Кафедра спеціального фортепіано


Завідувач кафедрою спеціального фортепіано

ШУКАЙЛО ВАЛЕНТИНА ФЕДОРІВНА
професор

 

Випускники кафедри отримують такі кваліфікації:

  • Бакалавр: концертмейстер, викладач
  • Магістр: магістр музичного мистецтва, артист камерного ансамблю, концертмейстер, науковець-дослідник, викладач закладу вищої освіти

 

СКЛАД КАФЕДРИ

  • Шукайло Валентина Федорівна – завідувач кафедрою, професор
  • Вєркіна Тетяна  Борисівна – Народна артистка України, кандидат мистецтвознавства, професор
  • Горецька Наталія Вікторівна – Заслужений діяч мистецтв України, кандидат педагогічних наук, професор
  • Кононова Олена Василівна – кандидат мистецтвознавства, професор
  • Птушкін Володимир Михайлович – Народний артист України, професор
  • Чернявська Маріанна Станіславівна – кандидат мистецтвознавства, професор
  • Бондаренко Марія Василівна – кандидат мистецтвознавства, доцент
  • Підпорінова Катерина Вікторівна – кандидат мистецтвознавства, доцент
  • Попов Юрій Кирилович – кандидат  мистецтвознавства, доцент
  • Руденко Ніна Іванівна – Заслужена артистка України, доцент
  • Сирятська Тетяна Олександрівна – кандидат мистецтвознавства, доцент
  • Сухленко Ірина Юріївна – кандидат мистецтвознавства, доцент
  • Тимофеєва Кіра Валеріївна – кандидат мистецтвознавства, доцент
  • Фекете Ольга Валентинівна – кандидат мистецтвознавства, доцент
  • Юшкевич Сергій Юрійович – Заслужений артист України, доцент
  • Сагалова Ганна Володимирівна – Заслужена артистка України, доцент
  • Копелюк Олег Олексійович – кандидат мистецтвознавства, доцент
  • Седюк Ігор Олегович – кандидат мистецтвознавства, доцент
  • Захарова Світлана Ігорівна – старший викладач
  • Кармінська Ірина Матвіївна – старший викладач
  • Скребцова Наталія Георгіївна – старший викладач
  • Сутулова Наталія Олександрівна – старший викладач
  • Треничев Дмитро Володимирович – старший викладач

 


ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Останнім часом зростає інтерес до вивчення різних виконавських шкіл. Це обумовлено потребою зберегти ті традиції, завдяки яким ми маємо сучасні досягнення і визнання у світі. Становлення, розвиток та сьогодення Харківської піаністичної школи відображає процес творчих пошуків, взаємодії та передачі досвіду навчання піаністів від генерації до генерації. Фортепіанне виконавство та освіта Харкова завжди посідали визначальне місце не тільки для культурного життя міста та регіону, а й для усієї України. За сто років, хоча цей термін і значно менший, ніж життя деяких європейських шкіл, піаністична школа Харкова виховала плеяду видатних музикантів. Олександр та Регіна ГоровицьПавло Луценко, Леонід Сагалов, Всеволод Топілін, Борис Скловський, Марія та Наталія Єщенко, Римма Папкова, Валентина Шукайло, Володимир Крайнєв, Тетяна Вєркіна, Сергій Юшкевич, Віталій Самошко, Ганна Кравченко, Олександр Романовський – це лише декілька імен найвідоміших піаністів, які прославили харківське фортепіанне мистецтво, дали країні та світу блискучі педагогічні результати. Усвідомлення ролі талановитих фортепіанних педагогів та виконавців, узагальнення їх найцінніших досягнень дозволять зберегти факти нашої історичної біографії для майбутніх поколінь та визначити спільний «генетичний код» харківських митців.

