мистецтва на Харківщині стоїть видатний діяч вітчизняної культури, один з перших професійних бандуристів України Гнат Мартинович Хоткевич. Протягом 12 років (1926-1938) він керував класом бандури у Харківській консерваторії і по суті став засновником професійної школи кобзарського мистецтва письмової традиції. Закладені ним основи педагогіки та професійного виконавства на бандурі надали можливість у подальшому створити класи бандури у всіх ланках музичної освіти в Україні.
Після Г. Хоткевича, який був репресований у 1938 р., професійне бандурне мистецтво зазнало занепаду. Ще двічі відроджувався клас бандури у Харківській консерваторії – у 1957-1962 рр., коли її викладав П.Г. Іванов, та на початку 1980-х років, відколи починається регулярний набір студентів. Викладачами працювали В.І. Лобас, Н.Б. Віолко, а з 1989 р. очолює клас бандури талановита бандуристка-інструменталістка, палкий пропагандист свого улюбленого інструмента Любов Сергіївна Мандзюк (нар. 1964).
Вагомий внесок у розвиток кращих кафедральних традицій зробили В.Ф. Савіних, В.I. Михеліс, у розвитку диригентської школи на кафедрі неоціненна заслуга кандидата мистецтвознавства, професора Є.О. Бортника та В.О. Гризодуба. Окремо слід визначити і В. І. Ніколаєва, серед випускників із диригування якого ? заслужені артисти України (В. Герасимов), Росії (М. Рєпка); лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Крім того, В.І. Ніколаєв є автором «Методичних рекомендацій для студентів музичних навчальних закладів з класу домри та диригування» (1983), Програми для музичних училищ «Оркестровий клас» для студентів відділів народних інструментів, перекладень симфонічних творів для двох фортепіано (для використання у класі диригування), обробок народних пісень. Майже 30 років В.І. Ніколаєв виконував обов’язки декана заочного відділення університету.
У 1989 році відкрився клас гітари, у 1990 - клас цимбалів, у 1994 році на кафедрі відкрито асистентуру-стажування.
Щорічно педагоги кафедри беруть участь в роботі науково-практичних конференцій, семінарів міського та республіканського значення. Кафедра регулярно підтримує міжнародні зв’язки, викладачі та студенти приймають активну участь в міжнародних конкурсах, фестивалях, конференціях. За час існування кафедри більше 300 випускників та студентів кафедри отримали звання лауреатів міжнародних, всесоюзних та республіканських конкурсів.
Відомості про викладачів кафедри:
СНЄДКОВ Ігор Іванович (1954 р.н.)– яскраво талановитий виконавець-баяніст, соліст, ансамбліст, досвідчений педагог. Закінчив Харківський інститут мистецтв (1974-1979, клас М. В. Чекмарьова) та асистентуру-стажування у Російській академії музики ім. Гнесіних (1982-1985, клас М. Й. Імханицького). На кафедрі ХДУМ працює викладачем з 1990 року, з 1996 року - доцент.
Виконавську діяльність І. І. Снєдков розпочав у 1979 році у складі дуету баяністів з О. В. Міщенком. У 1986 році дует був удостоєний звання дипломантів на III Всеросійському конкурсі виконавців на народних інструментах, а у 1996 році став лауреатом I премії на Міжнародному конкурсі у Клінгенталі. Дует І.І.Снєдков - О. В. Міщенко також є лауреатом II Міжнародного відеоконкурсу "Кубок Далекого Сходу" (Владивосток, Росія, 1998, III премія) та дипломантом Міжнародного конкурсу баяністів-акордеоністів (Кастельфіардо, Італія, 1994).
У 1998 році на базі ХДУМ І. І. Снєдков організував ансамбль народних інструментів "Три плюс два", який у 1999 році став лауреатом II премії на Міжнародному конкурсі у Клінгенталі та увійшов до складу обл. філармонії. У складі ансамблю І. Снєдков постійно гастролює у різних країнах світу: Іспанії, Бельгії, Франції, США, Болгарії, Німеччині, Італії, Норвегії тощо). Має численні схвальні відгуки у вітчизняній та зарубіжній пресі.
