Події вересня 202001.09.2020


1вересня. Зустріч першокурсників з адміністрацією та викладачами ХНУМ імені І. П. Котляревського

15 вересня у Великій залі ХНУМ відбулася зустріч першокурсників з адміністрацією та викладачами університету. Збори проходили за спеціалізаціями студентів з метою дотримання санітарно-епідеміологічних вимог.


Виступили проректори, декани факультетів, представники профільних кафедр, які від імені ректора університету – Народної артистки України, кандидата мистецтвознавства, професора Тетяни Вєркіної – та від себе особисто привітали студентів із початком їх першого навчального року у ЗВО, підкреслили важливість підтримання та примноження кращих університетських мистецьких традицій.

Серед актуальних питань йшлося про організацію навчального процесу у складних умовах, спричинених карантинними заходами, про особливий формат навчальних занять, а також про наявні в університеті масштабні проекти та перспективу участі в них студентської молоді.

Фото – Людмила Казакова


5-6 вересня. Студенти ХНУМ взяли участь в Міжнародному фестивалі «Два дні і дві ночі нової музики» у м. Одесі

 


Студенти кафедр композиції та інструментування, а також спеціального фортепіано ХНУМ імені І. П. Котляревського – композитори Іван Савченко (ІІ курс), Михайло Сиротюк (ІІІ курс), Володимир Богатирьов, піаніст Сергій Казанцев (ІІ курс магістратури) взяли участь у Міжнародному фестивалі «Двадні і дві ночі нової музики» у м. Одесі за запрошенням художнього керівника Кармели Цепколенко.


Нагадаємо, щорічно у квітні «морська перлина» місто Одеса вітає шанувальників сучасного музичного мистецтва унікальним фестивалем «Два дні і дві ночі нової музики». Його програму складають твори українських та зарубіжних композиторів, переважно авангардного напрямку. Тому не дивним є факт, що одеський квітень зазвичай переповнений людьми з чохлами та нотними папками, які допитуються у перехожих «HowcanIgettoOdessaregionalphilharmonicsociety?». Фестиваль започатковано у 1995 році. Його незмінним художнім керівником і музою є Кармела Цепколенко, директором – Олександр Перепелиця, президентом – Вульф Бернард. За двадцять п’ять років свого існування географія учасників розширилася настільки, що тепер фестиваль можна назвати не тільки «міжнародним» а і «всесвітнім»: його постійними гостями, окрім європейських метрів, є також американці (зокрема, Д. Ауербах), а якщо вважати, що дух митця завжди знаходиться поруч його творіння, то протягом історичного перебігу фестивалю не було такої країни, яка б не брала участі у заході.

І так двадцять п’ять років: завжди квітень, завжди Одеса, філармонія, фреш… Проте 2020 рік вніс свої корективи – тотальний «локдаун» змусив зупинитися вирій життя. І здавалося б: все, нове десятиріччя відкриється без нової музики. Але невтомні енергія та харизма художнього керівника фестивалю – К. Цепколенко – зробили неможливе, бо «епоху породжують не події, а люди, які їх творять». «Фестивальну Мекку» було відкрито у двадцять шостий раз всупереч заборон. Натомість, прийшлося піти на деякі поступки: фестиваль з двадцятих чисел весняного квітня змістився на осінні 5-6 вересня, а велика кількість українських та зарубіжних гостей через карантинні міри не змогли доєднатися до заходу. Крім того, за рекомендаціями МОЗ, концертні виступи довелося проводити у Великій залі Одеської філармонії, аби забезпечити музикантам та слухачам необхідну дистанцію. І все ж таки, не зважаючи на всі корективи, мистецький захід фестиваль не змінив свого кредо – маніфестація усього нового, що є в музиці.