Основу піаністичної школи міста Харкова з 1917 року складає кафедра спеціального фортепіано Харківської консерваторії. Починаючи з її засновників І.Слатіна і Р.Геніки, кращі представники кафедри успішно працюють, блискуче поєднуючи виконавську, педагогічну, просвітницьку, дослідницьку та методичну діяльність. Першим директором Харківської консерваторії, реорганізованої з музичного училища, став І.Слатін, учень О.Дрейшока та Т.Куллака, директор заснованого у 1883 р. Харківського музичного училища, який викладав спеціальне фортепіано. Вагомий внесок у формування харківської фортепіанної школи також зробили сподвижник І.Слатіна Р.Геніка, учень Т.Лешетицького і М.Рубінштейна, та А.В.Шульц-Евлєр, учень К.Таузіга. Р.Геніка, піаніст високого рівня майстерності та ерудиції, який збагатив світове музичне мистецтво фундаментальними працями в галузі історії піанізму, увійшов у вітчизняну музичну культуру як перший теоретик фортепіанного мистецтва. А.В.Шульц-Евлєр, блискучий віртуоз та композитор, прославився своїми всесвітньо відомими фортепіанними транскрипціями. Педагогічна та просвітницька діяльність фундаторів стала потужним підґрунтям, на якому почала свій інтенсивний розвиток професійна харківська фортепіанна педагогіка, були створені традиції високої якості музичної освіти, в цілому. Ці традиції були збережені і продовжені послідовниками І.Слатіна і Р.Геніки.

Велику роль у становленні фортепіанної кафедри також зіграла діяльність С.Брікнера, Є. Нібур, О.Горовиця, Н.Ландесман, П.Луценка. Вони навчались у О.Дрейшока, Ф.Ліста, Антона та Миколи Рубінштейнів, Т.Лешетицького, Л.Брассена. Ці музиканти сприяли підйому фортепіанного виконавства в рідному місті та поданням його на конкурсних сценах інших міст і країн. Крім виконавства, засновники харківської піаністичної школи багато зусиль віддавали просвітницькій діяльності, організовуючи концерти-лекції, тематичні цикли, виконуючи твори класиків та сучасних композиторів.

Перший завідувач кафедрою спеціального фортепіано, а згодом ректор Харківської консерваторії, П.Луценко узагальнив музичний досвід європейських фортепіанних шкіл, збагативши ними харківські піаністичні традиції. Його концертні виступи, плідна педагогічна і напружена суспільна діяльність стали яскравими сторінками в історії Харківської консерваторії.

Справу корифеїв продовжили їх учні.Випускники П.Луценка В.Дмитрієв та лауреат міжнародного конкурсу піаністів імені Ф.Шопена (Варшава) Л.Сагалов увійшли в історію харківського фортепіанного мистецтва як блискучі виконавці світового рівня. Ще один учень П.Луценка (а також Г.Нейгауза) – блискучий музикант В.Топілін, який викладав у Харківській консерваторії з 1957 по 1962 роки.

Одним з корифеїв фортепіанної школи Харкова вважають професора Л.Фаненштіля. Його діяльність була різнобічною: численні концертні виступи, науково-методична робота, композиція, зокрема, видання близько 60 власних творів, а також просвітницька діяльність – організація циклів радіопередач про історію фортепіано, творчість піаністів і педагогів. Л.Фаненштіль виховав понад 70 піаністів. Його випускники М.Хазановський, лауреат Всеукраїнського та Всесоюзного конкурсів Б.СкловськийР.Папкова продовжили свою творчу діяльність на кафедрі спеціального фортепіано.

Деякий час очолював кафедру професор А.Лунц – видатний музикант і педагог, який поєднував плідну педагогічну та наукову діяльність, неодноразово представляв Харків у журі різних конкурсів.

Професор М.Хазановський, який обіймав посаду завідувача кафедри з 1953 року, продовжував розвивати піаністичні виконавські і педагогічні традиції. Багато музикантів, які вийшли з його класу, утворили базис фортепіанної школи Харкова другої половини ХХ століття: М.Єщенко, Н.Єщенко, В.Сирятський, Г.Гельфгат, В.Крамаренко, І.Кармінська, Н.Смоляга, Н.Казімірова та інші. Велика заслуга кафедри полягала в тому, що майбутні педагоги виховувалися в стінах своєї консерваторії. Після її закінчення багато хто з них удосконалював свою майстерність в аспірантурах Москви, Ленінграду, Києва і потім повертався в рідний ВНЗ справжнім майстром. Так, у класі професора А.Лунца вчилися В.Лозова (стажувалася у М.Воскресенського), В.Шукайло (стажувалася у Л.Власенка); у В.Захарченка  Т.Вєркіна (стажувалася у Є. Малініна та С.Нейгауза), Л.Кузьоміна, О.Кононова; у професора В.Шапіро – С.Кривонос (стажувався у Т.Кравченко), Ю.Вахраньов. Педагогічна діяльність Р.Горовиць відзначена цілою плеядою талановитих харківських піаністів, серед яких С.Полусмяк, В.Макаров (стажувалися у Т.Кравченко), Л.Маргаріус, Н.Руденко (стажувалися у Г.Аксельрода), Б.Заранкін, С.Захарова.