«Три плюс два» – не єдиний плід творчого натхнення І. Снєдкова. Серед колективів, ідейним чи художнім керівником яких він був – професійні ансамблі народних інструментів «Віss+x», «Гротеск», «Слобідські балалайки», «Стожари», «Сірий Fолк». Він робить фондові записи (понад 40) на Національному та Російському держтелерадіо, випустив кілька дисків. Також І. Снєдков є автором численних перекладень класичних та сучасних творів для дуету баяністів (у співавторстві з О.В. Міщенком).
І. Снєдков у творчій співдружності з В. Подгорним, Ж. Колодуб, М. Корндорфом, Б. Претчем та інші композиторами створив нові оригінальні твори для дуету баяністів. І. Снєдков та О. Міщенко - члени Музичного товариства України та Харківської асоціації баяністів-акордеоністів.
І.І. Снєдков - автор Програми з педагогічної практики (1995).
Серед його випускників - лауреати та дипломанти національних і міжнародних конкурсів А. Стрілець, А. Гетьман, С. Шелест, Р. Кудря. Л. Верещака. О . Тулінов.
МІХЕЄВ Борис Олександрович (1937 р.н.) – видатний діяч професійного народно-інструмен-тального мистецтва, уславлений домрист-віртуоз, талановитий композитор, диригент, педагог, методист. Закінчив Харківську консерваторію (1957-1961, клас домри М. Т. Лисенка, диригування К. Л. Дорошенка).
Пройшов стажування в Ансамблі "Росія" (Москва, 1980-1982) та Міністерстві освіти СРСР (1980). Професійну виконавську діяльність розпочав ще під час навчання у ХМУ та ХДК на посаді соліста ансамблю народних інструментів Харківської обласної філармонії (1955-1961). Здобувши вищу освіту, перейшов на педагогічну роботу до ХДІК (1961-1963), а потім ХДШ (1963-1975). У 1975 р. директор Харківського муз. Училища (1975-1978), а згодом ректор Донецького музично-педагогічного інституту (1978-1985). У 1977 р. доцент. У наступні роки працював у Воронізькому інституті мистецтв (1985-1987), був художнім керівником Запорізької обласної філармонії (1987-1988), доцентом Львівської консерваторії (1988-1989). 3 1989 року очолює кафедру народних інструментів, веде клас домри та керує студентським оркестром народних інструментів. 3 1991 по2004 його призначено проректором з навчальної роботи ХДІМ. У 1993 році Б. О. Міхеєву присвоєно вчене звання професора, у 1997 р. почесне звання "Заслужений діяч мистецтв України".
Усі сфери діяльності Б. О. Міхеєва педагогічна, виконавська, композиторська, диригентська, науково-методична, виховна, адміністративна, громадська позначені високим професіоналізмом та відповідальним ставленням до виконуваної справи.
Б. О. Міхеєв автор дослідження "Акустичні закономірності звуковидобування на домрі", що витримало кілька видань (останній випуск 1989 р.) та "Школи гри на чотириструнній домрі для студентів ВНЗ" (співавтор М. Т. Лисенко; останній випуск 1989 р.), а також інших науково-методичних робіт, загальним обсягом понад 40 друкованих аркушів. Має численні фондові записи на Російському та Українському держтелерадіо (загальний обсяг 3 години ефірного часу), платівки із сольними виступами і записами його творів у виконанні провідних майстрів народно-інструментального жанру.
Досвідчений педагог, водночас вимогливий та натхненний, Б. О. Міхеєв підготував майже 80 висококваліфікованих спеціалістів у сфері домрового виконавства та понад 50 диригентів. Серед випускників та студентів 25 лауреатів національних та міжнародних конкурсів, зокрема перших премій: В. Матряшин, І. Коконова, Н. Костенко, О. Савицька, Я. Данилюк К. Шатило Н. Корчинська та багато інших.
