Кафедра теорії музики


Завідувач кафедрою теорії музики

ОЧЕРЕТОВСЬКА НЕОНІЛА ЛЕОНІДІВНА
доктор мистецтвознавства, професор

Випускники кафедри отримують такі кваліфікації:

  • Бакалавр: музикознавець, викладач
  • Магістр: магістр музичного мистецтва, лектор, музичний критик, науковець-дослідник, викладач ВНЗ

 

СКЛАД КАФЕДРИ

  • Очеретовська Неоніла Леонідівна – завідуюча кафедри, доктор мистецтвознавства, профессор
  • Беліченко Наталія Миколаївна – кандидат мистецтвознавства, доцент
  • Біляєва Любов Василівна – старший викладач
  • Борисенко Марія Юріївна – кандидат мистецтвознавства, доцент
  • Григор’єва Людмила Іванівна – старший викладач
  • Ігнатченко Георгій Ігорович – Заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, профессор
  • Козак Олександра Іванівна – доктор мистецтвознавства, професор
  • Пінчук Олена Григорівна – старший викладач
  • Полтавцева Галина Борисівна – кандидат мистецтвознавства, доцент, професор кафедри
  • Сердюк Ярослава Олександрівна – кандидат мистецтвознавства, викладач
  • Турнєєв Сергій Петрович – Заслужений діяч мистецтв України, професор

 


ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Кафедра теорії музики є найстарішою в університеті. Від початку існування була у складі теоретико-композиторського факультету, зараз – виконавсько-музикознавчого, 2004–2014 була розділена на кафедру гармонії та поліфонії (на чолі із завідувачем кафедрою – доктором мистецтвознавства, професором Н.Л.Очеретовською), а також – інтерпретології та аналізу музики (завідувач – доктор мистецтвознавства, професор Л.В.Шаповалова).

З 2014 року по теперішній час поновлено кафедру теорії музики.

Передісторія музично-теоретичної школи в Харкові пов'язана з ім'ям П.П.Сокальського (1832–1887), автора монографії про відмінності мовних засобів народної та професійної музики. Засновником кафедри теорії музики став видатний вчений, композитор, педагог, доктор мистецтвознавства, професор С.С.Богатирьов (1890–1960), продовжувач танєєвськой традиції в роботах «Подвійний канон» (М.-Л., 1947), «Оборотний контрапункт» (М., 1960). Очолений ним теоретико-композиторський факультет консолідував класи композиції, теорії та історії музики, мав розроблену систему дисциплін у даній галузі.

Учні С.С.Богатирьова склали когорту «теоретиків – богатирьовців», які поєднували засади теоретичного мислення, композиторства з науково-дослідницькою роботою. Серед них – талановиті наступники та послідовники, професори, композитори, піаністи, музикознавці, члени НСКУ – учень С.С.Богатирьова М.Д.Тіц (1889–1978), керував кафедрою у 1943–1970-х роках, випускник класу М.Д.Тіца Т.С.Кравцов (1922–2013), очолював кафедру у 1970–1986 роках.

У різні роки кафедрою також завідували заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор Г.І.Ігнатченко (ректор університету у 1991–2003 роках), доктор мистецтвознавства, професор О.Г.Рощенко.

Нині завідувачем кафедрою є учениця Т.С.Кравцова, доктор мистецтвознавства, професор Н.Л.Очеретовська.

На різних етапах існування кафедри педагоги-теоретики створили ряд монографій, підручників, навчальних посібників, наукових статей. Серед них: «Музична теорія» С.П. Дрімцова, «Про тематичну та композиційну структуру музичних творів», «Нариси з курсу поліфонії» М.Д.Тіца, «Практичний курс гармонії» В.А.Барабашова, «Гармонія в музичних прикладах» П.І.Андросюка, «Гармонія» І.М.Дубініна, «Гармонічна інтонація» Т.С.Кравцова, три випуски «Прикладів екзаменаційних завдань з сольфеджіо і гармонії» П.П.Калашника, «Музичні диктанти і мелодії для гармонізації» П.П.Калашника і Л.М.Булгакова, «210 озвучених музичних диктантів» П.П.Калашника та «300 триголосних поліфонічних диктантів» П.П.Калашника і Л.Б.Решетнікова, хрестоматія «Поліфонія в прикладах» Г.Н.Цицалюка.