У 1968 році була створена друга кафедра спеціального фортепіано, що у різні роки очолювали В.Захарченко, Б.Скловський, Ю.Смірнов, Ю.Вахраньов, Н.Мельникова. Керівництво кафедрою № 1 у 1971 році прийняла М.Єщенко, яка обіймала цю посаду протягом 18 років до 1989 року. Лауреат Міжнародного конкурсу імені Б.Сметани (Прага), кандидат мистецтвознавства М.Єщенко по праву вважається одним з корифеїв харківської піаністичної школи. Репертуар цієї талановитої піаністки складали як монографічні програми (6 клавірних концертів Й.Баха, 32 сонати Л.Бетховена, 24 прелюдії, 24 етюди Ф.Шопена тощо), так і різні твори фортепіанної класики і сучасних композиторів. Серед випускників її класу – лауреати міжнародних та республіканських конкурсів піаністів.

Видатний внесок у розвиток харківської піаністичної школи належить заслуженому діячеві мистецтв України, професору Н.Єщенко, яка виховала понад 80 учнів різних поколінь, які працюють в Україні і за кордоном. За більш ніж 50-річний період плідної педагогічної (понад 100 випускників) і виконавської діяльності передав харків'янам кращі традиції фортепіанного виконавства лауреат регіонального конкурсу піаністів, старший викладач В.Крамаренко. Значну роль у зміцненні авторитету кафедри відіграла доцент Р.Папкова, яка випустила велику кількість піаністів, серед них лауреат Міжнародних конкурсів Є. Сковородніков та народний артист України В.Птушкін. Діяльність піаніста, композитора, кандидата мистецтвознавства, професора В.Сирятського, що виховав понад 70 випускників, збагатила нашу піаністичну школу значною кількістю опублікованих музичних творів і наукових праць з теоретичних і методичних проблем виконавства, серед яких навчальний посібник «Модест Мусоргський як реформатор фортепіанного мистецтва». З 1957 по 1973 роки на кафедрі спеціального фортепіано ХІМ працював лауреат Міжреспубліканського та дипломант Республіканського конкурсів піаністів Г.Гельфгат. Педагогічна діяльність Г.Гельфгата у вищому навчальному закладі та у ХССМШ, куди він перейшов на постійну роботу на посаду завідувача фортепіанного відділу була позначена певними досягненнями: з його класу вийшло чимало лауреатів республіканських та міжнародних конкурсів.

У 1970-80-ті роки харківська піаністична школа досягла вражаючих успіхів, завдяки чому відбувся блискучий злет концертної діяльності міста. Яскравим підтвердження цього була організація і проведення обома кафедрами спеціального фортепіано величезної кількості монографічних концертів, присвячених творчості Л.Бетховена, Ф.Шуберта, Ф.Шопена, Ф.Ліста, П.Чайковського, С.Рахманінова, С.Прокоф'єва, В.Косенка та інших. В переповнених залах Інституту мистецтв та філармонії відбувалися концерти як харківських піаністів – видатних музичних діячів, професорів консерваторії, так і запрошених музикантів світового рівня: М.Аз, М.Аргерич, М.Грінберг, Вл. Ашкеназі, С.Ріхтера, Я.Флієра, Я.Зака, Д.Башкірова, Р.Керера, М.Полліні, С.Франсуа, В.Крайнєва, Н.Штаркмана, В.Мержанова, П.Серебрякова, Н.Перельмана, Г.Аксельрода, Б.Давідович, М.Воскресенського, Г.Соколова, В.Горностаєвої, Є. Ржанова та ін.