Неодноразово Б. О. Міхеєв був Головою та членом журі національних та міжнародних конкурсів виконавців на народних інструментах. У 1998 та 2001 роках очолював журі I, II III міжнародних конкурсів виконавців на українських народних інструментах ім. Гната Хоткевича у Харкові, був членом оргкомітету конкурсов, головою Оглядової Ради I та II всеукраїнських оглядів автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах, в рамках цих конкурсів.
МІЩЕНКО Олександр Володимирович (1956 р.н.)— професор, Заслужений артист України, завідувач секції баяна та акордеона.
Закінчив ХДІМ (1980, клас В. Я. Подгорного) та асистентуру-стажування при МПІ ім. Гнесіних у Москві (1985, клас М. Й. Імханицького).
У ХДІМ працює з 1980 р. Плідну педагогічну роботу поєднує з науково-методичною та концертного діяльністю. Виступав із симфонічними оркестрами під орудою В. Гнєдаша, В. Жорданія, А. Калабухіна, В. Куценка, Ю. Янка. У складі дуету баяністів із I. Снєдковим, О. Міщенко переможець Міжнародного конкурсу баяністів та акордеоністів (Клінгенталь, 1996, I премія) та призер ще трьох конкурсів -"Кубок Далекого Сходу" (Владивосток, Росія, 1998, III премія), "Сіта ді Кастельфідардо" (Італія, 1994, диплом), III Всеросійський конкурс (Тула, 1986, диплом). Мае понад 40 фондових записів української та російської телерадіокомпаній, кілька компакт-дисків. Гастролював в Україні, Росії, США, Франції, Німеччині, Болгарії, Італії, Норвегії, Литві.
О. Міщенко – член Музичного товариства України та Харківської асоціації баяністів-акордеоністів. Серед вихованців лауреати національних та міжнародних конкурсів: тріо баяністів І. Нікулін, В. Зеленюк, В. Луньов, Д. Шаршонь, тріо Ю. Мараховський, В. Зеленюк, В. Луньов, М. Шейко, М. Величко.
О. Міщенко автор близько 40 публікацій. Найпомітніші: посібник "Перекладення музичних творів для дуету баянів"; методичні праці "Початкове музичне виховання в класі баяна", "Психологічні особливості ансамблевого музикування", "Деякі особливості виконавської техніки в ансамблі баяністів", "Виховання навичок ансамблевого музикування", "Принципи добору репертуару для ансамблю баянів", "Методика перекладення музичних творів для ансамблю баянів", "Регістровка в ансамблі баянів"; у співавторстві з М. Імханицьким: "Дует баяністів (питання теорії та практики)", 3 випуски, "Виховання навичок інтонування на баяні", "Вдосконалення ансамблевої майстерності баяніста".
НАЗАРЕНКО Олександр Іванович (1938 р.н.) – Заслужений діяч мистецтв України, професор, різнобічно обдарований музикант, відомий діяч народно-інструментального мистецтва. Закінчив Харківську консерваторію (1957-1962, клас В. Я. Подгорного, диригування К. Л. Дорошенка).
Працює в ХДУМ з 1972 року. Професор – 1992р. Викладає баян, акордеон, інструментовку. 3 1993 р. керує оркестром баяністів.
Значну виконавську та організаційну роботу плідно поєднує з науково-методичною і творчою діяльністю. О. Назаренко автор Програми "Змішані ансамблі" для студентів музичних училищ (К., 1989), монографічної брошури з серії "Творчі портрети українських композиторів" "Володимир Подгорний" (К., 1992, співавтор О. Кононова). Нагороджений знаком "Відмінник народної освіти України" (1989). Як керівник ансамблю баяністів ПК ХТЗ на всеукраїнських фестивалях самодіяльного мистецтва отримав бронзову (1970) та срібну (1972) медалі. Серед випускників класу засл. артист України В. Губанов, засл. діяч мистецтв України М. Сукач, доцент П. Зуєв, кандидати мистецтвознавства Є. Іванов, Ю. Ложков, лауреати міжнародних конкурсів: В. Кириченко, Т. Липчанська, Б. Нестеренко. Ансамбль баяністів ХДІМ, керований О. І. Назаренком, отримав диплом на Міжнародному фестивалі у Пшемишлі (Польща, 2000).
