(08.12.1947, м. Коркіно, нині Челябінcької обл., РФ) – композитор, педагог. Кандидат мистецтвознавства (2013), професор (2016).
Член НСКУ (1983). Заслужений діяч мистецтв України (1999).
Нагороди: премії ім. М. Лисенка (1992), ім. Д. Яворницького (1995), ім. С. Богатирьова (за створення кращих музичних творів в академічному жанрі, Харків, 2006); почесні грамоти – НСКУ за видатний внесок у розвиток української композиторської творчості (2007) та Харківської облдержадміністрації за величезний внесок у розвиток музичного мистецтва (2007). Ще за років навчання став лауреатом Всесоюзного конкурсу студентів-композиторів (1978).
Закінчив ХДІМ (нині ХНУМ) імені І. П. Котляревського (1979; клас В. Бібіка).
У 1966–67 – викладав у ДМШ с. Вейделівка Бєлгородської області.
Від 1969 до 1974 – викладав у Бєлгородському державноу музичному училищі.
У 1979–1982 – відповідальний секретар Дніпропетровської обласної організації СК України.
1982–1985 – диригент Дніпропетровської обласної спілки музичних ансамблів та дискотек.
1982–2001 (з перервами) – викладач композиції Дніпропетровського музичного училища, ДМШ Дніпропетровська та Павлограда (Дніпропетровська обл.).
2001–2005 – голова Дніпропетровської обласної організації НСКУ, секретар правління НСКУ (від 2002 донині – чл. правління НСКУ).
Від 2001 – доцент кафедри композиції та інструментування ХДІМ, у 2006–2007 – декан вокально‑хорового факультету, з 2010 – професор кафедри композиції та інструментування ХНУМ імені І. П. Котляревського.
Творчість В. Мужчиля відрізняється новаторським типом композиторського мислення, природно поєднуючи раціонально-філософську спрямованість із підвищеним експресіоністичним градусом емоційного висловлювання.
Прагнення до духовного змісту, увага до гострих проблем буття виражається сучасними засобами, яскравими прийомами композиційних технік ХХ–ХХІ століть (сонористика, алеаторика, додекафонія, пуантилізм тощо) при органічній опорі на класичні традиції української та світової музичної культури. Стійка увага композитора фокусується у сфері фонематичної техніки, яка має ясну індивідуальну забарвленість («Чорний квадрат», «Подолання», «Літери», «Perpetuum mobile», «Щедрик» тощо). Основу творчого доробку складають вокально-симфонічні жанри; до нього входять також камерно-інструментальні твори, музика до театральних вистав і кінофільмів.
Твори В. Мужчиля з успіхом виконують як на Україні, так і за кордоном диригенти В. Гнєдаш, М. Шпак, В. Блінов, солісти Л. Плетньова, В. Навротський, А. Басалаєва.
Опери: моноопера «Пісні кохання» (вір. Ю. Саакяна, 1988), мініопера‑фейлетон «Сімейна ідилія» (лібр. Г. Гельфера, 1989).
Для симфонічного оркестру – Симфонія (1979), симф. сюїта «Фарби осені» (1980); Варіації та тема «Уперед, в нове тисячоліття!» (2000).
Вокально-симфонічні твори: моноораторія «Не будьмо байдужими» (вір. О. Завгороднього, 1983), «Ода Україні» (вір. А. Кравченка‑Русіва, 1991), «Глас волаючого в пустелі» (духовна проповідь, 1993), «Поклоніння Святій Марії» (1999; обидва – на канонічні тексти); фантазія «Благовіст України» на тему «Мелодії» М. Скорика (вір. В. Коржа, 2001).
Для хору із супроводом: Концерт-дума «Хай святиться ім’я Твоє» (сл. І. Драча, Т. Шаповаленко, А. Кравченка-Русіва, О. Гончара, власні, 1990); духовний концерт «Возлюби ближнього твого» для басу, мішаного хору та дзвона (1993), поема пам’яті В. Стуса «Блискавиці прозріння» на вір. А. Кравченка‑Русіва (1994), космогонія‑перформанс «Чорний квадрат» (сл. В. Мужчиля, 1996), перформанс «Подолання» (вір. С. Щипачьова, сл. В. Мужчиля, 2000).
Для хору без супроводу: кантата «Сказання про правду і волю народну» на нар. тексти (1978), поема «Косив батько жито» (вір. А. Кравченка‑Русіва, 1988), дума «Краю мій» (вір. А. Кравченка‑Русіва, 1991), «Lacrimosa» (1991), дума «Вмирала річка» (вір. Т. Шаповаленко, 1992), «Мир тобі, земле!» (вір. Т. Шаповаленко, 1992), «Святий Боже» (1992), звукові есе «П’ятий вимір» (ч. I «Літери» перформанс, 2004), хорова притча «Щедрик» (2007), «Perpetuum mobile» (2008).
Вокальні твори: вок. цикли «In retro» (вір. Ф. Тютчева, 1973–1982), «Абриси» (вір. естонськ. поетів, 1974), два романси «Скажи мені», «Бабине літо» (вір. О. Завгороднього, 1983), «Ave Maria» для сопрано, скрип., ф‑п. і трикутника (2012).
Камерно-інструментальні твори: Струнний квартет (1975), сюіта «Жанрові ескізи» (1978), «Диптих» (1988), «Ноктюрн» для ф‑п. (1990), інструм. п’еса «Прощавай, ХХ сторіччя» (2002).
Музика до театральних вистав: «Макбет» за В. Шекспіром (1986), «Андрій-стрілець та Марія-голубка» за О. Коленіковим (1986), «Диктатура совісті» за М. Шатровим (1987), «Стрибаюча принцеса» за С. Дворським (1987), «Мауглі» за п’єсою Л. Стумбре і У. Берзиньша по Р. Кіплінгу (1987), «Ярослав Мудрий» за І. Кочергою (1993), «Мазепа – гетьман України» за Б. Лепким (1994), «Народжений під знаком Скорпіона» за В. Савченком (1995).
Музика до кінофільмів: «Втрачений рай» (2000), «Дикий табун» за романами В. Веретенникова, реж. В. Рожко (2002), «Невтомний світоч», відеофільм (2005).
Видані твори: Жанровые эскизы : сюита для фортепиано // Твори молодих композиторів України для фортепіано. Київ, 1980. Вип. 6. С. 37–47; «Adaratio Sanctae Mariae» // Хоровий клас: теорія, методика, практика : навч.‑метод. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / уклад. Казачинська‑Савчук Г. М. Київ, 2012. С. 37–47; «Lacrimosa» для смешанного хора a cappella. Харків : Print House, 2015. 8 с.; Perpetuum mobile для смешанного хора a cappella. Харків : Print House, 2015. 20 с.; «Ave Maria» для сопрано, скрипки, фортепіано та трикутника. Харків : Print House, 2015. 14 с.; Пятое измерение (три звуковых эссе для смешанного хора, ч. 1). Харків : Print House, 2015. 28 с.; Щедрик : Хорова притча для мішаного хору. Харків : Print House, 2015. 24 с.