Останнє десятиліття характеризується продовженням інтенсивного розвитку науково-дослідницької і навчально-методичної роботи викладачів кафедри. Їх наукові розвідки сягають проблем музичних стилів, жанрів, форм, композиторських технік, а також творчої особистості, історії музично-теоретичної думки тощо.

Комплексний підхід сприяє інтегруванню діяльності кафедри з іншими підрозділами університету й науковими напрямками – культурологією, естетикою, психологією, соціологією. Поряд з традиційними для неї дисциплінами, такими як гармонія, поліфонія, сольфеджіо, у навчальних планах з’являються музична естетика та музична соціологія. Соціологічні дослідження включають як теоретичні проблеми, так і емпіричні розвідки в галузі сучасної музичної практики, концертного та музично-театрального життя. Їх відображено у навчальному посібнику з музичної соціології (автор – Н.Л.Очеретовська).

Тож харківська музично-теоретична школа складається з педагогів-вчених різноманітних наукових і творчих спрямувань, що дає широкий діапазон музикознавчого пошуку. Аспіранти і студенти кафедри, продовжуючи традиції її викладачів, усвідомлюють багатогранність та складність завдань українського національного мистецтва, покликаного розв’язувати питання національної специфіки музичного мислення та мови.

Студенти-музикознавці кафедри теорії музики (у співпраці з кафедрою історії української та зарубіжної музики) протягом року проводять педагогічну практику для дітей.

Вони вичають Сольфеджіо, що є комплексною дисципліною та включає програмні вимоги суміжних музичних предметів, зокрема, «Елементарної теорії музики». Заняття студентів університету з курсу педпрактики враховують навчальну програму дитячої музичної школи 1-7-го класів. Діти розподіляються по групах та класах, навчання починається з 6-ти або навіть 5-ти років. Отримуючи музичну освіту за програмою ДМШ, діти можуть продовжити своє музичне навчання надалі для обрання музики своєю майбутньою професією.

На сучасному етапі розвитку кафедрою теорії музики впроваджена низка масштабних університетських проектів міжнародного та всеукраїнського статусів. Серед них – Бахівські читання, Всеукраїнскьий конкурс із теорії музики імені Тараса Кравцова для студентів мистецьких навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації та учнів середніх спеціалізованих музичних шкіл, Міжнародний Круглий стіл «Актуальні питання методології, методики і практики викладання дисциплін музично-теоретичного циклу».

Бахівські читання – масштабний міжнародний науковий форум, започаткований до 300-ліття І.С.Баха (1985 р.) М.С.Друскіним (Санкт-Петербург). Протягом 2006–2012 років Читання п’ять разів проводилися в ХНУМ імені І.П.Котляревського (за ініціативи доцента кафедри І.М.Приходька). Поступово намітилася «відцентрова» тенденція до розширення меж не тільки щодо кількості і географії учасників заходу, а й також його суворої тематичної спрямованості: від авторського, «монографічного» характеру Перших і Других читань за участю видатних музикознавців, професорів Санкт-Петербурзької консерваторії А.П.Мілки («Символіка в “Мистецтві фуги” і Месі h-moll І.С.Баха) і К.Й.Южак («Поетика бахівської фуги»), до подальшого різновекторного за своїм змістом активного полілогу таких знаних вчених як Н.О.Герасимова-Персидська, С.М.Шабалтіна, О.М.Жарков, І.Г.Тукова (Київ), І.С.Хусаїнов (Москва), Д.Терефенко (Рочестер), а також представників харківської наукової школи І.М.Приходька, Г.Б.Полтавцевої, Г.І.Ганзбурга, І.Ю.Сухленко (ХНУМ ім. І.П.Котляревського). Форум супроводжувався тематичними концертними програмами (зокрема, концертом клавесинної музики С.М.Шабалтіної, виконанням хорових творів Вільяма Берда тощо), відкритим семінаром студентів-музикознавців ХНУМ ім. І.П.Котляревського «Органний хорал до І.С.Баха» (наук. керівник – Н.М.Беліченко).