 

1990-ті роки стали складними для харківської піаністичної школи. У 1989 році дві кафедри спеціального фортепіано Харківського інституту мистецтв були об'єднані в одну на чолі з доцентом Н.Мельниковою. На жаль, протягом 15 років на кафедрі панувала атмосфера дистанціювання між завідувачем та іншими колегами. Така політика призвела до падіння престижу професійної фортепіанної освіти Харкова. В результаті, професійний рівень випускників фортепіанної кафедри різко знизився, настала криза в концертно-виконавському житті міста. Звичайно, що за таких обставин, посилених дестабілізацією економіки, багато відомих харківських піаністів не могли більш залишатися в рідному місті, і протягом 1990-х років кафедра «втратила» професорів М.Єщенко, Ю.Вахраньова, С.Полусмяка, доцентів С.Кривоноса, Л.Маргаріуса, Н.Казімірову. Багато з них в даний час продовжують пропагувати харківські піаністичні традиції за кордоном.

 

Величезний внесок у відродження та формування сучасної харківської піаністичної школи належить Народній артистці України, кандидату мистецтвознавства, професору Т.Вєркіній. Як педагог і піаністка, Т.Вєркіна вважає своїм обов'язком просвітницьку діяльність, особливо актуальну в даний час. Це прагнення цілком природно: повернення до справ, розпочатих засновниками харківської піаністичної школи, потреба відчути своє глибинне коріння були необхідними для виходу з кризи та продовження славетних традицій. Першими кроками харківської піаністки на цьому шляху було проведення в кінці 1980-х років перших в Україні майстер-класів на базі Харківського державного інституту мистецтв за участю відомих радянських і зарубіжних педагогів. Потім вона проводила майстер-класи в Німеччині (Нюрнберг), Швейцарії (Тун), Франції (Дюнкерк), США (Рован-університет, штат Нью-Джерсі), Великобританіі (Лондон, Трініті-коледж).

Ще в 1990-ті кризові роки, коли в Харкові спостерігався занепад виконавства, а на кафедрі спеціального фортепіано панувала складна психологічна атмосфера і низький рівень студентського контингенту, професори Т.Вєркіна та С.Полусмяк організували і провели, відповідно, Українсько-Австрійський (1991) та Українсько-Французький (1990) фестивалі.

Т.Вєркіна впевнена, що пропаганда класичного виховання та освіти в Харкові повинна сприяти інтеграції української культури в європейську. В 1991 році завдяки ініціативі професора Т.Вєркіної виник Міжнародний музичний фестиваль «Харківські асамблеї», який став основою відродження і справжнього розквіту класичної музики в місті. У своєму вітальному слові на урочистому відкритті XVIII-го Міжнародного музичного фестивалю 30 вересня 2011 року Т.Вєркіна сказала: «Цей фестиваль відкрив нам світ і нас світу. <...> Харків знають, знають, що виступати у нас престижно, що наш фестиваль – європейського рівня»[1]. За 25 років існування «Харківські асамблеї» перетворилися в масштабну і резонансну культурну подію, що збирає на своїй сцені відомих музикантів з усього світу – виконавців високого рівня з різних країн, а також викладачів і кращих студентів Харківського національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського. Цілком очевидно, що такий значний музичний форум дає унікальну можливість харківським піаністам зустрічатися на одній сцені з виконавцями різних країн, сприяє міжнародному співробітництву, постійного вдосконалення професійного рівня.