Не менш плідною є творча діяльність О. І. Назаренка. Він автор оригінальних творів, обробок, виконавських редакцій, транскрипцій, перекладень для баяна, акордеона, ансамблів.
Володимир Ігорович Доценко (нар.1962) – відомий український гітарист та педагог – один із засновників сучасної школи гри на класичній гітарі в Україні. Його творча манера виконання позначена експресивністю, яскравим темпераментом у поєднанні з високим професіоналізмом, блискучою технікою та глибоким проникненням у зміст виконуваних творів. Загальну відомість в музичних колах набув як виконавець музики Лєо Брауера та Е. Віла-Лобоса. Професор Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського, викладач-методист Харківської середньої спеціальної музичної школи-інтернату (за сумісництвом); Заслужений артист України, член президії Національної Всеукраїнської музичної спілки (Асоціація гітаристів України), член президії Санкт-Петербургської міжнародної академії гітари. Репертуар Доценка В.І. включає шість сольних програм від Баха до сучасних авторів, а також 5 концертів для гітари з оркестром. В.І. Доценко має фондові записи на Українському та Російському Держтелерадіо, їм також записаний ліцензійний СД «Барви». В.І. Доценко закінчив Московський державний музично –педагогічний інститут ім. Гнесіних (1986 р.) та асистентуру-стажування з відривом від виробництва при Російській академіі музики ім. Гнесіних (1990-1992 р.- клас проф. Фраучі А.К.) Ще під час навчання став переможцем Всеросійського (м. Тула, 1986) та лауреатом міжнародного (м. Краків, 1990) конкурсів.
Невтомну концертну діяльність В.І. Доценко успішно поєднує з напруженою педагогічної роботою. Серед 50 випускників його класу лауреати міжнародних конкурсів: В. Ткаченко, О. Шеляженко; дует А. Кривенко О. Шеляженко; У. Мачнєва; О. Олєйникова; Б. Бельський; М. Тущенко, І. Євтушенко, Д. Панченко, О. Кулік. Продовжують навчання у вищих школах музики за кордоном Н. Каратєєва та В. Віхров. У 1998 р. з ініціативи Б.О. Міхєєва відкрито клас гітари на струнному відділі Харківської середньої спеціальної музичної школи-інтернату, де В.І. Доценко з успіхом веде виховання юних обдарованих музикантів.
Діяльність Доценка В.І. як педагога відзначається видатними досягненнями у галузі наукового обґрунтування процесу виховання творчої особистості, неоціненною практичною цінністю його професійних порад та розробок, які вже знайшли широке використання серед студентів та викладачів вищих музичних закладів не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Доценко В.І. є автором чотирьох навчальних посібників (з грифами Міністерства освіти і науки, Міністерства культури і туризму), які значною мірою заповнюють прогалину, що існує у сфері класичного гітарного виконавства та викладання в Україні. Доценко В.І. є автором оригінальної методики підготовки класичного гітариста-виконавця на основі залучення до навчального процесу асоціативних паралелей з іншими витворами мистецтв. Впровадження даної методики дозволило його студентам з 1992 року становитися понад 50 разів лауреатами міжнародних конкурсів виконавців на класичній гітарі (один тільки Марко Топчий за період навчання в університеті (2007-2011) став лауреатом 16 престижних міжнародних конкурсів в багатьох країнах світу), багато з них зараз удосконалюють свою майстерність у провідних професорів вищих навчальних музичних закладах Європи.
В.І. Доценко є дипломантом XIII Обласного конкурсу «Вища школа Харківщини - кращі імена» в номінації «Викладач професійно орієнтованих дисциплін» (2011). Він виступає з концертами та майстер-класами в багатьох країнах світу: Німеччина, Швейцарія, Росія, Австрія, Польща, Угорщина, Україна, Турція, Біларусь, Румунія, Молдова. Голова та член журі понад 30 міжнародних конкурсів. Доценко В.І. є засновником першого в Україні журналу «Гітара. ua», якого вийшло вже два випуски (2008, 2011). Музична діяльність Володимира Доценка була високо оцінена всесвітньо відомим меценатом герцогом Анталом Эстергазі.