Всеукраїнський конкурс із теорії музики імені Тараса Кравцова для студентів мистецьких навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації та учнів середніх спеціалізованих музичних шкіл (науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри теорії музики Н.М.Беліченко) було започатковано кафедрою теорії музики ХНУМ імені І.П.Котляревського в 2016 році з метою залучення творчої молоді до активної науково-дослідницької діяльності, а також вивчення наукового доробку Т.С.Кравцова – видатного українського музикознавця, композитора, громадського діяча, корифея харківської музично-теоретичної школи С.С.Богатирьова – М.Д.Тіца. За три роки існування конкурсу в ньому взяло участь понад 50 студентів різних спеціалізацій з 15 міст України (чимало з них наразі навчаються у ХНУМ).

У рамках ІІ Всеукраїнського конкурсу імені Тараса Кравцова у лютому 2017 року в Харківському національному університеті мистецтв імені І.П.Котляревського з нагоди святкування 100-річчя заснування та 95-річчя з Дня народження Т.С.Кравцова відбувся перший в історії ВИШу Міжнародний Круглий методичний стіл з актуальних питань методології, теорії і практики викладання дисциплін музично-теоретичного циклу (модератори – кандидати мистецтвознавства, доценти кафедри теорії музики – Н.М.Беліченко, М.Ю.Борисенко).

Масштабна програма засідання, яку опубліковано в буклеті, об’єднала музикознавців та композиторів чотирьох університетських кафедр – теорії музики, інтерпретології та аналізу музики, історії української та зарубіжної музики, композиції та інструментування, а також гостей з 6 іноземних держав і 10 міст України.

Мета Круглого столу, що пов’язана із назрілою необхідністю консолідації зусиль спеціалістів в галузі викладання базових дисциплін музично-теоретичного циклу, визначила головну стратегію і тематику засідання, спрямованих на покращення ситуації у сфері мистецької педагогіки в спеціальних музичних навчальних закладах від початкової, середньої до вищої ланок фахової освіти; підвищення професійної майстерності викладачів дисциплін музично-теоретичного циклу ДМШ, ДШМ, ВНЗ І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації; активізацію конструктивного діалогу освітян України та зарубіжжя.

Підсумком засідання Круглого столу стало прийняття проекту Резолюції щодо проведення на базі Харківського національного університету мистецтв щорічних круглих методичних столів задля оптимізації ефективності традиційних методик, поширення інноваційних підходів в галузі викладання музично-теоретичних дисциплін, укріплення системи «школа мистецтв – училище – ВНЗ», налагодження обміну методичними матеріалами тощо.

Головною стала надзвичайно важлива пропозиція гостей Круглого столу щодо створення в Україні на базі ХНУМ імені І.П.Котляревського Асоціації теорії музики та Інформаційно-методичного Центру, який буде координувати (анонсувати та звітувати) навчально-методичні і творчі заходи різноманітного формату у ВНЗ усіх рівнів акредитації.

Викладачі кафедри теорії музики є також керівниками та співорганізаторами інших творчих проектів – Міжнародної науково-творчої конференції «Мистецтво та шляхи його осмислення в дослідженнях молодих науковців» для студентів, магістрантів, аспірантів і докторантів гуманітарного профілю освіти ВНЗ, щорічної музичної Олімпіади в рамках музичного конкурсу «Харківські асамблеї» для учнів (теоретиків, композиторів та виконавців) старших класів ССМШ, музичних відділів та відділень початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), студентів музичних училищ та музичних відділень педагогічних коледжів, училищ культури (науковий керівник – М.Ю.Борисенко).

