Кафедра режисури драматичного театру

Завідувач кафедри режисури драматичного театру з 2013 р. – Олександр Аркадійович Аркадін-Школьник
заслужений діяч мистецтв України, доцент.


Свої витоки кафедра режисури Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського бере у 20-х роках минулого століття, коли в Харкові розгорнулася діяльність великого режисера Леся Степановича Курбаса, який очолював самобутній, новаторський творчий колектив «Березіль». Історична місія цього театру та його керівника полягала у затвердженні на українській сцені образного та метафоричного режисерського мислення, глибокого та психологічного акторського виконавства. Саме виникненням режисерської лабораторії при театрі «Березіль» під орудою Л. С. Курбаса було започатковано професійну школу виховання молодої української режисури.

Офіційно кафедру режисури драматичного театру (тоді ще у Харківському театральному інституті) було засновано в 1947 р.

Першим її завідувачем став видатний український актор і режисер, учень і соратник Л. С. Курбаса, народний артист СРСР, професор Мар'ян Михайлович Крушельницькій (1987-1963). М.М. Крушельницький закінчив філософський факультет Львівського університету та у 1924 році – Празький університет. Був актором та режисером театру «Березіль», художнім керівником Харківського академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, а з 1954 по 1961 рр. – головним режисером Київського академічного українського драматичного театру ім. І. Я. Франка. 

У 1951 році на чолі кафедри режисури драматичного театру став народний артист України Леонтій (Лесь) Федорович Дубовик (1902-1952). Він закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка, з 1930 року був режисером театру «Березіль» (з 1935 р. —Харківський академічний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка), а з 1950 року керував Харківським театральним інститутом на посаді ректора.

У 1954-1964 роках кафедрою завідував народний артист України Бенедикт Наумович Норд-Левін (1901-1967). У 1926 році Б.Н. Норд закінчив Білоруський державний інститут театрального мистецтва, з 1932 по 1936 рік був режисером і педагогом студії МХАТ-2. З 1936 р. по 1938 рік керував кафедрою режисури Київського театрального інституту, надалі вів педагогічну діяльність у ГІТІСі (м. Москва). Наприкінці 40-х років Б. Н. Норд став доцентом Київського театрального інституту та головним режисером Київського національного академічного українського драматичного театру ім. І. Я. Франка, з 1953 по 1963 роки працював головним режисером Харківського академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.

З 1964 по 1973 роки кафедру режисури драматичного театру очолював професор Олексій Борисович Глаголін-Гусєв (1901-1988). Свою діяльність у сфері мистецтва О. Б. Глаголін-Гусєв розпочав на акторському факультеті Московської театральної школи ім. В.Мейєрхольда, яку закінчив у 1927 році, потім викладав у Харківському театральному технікумі, був керівником курсу. УХарківському театральному інституті він працював з дня його заснування спочатку на посаді старшого викладача, потім доцента, а згодом професора. У 1946-1957 роках був режисером театру ім. Т. Г. Шевченка, пізніше – режисером академічного російського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна. З 1976 р. по 1984 р. – професор-консультант.

У 1973-1980 роках кафедрою керував народний артист Росії, професор Всеволод Іванович Цвєтков (1920 р.), автор декількох підручників з режисури. Він закінчив акторську майстерню нар. артиста СРСР Л. І. Сердюка Харківського державного театрального інституту, а в 1954 році – режисерський факультет цього ж інституту. Працював в театрах Харкова, Воронежу, Ярославля, на Ялтинський кіностудії. Мав широку популярність як актор, режисер і педагог. 

З 1980 по 2011 рік кафедру очолював народний артист України, професор Олександр Сергійович Барсегян (1929-2011). У 1953 році він закінчив режисерський факультет (курс Л. Ф. Дубовика) Харківського державного театрального інституту, працював головним режисером у театрах Львова, Одеси, Києва, а з 1975 року став головним режисером та художнім керівником Харківського академічного російського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна. 
У різні часи свій педагогічний талант віддали кафедрі відомі діячі вітчизняної режисури. Своєю майстерністю, цілою низкою славетних вистав, здійснених ними в театрах України, – в тому числі й на харківській сцені, – вони визначали шляхи розвитку театру XX століття. У різні роки на кафедрі викладали видатні харківські режисери та сценографи: народні артисти України В. М. Арістов, Б. В. Мешкіс та В. М. Скляренко, заслужені діячі мистецтв України В. Г. Крайниченко та А. Я. Литко, заслужений діяч мистецтв Білорусії О. Б. Скибневський, професор Д. І. Власюк, доцент М. В. Авах, старші викладачі Д. Я. Бабиївна, І. С. Назаров, викладачі В. Ф. Фролов, Ф. Й. Александрін, заслужений працівник культури України, доцент А. Вецнер.

Сьогодні на кафедрі працюють досвідчені фахівці, серед яких заслужений діяч мистецтв України,  доцент Л. Садовський, заслужений діяч мистецтв України С. Пасічник, кандидат мистецтвознавства, доцент К. Бортник, старший викладач В. Гуйвін. Серед найбільш талановитих вихованців кафедри слід відзначити нар. артиста Латвії, лауреата Державної премії РФ А. Я. Шапіро, засл. діяча мистецтв РФ О. О. Михайлова, завідувача кафедри майстерності актора, заслуженого діяча мистецт України, доцента  Л. В. Садовського, засл. діяча мистецтв України С. В. Пасічника. Нова генерація режисерів представлена І. Л. Ладенко, А. М. Калояном, О. М. Ковшуном, С. О. Бережко, О.В. Стеценко, В. В. Гуйвіним, Ю. Г. Тараненко, Г. В. Оцупок, А. С. Романовим та багатьма іншими, що плідно та віддано працюють режисерами театрів та телебачення, очолюють різні творчі колективи. 

Викладачі кафедри режисури ведуть активну наукову та методичну роботу, наполегливо і послідовно виховують у студентів бережливе ставлення до історичних традицій і досягнень реалістичної школи українського театру, разом зі своїми учнями шукають нові сценічні форми та засоби організації сучасної вистави та залишаються вірними громадянській спрямованості професії режисера.