Серед шанованих гостей на сценах фестивалю концертували такі відомі піаністи як В.Манц, Г.Розенберг, Г.Отто (Німеччина), М.Белл, Г.Скотт (Велика Британія), Д.Бател, А.Галло, Ф.Аттесті (Італія), Л.Стратулат (Іспанія), М.Плєтньов, П.Єгоров, Л.Кузнєцова, І.Котляревський (Росія), Т.Шевченко, А.Ляхович (Україна). В межах фестивалю поруч з ними виступають викладачі кафедри спеціального фортепіано Т.Вєркіна, Н.Руденко, Н.Горецька, М.Чернявська, М.Бондаренко, Г.Сагалова, Д.Треничев, відбувалися концерти класу Т.Вєркіної, спільні концерти студентів кафедри спеціального фортепіано ХНУМ та відділу спеціального фортепіано ХССМШ – лауреатів та дипломантів Міжнародних і Національних конкурсів. Поруч із сольними виступами проходили концерти для фортепіано з оркестром під керівництвом видатних диригентів Т.Рейніша (Велика Британія), Ю.Насушкіна (Іспанія), А.Лізаррага (Мексика-Австрія). Кожен рік у межах фестивалю також відбувається міжнародна наукова конференція, що дозволяє музикознавцям обмінюватися науковими новаціями. Теми конференцій завжди співзвучні основній тематиці фестивалів – це дозволяє краще усвідомити актуальне коло музикознавчих проблем сьогодення, осягнути зміст музики, що виконується.

 

Творчі досягнення піаністів-харків'ян ХХI століття можна назвати «ренесансом» фортепіанного мистецтва не тільки нашого міста, а й всієї України. Діяльність кафедри спеціального фортепіано Університету мистецтв набула за останні роки небувалого масштабу в Україні, а також визнання в світі. Прекрасна творча атмосфера в колективі привела до колосального злету і чудових професійних досягнень. Величезні успіхи та справжній розквіт кафедри спеціального фортепіано, що почались з 2003 року, пов'язані, перш за все, з діяльністю її завідувача і ректора Харківського національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського Т.Вєркіної. Значні досягнення нашого навчального закладу під її керівництвом, загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності його педагогічного та студентського колективу, вагомий внесок у розвиток мистецької освіти і науки, відродження національної духовності і культури стали приводом присвоєння в січні 2011 року університету статусу Національного. Надання цього високого статусу стало гідним визнанням заслуг декількох поколінь викладачів і випускників, які присвятили своє життя розвитку і популяризації в суспільстві класичної музики, підвищенню авторитету вітчизняного мистецтва в світі. Піклуючись як ректор про весь університет мистецтв, все ж, найулюбленішою справою Тетяни Борисівни є робота на кафедрі спеціального фортепіано, спілкування з колегами, заняття зі студентами.

Піаністична школа професора Т.Веркіної належить до найбільших досягнень не тільки харківської, але й світової фортепіанної педагогіки. Характеризуючи педагогіку Т.Веркіної, неможливо не враховувати такі важливі чинники, як людський і артистичний масштаб її особистості: блискуча виконавиця, Музикант з великої літери. На становлення піаністки впливало багато факторів: і особливості її характеру, і музикантська постать, а також біографія: походження з високо інтелігентної сім'ї; навчання у найвідоміших музикантів Є. Малініна і С.Нейгауза; постійна плідна діяльність в різних країнах Європи, де вона вбирала найрізноманітніші естетичні враження і збагачувала свою майстерність й ерудицію.

Основним пріоритетом піаніста і того, хто навчається виконавському мистецтву, Т.Вєркіна вважає ідеальний звуковий образ музичного твору, сформований за допомогою музично-слухових уявлень. Основою розуміння смислу музики в складній діалектичній єдності з оволодінням піаністичною майстерністю є концепція формування художнього образу музичного твору через процес інтонування. Ця концепція музиканта багаторазово перевірена в багаторічній практичній роботі з учнями, а також викладена в цілій низці наукових праць, в тому числі, в її кандидатській дисертації «Актуальне інтонування як виконавська проблема». За час роботи в ХНУМ з класу Т.Вєркіної вийшли понад 80 студентів – високопрофесійних музикантів вищого рівня майстерності. Багато хто з них стали лауреатами і дипломантами всеукраїнських і міжнародних конкурсів в Україні, Німеччині, США, Швеції, Данії, Італії, Чехії, Іспанії. Студенти виступають із сольними концертами, а також у складі концертів класу у містах України, Росії, Німеччини, США, Швеції, Швейцарії. Багато з учнів Т.Вєркіної продовжують її педагогічні традиції в Україні та за кордоном (Латвія, Німеччина, США, Швеція, Ізраїль, Голандія, Китай). Найкращі учні Т.Веркіної (кандидати мистецтвознавства, доценти М.Бондаренко, К.Тимофеєва, К.Підпоринова, старші викладачі Н.Сутулова, Г.Сагалова, Н.Скребцова, О.Копелюк, викладач Д.Треничев) зарекомендували себе на кафедрі спеціального фортепіано як талановиті педагоги, блискучі виконавці, вдумливі науковці.