На базі двох університетських кафедр – теорії музики, композиції та інструментування – створено Студентський лекторій Poco a poco…, на засіданнях якого проводяться творчі зустрічі із музикантами України та інших країн (модератори – Народний артист України, професор В.М.Птушкін, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри теорії музики М.Ю.Борисенко). Зі Студентським лекторієм співпрацюють інші кафедри університету.

Відомості про викладачів кафедри

Неоніла Леонідівна Очеретовська (Бабій) – завідуюча кафедрою, доктор мистецтвознавства, професор, лауреат муніципальної премії м. Харкова ім. І.Слатіна, член Національної Спілки композиторів України Вона є автором монографій: «Зміст та форма в музиці», «Про відбиття дійсності в музиці», «Григорій Цицалюк», «Михайло Дмитрович Тіц» (у співавторстві з П.П.Калашником та М.П.Калашник), укладач наукового збірника «Музична Харківщина», редактор монографії Г.О.Тюмєнєвої «Микола Коляда», наукового збірника «Павло Кіндратович Луценко і сучасність», зараз готує до друку підручник з поліфонії (спираючись на матеріали Г.Н.Цицалюка), а також монографію «Основні естетичні категорії та музика» «Український словник музичних термінів» (у співавторстві з Н.М.Цицалюк, К.П.Черемським). 
Н.Л.Очеретовська розробила оригінальні навчальні курси з музичної естетики, музичної соціології та опублікувала за даною тематикою ряд статей у наукових збірниках та журналах, також має публікації з теорії та історії гармонії, культурології. 
Деякі з них:

  1. Очеретовська Н.Л.Твір мистецтва – предмет музичної соціології / Н.Л.Очеретовська // Проблеми взаємодії мистецтва педагогіки та теорії і практики освіти. – Вип. 20. – Х., 2007. – С.152 – 163.
  2. Очеретовская Н.Л.С.Рахманинов и проблемы стилевого анализа гармонии / Н.Л.Очеретовская // С.Рахманинов: на переломе столетий. – Вып. 4. – Х., 2007. – С.67 – 74.
  3. Очеретовська Н.Л.Традиції української поліфонічної школи в педагогічній спадщині Г.Н.Цицалюка / Н.Л.Очеретовська // Проблеми взаємодії мистецтва педагогіки та теорії і практики освіти. – Вип. 21. – Х., 2008. – С.171 – 175.
  4. Очеретовська Н.Л.Простір міста в аспекті художніх інформаційно-енергетичних процесів / Н.Л.Очеретовська // Проблеми взаємодії мистецтва педагогіки та теорії і практики освіти. – Вип. 24. – Х., 2009. – С.323 – 330.
  5. Очеретовська Н.Л.Діатоніка та хроматика у динаміці музично-історичного процесу / Н.Л.Очеретовська // Проблеми взаємодії мистецтва педагогіки та теорії і практики освіти. – Вип. 25. – Х., 2010. – С.132 – 138.