Про авторитет харківської гітарної школи красномовно свідчать великий конкурс серед абітурієнтів, що прагнуть підвищувати свій професійний рівень саме у Харківському національному університеті мистецтв.
За його ініціативою проводився міжнародний конкурс гітарних виконавців «Дніпровські сузір’я», I семінар гітарних майстрів ім. М. Каші (травень 2010), дві міжнародні науково-практичні конференції, присвячені гітарному мистецтву (ХНУМ ім. І.П. Котляревського, 2008, 2010), за матеріалами яких видано дві збірки наукових праць («Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики мистецтва», вип.23, 31, редактор-упорядник В. Доценко).
ГАЙДЕНКО Анатолій Павлович (1937 р.н.) – яскравий музикант, відомий баяніст-педагог, музикознавець, композитор. Закінчив Харківську консерваторію (1958-1963, клас баяна – В. Я. Подгорного, П. К. Потапова, клас диригування О. А. Нагорного, К. М. Греченка, З. В. Яковлевої), а згодом Харківський інститут мистецтв за спеціальністю "Музикознавство" (1968-1973, клас П. П. Калашника) та "Композиція" (1968-1974, клас В. М. Золотухіна). Стажувався в консерваторіях Киева (1978, 1982, керівники М. Т. Лисенко, М. М. Скорик) та Ленінграда (1985, керівники В. М. Говорушко, С. М. Слонімський).
Він є автором навчального посібнику «Інструментовка для оркестрів народних інструментів» (1974), підручнику для студентів оркестрових факультетів ВНЗів «Інструментознавство та основи інструментування»
(Харків : Майдан, 2010. – 156 с.) та інших методичних робіт, неодноразово брав участь у роботі міжнародних симпозіумів, був членом журі міжнародних конкурсів (Чехія, Болгарія, Польща, Румунія, Куба).
Багатогранною є творча діяльність А. П. Гайденка. Він автор великої кількості симфонічних, камерно-інструментальних, вокальних, хорових творів. Особливого значення надає роботі над творами для баяна та інших народних інструментів. Має численні фондові записи у телерадіокомпаніях Росії та України. Він лауреат Премії ім. Б. Лятошинського, кількох республіканських та Міжнародного конкурсу композиторів у Канаді (Торонто, 2000, I премія). Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1988), удостоєний звання "Заслужений діяч мистецтв України" (1993).
Серед випускників А. П. Гайденка – доценти Ю. Алжнєв, Є. Іванов, керівник оркестру ансамблю Чорноморського флоту С. Колодяжний, керівник оркестру Буковинського ансамблю А. Жуков, керівник ансамблю "Ярмарок" В. Гейко, ін.
МАНДЗЮК Любов Сергіївна (1964 р.н.) – кандидат мистецтвознавства, талановита бандуристка-інструменталістка, педагог. Закінчила Київську консерваторію (1983-1989) та асистентурі-стажуванні у КДК (1991-1993, клас С. В. Баштана). 3 1989 р. працює на кафедрі народних інструментів ХДІМ, очолює клас бандури. 3 1993 року - старший викладач, з 1998 року на посаді доцента.
Любов Сергіївна Мандзюк - палкий пропагандист свого улюбленого інструмента - бандури, послідовний продовжувач традицій, закладених Г. Хоткевичем, лауреат Міжнародного конкурсу бандуристів ім. Г. Хоткевича у номінації "Бандурист-інструменталіст" (1993), I Міжнародного конкурсу ім. Г. Хоткевича у номінації "Ансамблі" (1998).
Концертно-виконавську діяльність Л. С. Мандзюк успішно поєднує з методичною та педагогічною. Свідченням тому є статті з питань виконавського мистецтва, перекладень для бандури, видання трьох зошитів вибраних етюдів для бандури (1999), успішні виступи з сольними концертами в Німеччині (Лейпциг, Веймар, Дрезден 1986), Національній музичній академії України, Великому залі Київського оперного театру, Колонному залі ім. Лисенка (сольні виступи та у складі тріо), а також у концертних залах Харкова і області.