 

Педагогічна діяльність провідних професорів та доцентів стала міцним фундаментом для подальшого розвитку кафедри спеціального фортепіано. З 2018 року кафедрою спеціального фортепіано керує видатна піаністка та педагог – професор В.Шукайло, яка виховала понад 90 учнів різних поколінь, що працюють в Україні та за кордоном. Серед її випускників є лауреати і дипломанти Міжнародних і Національних конкурсів і музичних фестивалів. Протягом кількох десятиріч плідна виконавська і педагогічна і науково-методична діяльність В.Шукайло помітно впливає на розвиток музичної культури не тільки Харкова, але й всієї України. Свій піаністичний досвід В.Шукайло втілює в науково-методичній роботі – багатьох публікаціях, серед який особливе місце посідає навчальний посібник «Педалізація у професійній підготовці піаніста», редакція та коментарі до збірки «Концертних п’єс» Л.Шукайло.

Однією з яскравих сторінок праці кафедри спеціального фортепіано є плідна багаторічна педагогічна діяльність лауреата міжнародного конкурсу піаністів, Заслуженого артиста України, професора С.Юшкевича – блискучої творчої особистості, який відомий у багатьох країнах світу. Його грі притаманні масштабність піанізму, чудова звукова майстерність, невичерпна енергія. Піаніст записує компакт-диски, багато концертує як соліст і ансамбліст. С.Юшкевич є також автором багатьох оригінальних транскрипцій та обробок, серед яких є обробки українських народних пісень. За роки роботи на кафедрі піаніст підготував більш ніж 70 високопрофесійних фахівців, серед яких є лауреати та дипломанти міжреспубліканських та міжнародних конкурсів.

Взагалі сьогодні можна говорити про цілу плеяду кращих представників сучасної харківської піаністичної школи, продовжувачів виховання талановитих піаністів. Це – відомі в Україні та за кордоном виконавці та педагоги, професори: Т.Вєркіна, В.Шукайло, Н.Горецька, О.Кононова, В.Птушкін, М.Чернявська, С.Юшкевич; доценти: Н.Руденко, О.Фекете, М.Бондаренко, К.Тимофеєва, Ю.Попов, К.Підпоринова та інші.

Виконавство є невід’ємною частиною діяльності кафедри спеціального фортепіано. Але хочеться підкреслити, що піаністи кафедри виступають не тільки з сольними концертами, але й демонструють різноманітну діяльність в інших сферах – в камерних ансамблях, з оркестром, тощо. Незмінним успіхом супроводжуються українські та закордонні концертні виступи народної артистки України, професора Т.Вєркіної, професора В.Шукайло, професора Н.Горецької, Заслуженого артиста України, професора С.Юшкевича, професора М.Чернявськоїдоцентів М.Бондаренко, Ю.Попова, Н.Руденко, К.Тимофеєвої, К.Підпоринової, старших викладачів Г.Сагалової та О.Копелюка, авторські концерти народного артиста України, професора В.Птушкіна, ансамблеві концерти доцента О.Фекете разом з скрипалем С.Євдокімовим.

Особливо слід відзначити такі масштабні проекти, як монографічні концерти класу Т.Вєркіної, присвячені фортепіанній спадщині Й.Баха, Л.Бетховена, Ф.Мендельсона, Ф.Шопена, а також концерти класів М.Бондаренко, Г.Сагалової, Н.Горецької, Н.Руденко, В.Птушкіна та інших. Окремо слід виділити масштабні сольні концерти студентів, аспірантів, викладачів молодої генерації, зокрема О.Волика, М.Шадька, Д.Кашуби, Д.Старцева, О.Макухіної та ансамблеві проекти О.Копелюка та І.Седюка (клас професора Т.Вєркіної).