Серед випускників її класу, кількість яких сягає більше 30, у тому числі нинішні завідувачі університетських кафедр, професори – доктор мистецтвознавства, професор О.Г.Рощенко-Авер’янова, доктор мистецтвознавства, професор Л.В.Шаповалова, а також кандидат мистецтвознавства, доцент Київської національної музичної академії ім. П.І.Чайковського І.М.Коханик (Реброва), заслужений діяч мистецтв України, заступник директора та провідний спеціаліст Харківської музичної школи-десятирічки Т.Ю.Синченкова, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри спеціального фортепіано Ю.К.Попов, лауреат Міжнародних конкурсів, кандидат мистецтвознавства Лянь Юнь та інші.
За останні роки спеціальний клас Н.Л.Очеретовської закінчили ряд магістрів, спеціалістів та бакалаврів: К.Агішева, І.Колесніченко, Г.Леонова, Д.Мірошнікова, О.Глошкіна, Ф.Сокіл, Чжан Шияо, Ю.Старкова, Т.Кіценко. Над кандидатськими дисертаціями під її керуванням працюють аспіранти О.С.Федорченко, Т.С.Кіценко, А.М.Утіна, спошукувачі Г.О.Зуб та Д.М.Мірошнікова. Н.Л.Очеретовська входить до складу екзаменаційних комісій по проведенню вступних іспитів в аспірантуру та кандидатських іспитів зі спеціальності «Музичне мистецтво». Вона працює в складі ДЕК (бакалаври, магістри та спеціалісти), приймальних екзаменаційних комісій з музично-теоретичних дисциплін.



Георгій Ігорович Ігнатченко (у різні роки перебував на посадах завідувача кафедрою теорії музики, проректора з наукової роботи, ректора Харківського інституту мистецтв) – кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки композиторів України, належить до плеяди випускників класу Т.С.Кравцова. Він спеціалізується в галузях гармонії, теорії фактури. Ним запропонована ексклюзивна систематизуюча теорія фактури як фактора динаміки у музиці. Він є дослідником творчої спадщини видатних українських композиторів та виконавців; автором методичних посібників, статей, рекомендацій з музичного диктанту, аналізу, питань викладання курсів сольфеджіо, гармонії. До сфери його наукових інтересів входять також процеси композиторської творчості, проблеми психології музичного сприйняття, свідомості, мислення, що віддзеркалюється у тематиці робіт зі студентами, магістрами, спеціалістами, спошукувачами та аспірантами. В класі Г.І.Ігнатченка у різні роки навчалися біля 50 випускників, серед них кандидати мистецтвознавства – В.О.Сирятський, І.В.Цурканенко, В.А.Омельченко, Н.В.Крихтіна, М.Ю.Борисенко, О.В.Воропаєва, Е.Б.Купріяненко, О.В.Жерздєв та інші. За останні п’ять років клас Г.І.Ігнатченка значно поповнився випускниками магістрами та спеціалістами, серед яких А.Наплєкова, С.Школяренко, Д.Рубцова, А.Прись, Ю.Рубанова, А.Бєцко, Н.Шейко, А.Асатурян, О.Шаповал.