Серед випускників лауреати міжнародних конкурсів: Н. Мельник, М. Заіченко, Т. Слюсаренко, Т. Таран, Ю. Курочка, О. Слюсаренко, А. Тимощенко, О. Слюсаренко, Б. Стандара, С. Захарець.
Кандидатська дисертація: «Ансамблево-виконавська творчiсть бандуриста: мистецтвознавчий та психолого-педагогiчний аспекти» (2007).
Олена Опанасівна Костенко, нар. 1947 р., м. Чернігів, викладач-методист ХМУ, Заслужений діяч мистецтв України, доцент.
У 1966 р. закінчила Гомельське музичне училище, Білорусь (педагог – Г. І. Беспалько), у 1971 р. Мінську державну консерваторію ім. А. Луначарського по класу цимбалів у народного артиста СРСР, професора І. І. Жиновича. З 1966 по 1979 рр. займалась концертною діяльністю у якості солістки-цимбалістки Державного оркестру народних інструментів Білорусі. З 1980 р. працює викладачем на відділі народних інструментів ХМУ, а з 1986 р. веде клас цимбалів, з 1990 по 2004 рр. – зав. відділом народних струнно- щипкових інструментів ХМУ. З 1990 р. працює на кафедрі народних інструментів.
О. О. Костенко виховала понад 30 лауреатів та дипломантів міжнародних, всеукраїнських та регіональних конкурсі, серед них 11 студентів ХНУМ О. Польова, О. Савицька, Л. Тюкова, М. Кислова, О. Юрченко, О. Лебединська, О. Заіка та інші.
За значні творчі та професійні досягнення О. О. Костенко нагороджена знаком «Відмінник освіти України» Міністерства освіти і науки України (2001), подякою Всесвітньої асоціації цимбалістів (2001), почесними грамотами Харківської обласної державної адміністрації та Управління культури м. Харкова (2002), почесною відзнакою «За багаторічну плідну працю в галузі культури» Міністерства культури і мистецтв України (2003), дипломом VII-го обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена», номінація «Викладач професійно-орієнтованих дисциплін» (2005), почесною грамотою Міністерства культури і туризму України (2007), призначена стипендія ім. Г. Хоткевича Харківської облдержадміністрації в галузі культури і мистецтва (2010).
Костогриз Сергій Олександрович – старший викладач, з 1996 року веде клас балалайки.
Будучи обдарованим, ерудованим музикантом він додав нових аспектів сучасного концертного виконавства, більшої художньо-змістовної глибини, стремління до виразної та переконливої інтерпретації, а глибина та яскравість образів додали балалайці нових обрисів градації звучання інструменту, велика кількість перекладень камерних творів класиків, радянських, українських композиторів були вперше представлені його учнями публіці та компетентним журі різних конкурсів.
Випускник Полтавського музичного училища 1991 року (клас заслуженого працівника культури України М. І. Жорнового) закінчив Харківський інститут мистецтв ім.. Котляревського (клас доцента Журавля Д.Т.)
В 1999 році закінчив асистентуру-стажування Харківського інституту мистецтв по класу балалайки. (Творчий керівник – Заслужений діяч мистецтв України, професор Б Міхєєв.)
Камерний дует Сергій Костогриз (балалайка) та Тетяна Єфімова (фортепіано) користується успіхом у слухачів. Жанрова палітра їх концертів дуже різноманітна. Вона поєднує обробки народних мелодій з оригінальними творами, вітчизняну і зарубіжну класику з естрадними мініатюрами, перекладення старовинної музики та музику сучасних композиторів.
Серед випускників С. О. Костогриза лауреати міжнародних та національних конкурсів, В Жуков – старший викладач Харківського державного педагогічного університету, В. Проценко – соліст ансамблю «Серый фольк», Є. Булгаков- викладач Харківського музичного училища,
О Голєв – директор Бєлгородської ДМШ №1, А. Барсуков – соліст ансамблю «Весела банда», викладач ДМШ №1 м. Харкова.