Викладачами та студентами кафедри було підготовлено низку спільних концертів, серед яких «Вечір фортепіанних транскрипцій», «Музика А.Шнітке», «Антологія фортепіанного ансамблю» тощо. Також слід згадати спільні проекти з ХССМШі: Вечори пам’яті М.Єщенко, «Музика – наш спільний дім», тощо. Знаменними подіями стали й нові проекти, які були здійснені під патронатом ректора ХНУМ, завідувача кафедрою спеціального фортепіано професора Т.Вєркіної (організатор-виконавець І.Сухленко): конкурс «Черні – не тільки етюди», Дитяча філармонія, Відкритий університет, цикл концертів «Бесіди про музику» та ін. Кафедра спеціального фортепіано бере активну участь у проведенні щорічного Відкритого Конкурсу молодих музикантів-виконавців «Харківські асамблеї», який є невід’ємною частиною Міжнародного музичного фестивалю «Харківські асамблеї». Цей музичний захід, що проходить з 2003 року, спрямований на відкриття нових імен талановитої молоді та привертання уваги абітурієнтів до університету.

Піаністичний рівень студентів кафедри дуже високий, про що неодноразово говорили видатні музиканти України та інших держав. Тому сьогодні в Харкові піаністам дуже престижно вчитися, що підтверджує найвищий конкурс серед абітурієнтів в Україні. Величезну роль в цьому відіграє постійна щорічна профорієнтаційна робота членів кафедри в багатьох містах України, сольних концертів викладачів, студентів, концертів класу, концертів з оркестром в українських філармоніях, проведення творчих зустрічей з викладачами музичних училищ, майстер-класи професорів, доцентів та викладачів кафедри спеціального фортепіано в середніх музичних закладах країни. Активну концертну та профорієнтаційну діяльність ведуть викладачі, асистенти та студенти кафедри, які виступають в різних залах Харкова (ФТІНТ, Художній музей, бібліотека ім. Станіславського, бібліотека ім. Бєлінського та ін.) та здійснюючи концерті поїздки в різні міста України, зокрема, у Київ, Одесу, Полтаву, Суми, Дніпро, Северодонецьк, Житомир, Куп’янськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Дрогобич, Чернігів, Миколаїв, Кропивницький, Кривий Ріг, Артеміськ, Ромни, Мерефу, Миргород, тощо.

Важливим кроком в розвитку кафедри і всього навчального закладу було надання міжнародного масштабу його діяльності, а саме можливості навчати іноземних студентів. Кожного року професійний рівень іноземних абітурієнтів зростає. І сьогодні вже практично немає різниці між українськими і закордонними студентами: вони разом складають іспити з фаху, найкращі з них виступають з сольними концертами, грають з оркестром, приймають участь в концертах кафедри, захищають честь університету на міжнародних конкурсах і фестивалях.

Професіоналізм викладачів кафедри підтверджується запрошеннями до складу журі різних регіональних, національних та міжнародних конкурсів (Т.Вєркіна, Н.Горецька, В.Птушкін, М.Чернявська, Н.Руденко, М.Бондаренко, С.Захарова, В.Шукайло, О.Фекете, І.Кармінська). Викладачі кафедри постійно проводять активну методичну роботу, майстер-класи і відкриті уроки в містах України і за кордоном: Катовіце (Польща), Нюрнберг (Німеччина), Мадрид (Іспанія), Пекін, Харбін, Сюйчжоу, Ухань (Китай); Маріуполь, Дрогобич, Житомир, Запоріжжя, Кіровоград, Северодонецьк, Сімферополь, Суми, Херсон, Каховка, Полтава, Хмельницький, Кривий Ріг, Чернігів, Вінниця, Черкаси, Куп’янськ та ін.; були головами і членами журі таких конкурсів, як «Ніч в Мадриді» (Іспанія), «Мистецтво ХХІ століття», «Харківські асамблеї», «Співзвуччя», «Конвалія», «Слобожанська фантазія», «Каховка запрошує», «Музичний калейдоскоп», «Мій світ – мистецтво».

