• 1 квітня. Відкриття фестивалю «Французька весна»
  

1 квітня. Відкриття фестивалю «Французька весна»

«Французька весна» в Харкові або «Джазовий мейнстрім»
Дочекались! «Французька весна» знову в Харкові!
Фестиваль проходить вже в 11-й раз, під девізом – «Весна ідей». Концерти, спектаклі, виставки та кінопрем'єри відтепер пройдуть у дев'яти містах України. Головна мета нинішнього фестивалю – привнести нові формати в українську культуру, а також відкрити невідомі творчі реалізації.

Отже, 1 квітня, незважаючи на прохолодну погоду, весна прийшла з французьким настроєм, паризьким шармом і ніжними тонами Марселя, а шанувальників якісного джазу зібрала велика зала Харківського університету мистецтв. Усіх присутніх з відкриттям фестивалю привітав директор Французького інституту в Харкові Гійом Мартен, який представив тріо з Марселя Benjamin Faugloire Project а саме: Бенжамін Фоглуар за роялем, Деніс Франглан - контрабас та Жером Мурьє - ударні.

Декілька слів про сам гурт.
Тріо утворилося в 2006 році в Парижі, де молоді музиканти з Марселя познайомилися під час навчання в Центрі музики знаменитого Дідьє Локвуд, одного з кращих джазових скрипалів світу. У 2008 році вони випустили свій перший альбом «Premiere Nouvelle» (фран. – «Перша новина»). Він був дуже схвально сприйнятий критиками й публікою. З того часу організатори фестивалів залюбки запрошують це молодий, але водночас перспективний гурт, які ніколи не залишають публіку байдужою до своєї творчості.

Музиканти творять у жанрі мейнстрім. Для нього типова проста, але виразна і опукла мелодійна лінія, традиційна гармонія і чітка ритміка з яскраво вираженим драйвом. В авторській інтерпретації – це сучасний піаністичний джаз, легкий і зрозумілий всім, не тільки знавцям джазу. У 2012 році Benjamin Faugloire Project записали другий альбом «The Diving» (англ. – «Підводне плавання»).
 
Джаз-бенд дуже швидко заволодів любов’ю (саме любов’ю!) української джазової публіки: малими засобами (фортепіано, контрабас, ударні) музиканти досягали максимально сильного, позитивного ефекту на емоції присутніх! Після першої ж композиції «The Diving» зал вибухнув оваціями! Назва  дуже точно дає ключ до розуміння музики –  вона глибока, спокійна і мрійливо мальовнича.

Музиканти також виконали декілька авторських балад, з яких хочеться відмітити композицію «Love» (англ. - Кохання) – елегійна композиція, витримана в повільному, роздумливому темпі, яка залишила відчуття глибокого самозанурення. А трек «Оecologia» був відмічений здоровим, не зіпсованим  прагненням до "модності" у підході до сучасного (у кращому сенсі цього слова) джазу. Я б сказала «природний фьюжн» – музиканти змішали традиційний блюз, трішки рок-ритмів, а також відчутний вплив мінімалізму.

Джаз-бенд полонив своїм особливим ставленням і відчуттям мелодії. Не попсові, а красиві, прості, з легкою «кислинкою». Це не просто ноти, що поєднанні разом і звучать гарно – а певне послання, спроба завести діалог з кожним із присутніх. Витончений і віртуозний джазовий піаніст Бенжамін Фоглуар написав самоцінні, які зачаровують і ні на що не схожі п'єси нової, високої якості.

В композиції «Grandson memory» учасники ансамблю створили  легке, прозоре і загадкове середовище, складене із звуків. Особливі овації регулярно зривав барабанщик Жером Мурьє. Його вигадливі ритмічні малюнки помітно прикрашали композиції, а хитромудрі складні соло будоражили кров. А Деніс Франглан звернув на себе увагу рівнем володіння інструментом. Його манера гри високо професійна, але при цьому не важка, майже повітряна.
В залі були присутні люди різних вікових категорій, але всіх їх яких об’єднувала любов до хорошої, якісної музики.

Музикантів ще довго не відпускали, навіть не зважаючи на те, що це, за їхніми словами, була «last song» (англ. - остання пісня). Тричімузиканти виходило на біс (!), і хотілось ще і ще... Пояснити це можна лише давши відповідь на питання: як можна відпустити людей, які перевернули душу?

  Аліна Костюкова, музикознавець