Поява в регіоні лауреатів-балалаєчників, досягнення ансамблів та оркестрів народних інструментів свідчать про подальший ріст балалаєчного виконавства в загальноукраїнському масштабі.
Стрілець Андрій Миколайович (1974 р.н.) – навчався в Харківському інституті мистецтв (1993-1998, клас І. І. Снєдкова, диригування В. І. Ніколаєва). Закінчив асистентуру-стажування при ХДІМ (1998-2001, клас І. І. Снєдкова). 3 1994 р. соліст оркестру Міського театру народної музики України "Обереги", з 1998 p. диригент оркестру. У 1998 році розпочав педагогічну діяльність на посаді викладача кафедри народних інструментів ХДІМ старший викладач по класу диригування, баяну, ансамблю, педагогічної практики. Натхнення для педагогічної роботи отримує у власній виконавській діяльності як артист та диригент Харківського міського театру народної музики «Обереги» під художнім керуванням заслуженого діяча мистецтв Юрія Алжнєва. Колектив є бажаним на провідних сценах України, Росії, Польщі, країн Балтії. Лауреат Міжнародного конкурсу "Дні гармоніки" (Клінгенталь, 1995, I премія) А. М. Стрілець неодноразово виступав у різних містах України, Німеччини, брав участь у концертах переможців міжнародних конкурсів у м. Ауербах (Німеччина) та інших, постійно вдосконалює виконавську майстерність, оновлює свій концертний репертуар. Як сольний виконавець-баяніст після переконливих виступів на багатьох мистецьких форумах, а особливою серед них була перемога на конкурсі в м.Клінгельталі 1995 року. Гастролював містами Німеччини, України тощо. За внесок у розвиток культури Слобожанщини нагороджений грамотами міської та обласної рад.
КОЛУКАНОВА Ліна Степанівна (1968 р.н.)– обдарована домристка. Закінчила ХДІМ (1989-1993) та асистентуру-стажування (1994-1997, клас Б. О. Міхеєва). Професійну трудову діяльність розпочала на посаді викладача домри у ХДІМ (з 1993 р.), з 1997 р. старший викладач. Лауреат Республіканського конкурсу (Донецьк, 1992, I премія). Виступала з концертами у різних містах України (Харків, Донецьк, Кривий Ріг, Житомир). Постійно оновлює свій концертний репертуар, удосконалює виконавську майстерність.
Серед студентів класу – лауреати міжнародних та національних конкурсів виконавців на народних інструментах: О. Кондратєнко, О. Турчіна.
МЕЛЬНИК Надія Валентинівна (1969 р.н.) – обдарована бандуристка-солістка, ансамблістка, диригент. Закінчила ХДІМ (1990-1995, клас Л. С. Мандзюк). Професійну трудову діяльність розпочала на посаді концертмейстера кафедри народних інструментів ХДІМ (1995), з 1996 р. – викладач бандури, керівник лауреата міжнародних конкурсів студентської капели бандуристів. 3 1999 p. викладач ХДАК, в ХДУМ працює за сумісництвом.
Плідну педагогічну діяльність поєднує з виконавською на посаді артистки ансамблю народної музики "Розмай" Харківської обласної філармонії (з 1996 р.). Лауреат міжнародних конкурсів (Хмельницький, 1995, II премія, соло; Харків, 1998, III премія, у складі тріо). Активно працює над перекладеннями творів для бандури, створює обробки пісень для тріо бандуристок та аранжування для капели бандуристів. Серед учнів О. Хуторна дипломант Міжнародного конкурсу "Кримська весна" (Ялта, 2001).