Деякі колеги також плідно працюють, виконуючи багато адміністративних обов’язків. Так, професор, Заслужений діяч мистецтв України Н.Горецька довгий час виконувала обов’язки проректора університету з науково-педагогічної та виховної роботи. Вона багато часу витратила на спілкування зі студентами, організацію творчого та концертного життя університету, ряду студентських фестивалів, найвідоміші з яких «Музика без меж», «Україна-Росія», Фестиваль молодих композиторів за участю і підтримкою російського та польського консульств, спільна зустріч Ради ректорів ІІІ-ІV рівнів акредитації зі студентським активом Харкова. У 2005-2006 роки професор С.Юшкевич працював деканом ХДУМ та проявив неабияку майстерність у вдосконаленні методичної роботи, здійснивши структурну реформу факультетів ХДУМ.Доцент К.Тимофеєва обіймала посаду вченого секретаря Вченої ради ХНУМ, професор М.Чернявська тривалий час виконує обов’язки вченого секретаря Спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій. Г.Сагалова поєднує активну концертну діяльність з великою суспільною працею, керуючи Радою молодих вчених.

Одним із головних завдань розвитку кафедри спеціального фортепіано і всього університету професор Т.Вєркіна вважає інтеграцію в європейський і світовий простір і підтвердження європейського стандарту музичної освіти. За останні роки значно розширилися міжнародні зв'язки, творчі і наукові контакти із зарубіжними музичними і театральними університетами та академіями. Серед них: вищі музичні навчальні заклади Цинцинаті (США), Нюрнберга (Німеччина), Неаполя та Венеції (Італія), Женеви (Швейцарія), Гельсінкі (Фінляндія), Катовіце, (Польща), Будапешта (Угорщина) тощо.

Плідне спілкування європейських і українських музикантів під час Державних іспитів в університеті також призводить до поглиблення взаєморозуміння і виникненню ідей подальшої співпраці. Так, у 2012 році вперше в історії кафедри спеціального фортепіано на Державний іспит був запрошений Головою випускної комісії професор департаменту спеціального фортепіано Нюрнберзької Вищої школи музики Г.Розенберг (Німеччина). Після Державного іспиту Г.Розенберг відзначив високий піаністичний рівень всіх випускників кафедри, особливо виділивши виступи «п’ятірки» магістрів, які виконували програму протягом двох «феєричних» днів (18-19 травня): перший день – сольна частина, другий – гра з оркестром. В своєму звіті Г.Розенберг відзначав: «Ці випускники, які постають "музичними діамантами" цього випуску, продемонстрували високий європейський рівень фортепіанного виконавства, показали себе не просто піаністами-віртуозами, а справжніми художниками. Їх виконання суттєво вирізнялося підвищеною складністю та масштабністю програм, піаністичною досконалістю, художньою довершеністю та високою інтелектуальністю гри»[2].

Серед досягнень кафедри останніх років слід відзначити низку зарубіжних концертів за участю студентів і викладачів кафедри. Серед них – концерт харківських музикантів в Українському культурно-інформаційному центрі Посольства України, (жовтень, 2013); «Мистецтво за єдину і неділиму Україну» (квітень 2014) у Парижі (Франція), участь у ІV Міжнародному фестивалі академічних симфонічних оркестрів, де партію фортепіано виконували викладачі кафедри В.Птушкін, М.Бондаренко та асистент-стажист В.Смолянінов (квітень 2014) у Катовіце, (Польща), гастрольні поїздки І.Седюка та О.Копелюка до Бельгії з метою репрезентації ХНУМ (лютий 2015), до Італії (Рим) на конкурс фортепіанних ансамблів, де було отримано І премію («Дует в 4 руки») та ІІ премію («Дует на два роялі»), та до Чехії (дипломи), виступи студентів та аспірантів в концертних залах європейських міст. Збільшилася кількість студентів кафедри, що приймали участь у престижних міжнародних конкурсах та отримали призові місця.

Таким чином, яскраві досягнення харківської піаністичної школи свідчать про те, що цінний досвід світової педагогіки фортепіанного виконавства, що містить багато плідних мистецьких ідей, заслуговує на широке визнання. Харківська піаністична школа увібрала в себе кращі досягнення вітчизняної художньої культури, про це свідчить її найвищий рівень розвитку професійної музичної освіти, як кажуть, по «верхній планці».