Галина Борисівна Полтавцева – кандидат мистецтвознавства (аспірантуру закінчила при Московській державній консерваторії ім. П.І.Чайковського у професора Є.В.Назайкінського), в. о. професора. Вона представляє клас Т.С.Кравцова, має більш ніж 40 наукових статей з музичної теорії, психології (семіології), аналізу, філософії музики.
Вона спеціалізується з усіх предметів теоретичного циклу, у тому числі – з методики викладання сольфеджіо, елементарної теорії музики, гармонії, розробила також авторський курс «Психологія музичного тексту».
Г.Б.Полтавцева – співавтор монографії «Метроритм» (видання НАНУ, інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського). Зараз готуються до друку такі її праці, як навчальний посібник «Психологія музичного тексту», монографії «Український постмодерн: фонематична музика В.Мужчіля», «Музична композиція. Риторика образу». Г.Б.Полтавцева бере активну участь у науково-творчій роботі Харківської музичної десятирічки, вона керувала роботою музично-теоретичних секцій I – IV Всеукраїнської науково-практичної конференції викладачів середніх музичних закладів, а також була відповідальним редактором збірок наукових праць по матеріалам конференцій «Формування творчої особистості в інформаційному просторі культури», що проходять на базі ХССМШ-і. Вона спеціалізується з усіх предметів музично-теоретичного циклу, у тому числі – з методики викладання сольфеджіо, елементарної теорії музики, музичної психологіх, сольфеджіо, гармонії. За останні роки нею розроблений авторський курс «Психологія музичного тексту». Г.Б.Полтавцева підготувала 20 випускників-дипломників, а також керує рядом кандидатських дисертацій. Під її керівництвом за останні роки були написані і захищені дипломні роботи Н.Червинської, Чжу Юань Юань, Н.Леонтьєвої, І.Гошко, Д.Беліченка, М.Точільцевої, Я.Сердюк, О.Федорової. Так, студентська наукова праця Д.Беліченка «Парадокси спектрального аналізу та стилі звукозапису», що зайняла III місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт у м. Донецьк в 2009 році, а далі була опублікована у вигляді наукової статті. На цьому ж конкурсі була відзначена робота Н.Леонтьєвої «Фортепіанний етюд в умовах імпресіоністської естетики К.Дебюссі (досвід постановки проблеми)», яка також була опублікована у вузівській збірці наукових праць. У подальшому ці роботи стали основою кандидатських дисертацій, які зараз виконуються на кафедрі гармонії та поліфонії.
Під керівництвом Г.Б.Полтавцевої захищені кандидатські дисертації І.М.Приходька «Елементарний контрапункт в теорії строгого стилю» (2008) та Н.В.Червинської «Інтертекстуальний простір поліфонії Й.Брамса» (2012), закінчена робота над кандидатською дисертацією В.С.Мужчіля «Мобільні параметри звукоутворення в інструментальній музиці ХХ століття: струнно-смичкові інструменти».
Серед науково-методичних робіт Г.Б.Полтавцевої останнього часу відмітимо ряд публікацій:

  1. Полтавцева Г.Б.Генерал-бас в рамках среднего музыкального образования / Г.Б.Полтавцева // Формування творчої особистості в інформаційному просторі культури. II Всеукраїнська науково-практична конференція викладачів середніх музичних закладів, ХССМШ-і. – Х.: Основа, 2007. (0,5 др. а).
  2. Полтавцева Г.Б.Инновации звукоформ в фонематической музыке композиторв В.Мужчиля / Г.Б.Полтавцева // Мова і культура. – Вип. 10. – К.: Видавничій дім Дмитра Бурого, КНУ ім. Т.Шевченка, 2008. – С.50 – 57.
  3. Полтавцева Г.Б.Музыкальная социология и задачи современного музыкального образования / Г.Б.Полтавцева // Формування творчої особистості в інформаційному просторі культури. III Всеукраїнська науково-практична конференція викладачів середніх музичних закладів, ХССМШ-і. – Х.: Основа, 2009. (0,5 др. а).

Нею також опубліковано ряд статей у періодичних виданнях у зв'язку із актуальними проблемами творчого та концертного життя Харківщини. Г.Б.Полтавцева взяла участь у ряді конференцій, зокрема, прочитала доповідь на III Міжнародних Бахівських читаннях у грудні 2008 р.


Наталя Миколаївна Беліченко – випускниця Московського Державного музично-педагогічного інституту ім. Гнесіних (клас доктора мистецтвознавства, професора Н.С.Гуляницької), яка приєдналася до складу кафедри у 2000 р.
Н.М.Беліченко – автор низки наукових статей з музично-теоретичних проблем. Вона розробляє нетрадиційні методи аналізу музичних творів на базі сучасних літературно-семіологічних підходів, що знайшли втілення у темі її кандидатської дисертації «Структурна поетика музичного твору». До сфери її наукових інтересів входять також проблеми поліфонії, а також питання духовності в музиці. Серед останніх її праць привертає увагу стаття: Н.Н.Беличенко Органная фугетта И.С.Баха / Н.Н.Беличенко // Проблеми взаємодії мистецтва педагогіки та теорії і практики освіти. – Вип. 21. – Х., 2008. – С.16 – 22. 
Особливою активністю відрізняєтьсям науково-методіична діяльність Н.М.Беліченко по створенню авторських методичних посібників та робочих навчальних програм з основних дисциплін кафедри, котрі зараз нею готуються до друку та активно впроваджуються у навчальний процес як кафедри гармонії та поліфонії, так і циклових комісій музичних училищ та ХССМШ-і. Серед методичних робіт особливий резонанс здобув навчальний посібник з курсів сольфеджіо та гармонії для студентів ВНЗ, що заповнює відчутні прогалини у методичному забезпеченні сучасного навчального процесу. Під її керуванням підготована і захищена магістерська робота Олени Бєлаш «Жанр скерцо в русской фортепианной музыке второй половины XIX века». Написані під керуванням Н.М.Беліченко наукові роботи з поліфонії Віри Мовчан та Олени Лісовенко, одержали дипломи лауреатів конкурсу студентських наукових робіт з музичного мистецтва у м. Донецьк.