Костенко Наталія Євгенівна (1980 р.н.) – кандидат мистецтвознавства, яскрава зірка сучасного домрового мистецтва України. Закінчила ХДУМ, магістратуру та асистентуру-стажування в класі заслуженого діяча мистецтв, професора Б. О. Міхеєва. Вона є неодноразовим учасником міжнародних конкурсів та фестивалів (Греція, Італія, Польща, Німеччина, Росія, Україна, Угорщина, Франція, Фінляндія), де стала лауреатом: ІІ премії (Польща, Санок, 1998), Гран-прі (Україна, Харків, 2001), Гран-прі „Кубок Європи” (Франція, Париж, 2007). Разом з концертмейстером Т. Міленіною записали два компакт диски, на яких представлена музика зарубіжних та вітчизняних композиторів. Тому власний виконавський досвід помножений на ґрунтовні теоретичні пошуки дозволяють сподіватися на плідне продовження традицій кафедри новим поколінням педагогів.
Кандидатська дисертація: «Харківська домрова школа в контексті музично-виконавської культури України»
Данилюк Яна Владиславівна (1979 р.н.) – працює на кафедрі після закінчення ХДУМ та асистентури-стажування в класі заслуженого діяча мистецтв, професора Б. О. Міхеєва. За роки навчання удостоєна звання лауреата Міжнародних конкурсів: Харків, 2001 р. – ІІ премія, Харків, 2004 р. – І премія. Її студентка В. Кікас стала дипломантом на міжнародному дитячо-юнацькому конкурсі «Срібний дзвін», а також лауреатом ІІ премії на IV Міжнародному конкурсі виконавців на народних інструментах ім. Г. Хоткевича (Харків-2007), володарем I премії на V Міжнародному конкурсі виконавців на народних інструментах ім. Г. Хоткевича (2010). Молодий педагог, у той же час, і сама не покидає сцени, поряд із сольними виступами концертує у складі ансамблю «Гротеск».
БАШМАКОВА Наталія Вікторівна (1976 р.н.) – кандидат мистецтвознавства, обдарована домристка солістка та ансамблістка. Навчалася в Харківському інституті мистецтв (1995-2000, клас Б. О. Міхеєва). В 2000 року закінчила асистентуру-стажування ХДІМ (клас Б. О. Міхєєва).
Професійну трудову діяльність розпочала у складі ансамблю народних інструментів "Три плюс два" Харківської обласної філармонії, де працює з 1999; дипломант I Міжнародного конкурсу ім. Г. Хоткевича (1998) та лауреат 27-го Міжнародного конкурсу акордеоністів-баяністів (Клінгенталь, II премія) та першого Всеукраїнського конкурсу артистів естради у складі ансамблю "Три плюс два". У цьому колективі здійснила гастролі в Україні, Росії, Німеччині, Франції, Чехії.
Кандидатська дисертація: «Мандоліна в історико-художньому процесі» (2010)
ТКАЧЕНКО Вікторія Миколаївна (1973 р.н.) – викладач гітари, обдарована виконавиця. ЗакінчилаХДІМ у 1992-1997, в 2000 року асистентуру-стажування (клас В. І. Доценка).
Професійну діяльність починала як ансамблістка квартету гітаристів Харківської обл. філармонії (1995), з 1997 року викладач гітари ХДІМ, за сумісництвом артистка філармонії.
Лауреат Міжнародного конкурсу гітаристів "Кримські струни" (Симферополь, 1995, III премія), Регіонального конкурсу-фестивалю (Белгород, Росія, 1990, III премія), дипломант міжнародного фестивалю гітарного мистецтва (м. Сегед, Угорщина 2002),
Постійний учасник гітарних фестивалів та конкурсів (Україна, Росія, Білорусія) В. Ткаченко у дуеті з В. Доценком та з сольними концертами здійснила гастрольні виступи у Німеччині (Дармштадт, Карлсруе, Вюрсбург), Росії (Санкт-Петербурзька державна капела ім. Глінки, міжнародні конкурси у Воронежі, Бєлгороді), Білорусії (фестивалі у Мінську, Гомелі), Україні (Київ, Харків, Донецьк), мала позитивні відгуки у пресі.
З 2009 року – солістка Харківської обласної філармонії (за сумісництвом) у складі дуету «Фієста» з Амалією Мартем’яновою. З різних ансамблями гастролювала в Україні, Білорусії, Росії, Польщі, Німеччині, Швейцарії, Угорщині.