Марія Юріївна Борисенко – кандидат мистецтвознавства, доцент, випускниця класу Заслуженого діяча мистецтв країни, кандидата мистецтвознавства, професора Г.І.Ігнатченка. Вона досліджує питання взаємодії композиторської та виконавської творчості, художньої інтерпретації, методології жанрово-стильового аналізу музичних творів, що впроваджуються нею у навчально-педагогічний процес. М.Ю.Борисенко також веде наукові розвідки з теорії жанру транскрипції в аспекті композиторської інтерпретації (кандидатська дисертація «Жанр транскрипції у системі індивідуального композиторського стилю», 2005), гетерогенних жанрово-стильових явищ, інтонаційної фактури; вона є автором наукових статей у фахових збірках, рецензій та нарисів у всеукраїнських та міських періодичних виданнях (понад 60), редактором збірки наукових тез «Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях молодих мистецтвознавців». Вона була лауреатом Міжнародного Фестивалю молодих виконавців ім. М.В.Лисенка, м. Київ (секція-конкурс музикознавців), стипендіатом Фонду підтримки молодих дарувань, м. Харків, Ріхард-Вагнер-Фестивалю, м. Байройт (Німеччина), переможцем міжнародної музичної вікторини журналу «Osterreichische Musikzeitschrift», м. Відень (Австрія). 
По класу М.Ю.Борисенко закінчили ВНЗ магістри: Р.Гольцов, Лю Лянь, Н.Груша, Т.Боревич, В.Козлов, М.Лавров, А.Давітадзе та інші. Творча активність молодого педагога яскраво виявилась в організаційних питаннях при підготовці Всеукраїнської олімпіади з музично-теоретичних дисциплін та Міжнародних конференцій студентів і аспірантів, котрі щорічно проводяться у Харківському національному університеті мистецтв ім. І.П.Котляревського. Як науковий керівник СНТО, вона активно працювала по розширенню творчих контактів з іншими вузами України та Росії. М.Ю.Борисенко особисто брала участь в керуванні секціями молодіжних Міжанародних студентських науково-творчих заходів.

М.Ю.Борисенко є головним редактором та одним із розробників нового офіційного університетського сайту, відкритого у грудні 2018 року.

Слід відмітити опубліковані нею праці у спеціальних виданнях, а також у музичній пресі – газетах та журналах. Назвемо деякі роботи останнього часу:

  1. Борисенко М.Ю.Теоретичне музикознавство: рух у часі / М.Ю.Борисенко // Pro Domo Mea: Нариси. – Х.: ХДУМ, 2007. – С.170 – 185.
  2. Борисенко М.Ю.Ранние формы допрофессионального многоголосия в кругу современных вопросов учебного курса полифонии / М.Ю.Борисенко // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. пр. – Вип. 28 / Харк. держ. ун-т мистецтв ім.І.П.Котляревського; ред.-упоряд. Л.В.Шаповалова. – Харків : «С.А.М.», 2010. - C. 260-273.
  3. Борисенко М.Ю.Сучасні трансмісії музичного слуху в системі профільної освіти: уроки історії / М.Ю.Борисенко // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. пр. – Вип. 30. Брати Рубінштейн. Історичні уроки та плоди просвіти / Харк. держ. ун-т мистецтв ім.І.П.Котляревського; ред.-упоряд. Л.В.Русакова. – Харків : «С.А.М.», 2010. - C. 380-393. 

Олена Григорівна Пінчук – старший викладач кафедри гармонії і поліфонії. Вона представляє школу М.Д.Тіца. Потім О.Г.Пінчук продовжила навчання в аспірантурі Московської консерваторії (клас В.М.Холопової) і є спеціалістом в галузі поліфонії, досліджує проблеми тематизму та формоутворення епохи бароко, зокрема, становлення сонатності у творчості Й.С.Баха. В останній час О.Г.Пінчук звернулася до культурологічних проблем сучасної музичної науки. Вона є автором кількох доповідей та статей, присвячених видатному представнику Харківської піаністичної школи Всеволоду Топіліну. Її статті опубліковані в збірці наукових праць ХССМШ-і «Формування творчої особистості в інформаційному просторі сучасної культури» (2009 р.), а також готуються до видання у черговому науковому збірнику «С.Рахманінов: на зламі століть» (видання планується у 2012 р.). Серед творчих робіт, які представлялись на Міжнародній студентській конференції нашого вузу в березні 2010 р. винятково яскравою була колективна робота студентів-композиторів під керуванням О.Г.Пінчук та Н.М.Беліченко. Студенти виступили як автори і виконавці власних поліфонічних творів (інвенцій, фуг, пасакалій), котрі були написані під час освоєння курсу поліфонії. Поліфонічні твори О.Шевченко, О.Малацковської, Д.Малого, Д.Бочарова, А.Литвинової з незмінним успіхом виконувались в подальшому і у відкритих концертах, де їх гаряче вітали педагоги та студенти, як нашого, так і інших ВНЗ Харкова.

Людмила Іванівна Григор'єва – старший викладач кафедри гармонії та поліфонії, випускниця МГК ім. П.І.Чайковського, клас професора В.М.Холопової. Її педагогічні інтереси знаходяться у сфері поліфонії та аналізу музичних творів. Духовне відродження сучасного суспільства на території колишнього Радянського Союзу спонукало авторку до розробки нового курсу «Вітчизняна духовна музика», у якому культурологічного, історико-теоретичного усвідомлення здобули жанри та форми української і російської духовної музики.
У вузі помітна робота Л.І.Григор’євої і як завідуючої лабораторії кафедри історії музики. Вона веде активну роботу по підготовці основних загальноуніверситетських заходів (асамблей, конференцій, форумів, ювілейних дат). Завдяки її цікавим, змістовним виставкам, що оформлені на стендах університету, висвітлюються сторінки історичного минулого нашого навчального закладу, репрезентується наукова та творча діяльність провідних педагогів, аспірантів та студентів-лауреатів.


Любов Василівна Білєва – старший викладач кафедри, тривалий час працює на підготовчому відділенні університету і вкладає велику працю і наснагу у підготовку абітурієнтів-співаків. Чимало додає вона своєю діяльністю і до вдосконалення організаційної роботи кафедри під час проведення акредитацій, екзаменаційно-залікових сесій, бере участь в обговоренні важливих наукових та методичних проблем. Є завідуючою навчальною частиною ХНУМ ім. І.П.Котляревського.



Сердюк Ярослава Олександрівна – викладач кафедри  з 2011 року, аспірант ХНУМ (тема кандидатської дисертації «Віртуальне як концепт музичної науки», клас професора Г.Б.Полтавцевої). Вона є автором наукових статей, присвячених проблемам музичної фактури. Я.О.Сердюк викладає на кафедрі гармонії та поліфонії ряд музично-теоретичних дисциплін (сольфеджіо, гармонію). Вона є стипендіатом Міжнародного Вагнерівського фестивалю (Німеччина, м. Байройт, 2006 рік).