Цьогорічна фестивальна програма не була такою «всеосяжною» і включала в себе не «два дні і дві ночі», а усього два вечори (із прелюдією у вигляді майстер-класів Д. Ауербаха і А. Ровнера та концерту-пам’яті Б. Лятошинского). Такий лаконізм, навпаки, пішов на користь, бо слухачі мали змогу насолодитися кращими взірцями сучасного музичного мистецтва, не боячись пропустити щось цікаве. Концертна програма дивувала розмаїттям жанрів та інструментальних складів: камерні твори та концерти для соло (кларнета, скрипки, домри, фортепіано, електроніки), дуети, тріо, ансамблі (типових та перкусійних). Своєрідним нововведенням фестивалю стали відео-антракти, що давали змогу перепочити після живого концертного виконання.

Гостями фестивальної програми стали також харків’яни – четверо студентів ХНУМ імені І. П. Котляревського: композитори І. Савченко (ІІ курс), М. Сиротюк (ІІІ курс), В. Богатирьов, піаніст С. Казанцев (ІІ курс магістратури). Минулого, 2019 року, вони стали лауреатами Всеукраїнського конкурсу композиторів ім. І. Карабиця в м. Києві, що й дало їм можливість отримати запрошення на фестиваль від художнього керівника КЦепколенко.

Зазвичай твори молодих авторів виконуються під кінець фестивалю у спеціальному музичному блоці під назвою «У майбутнє». Цьогорічний захід не став виключенням – «Баґліорі» М. Сиротюка, «Антифони» І. Савченка та «Ламентація і Танго» В. Богатирьова отримали бурні овації від підготовленої та «розігрітої» публіки. Окрім харківських студентів-композиторів на сцені свої опуси презентували студенти інших музичних вишів Києва та Одеси. Резонуючи з мистецькими проектами метрів, молоді композитори показали досить різноманітну палітру творів для електроніки соло (А. Беліцька «Русалочка»), електроніки з голосом та віолончеллю (О. Сук «Вода»), кларнета або гобоя з фортепіано (композиції І. Савченка, М. Сиротюка та Ю. Закерничної) і навіть бас-гітари з фортепіано (твір В. Богатирьова).

Серед виконавців «нової музики» були, переважно, самі автори. Але з ними в ансамблях грали справжні майстри: скрипаль Д. Ауербах, кларнетист О. Жегалов, перкусіоністка А. Рало та багато інших. Високий рівень майстерності показали і молоді виконавці: Н. Юрчак, А. Доровських, З. Матте (гобой, віолончель, фортепіано, м. Одеса), А. Беліцька (електроніка, м. Київ), І. Савченко, С. Казанцев (кларнет, фортепіано, м. Харків).

Фестиваль завершився, але спогади учасників і досі свіжі, наче все трапилося лише вчора: «Враження про участь у мене вкрай позитивні, – ділиться І. Савченко, – це була чудова нагода дізнатися більше про сучасну музику, різні техніки композиції, почувши фінальний результат на сцені, познайомитися з безліччю інших авторів. Мене порадувало те, що програма фестивалю була неординарна, різноманітна, атмосфера вкрай доброзичлива і позитивна»; «Найбільше сподобалося те, що є митці, які розвивають жанри електроакустики та електроніки», проте, іноді акустика залу, яка «гарно підходить для великих ансамблів та симфонічних жанрів, не зовсім підходила для виконання камерних творів», - додає М. Сиротюк. Піаніст С. Казанцев, окрім суто власних позитивних емоцій, виражає подяку кураторам фестивалю: «Приємно усвідомлювати, що в наш непростий час все таки вийшло організувати цей захід. Коли ти входиш у сучасний звуковий простір, то всі межі, що розділяють зараз наші країни, долаються. Шкода, що більшості людей не цікава творчість молодих авторів (або творчість взагалі), адже в кожному з них може бути закладений потенціал Бетховена, Вагнера, Стравінського. Як же ми про це дізнаємося, не слухаючи і не вбираючи їх музику? Велика шана тим, хто виявив щирість і зацікавлення до сприйняття сучасного мистецтва».

Отже, висловлюємо щиру подяку всім організаторам фестивалю та, особливо, Кармелі Цепколенко!

Володимир Богатирьов

Фото - І. Сечковська

Від сайт-редакції вітаємо харківських студентів із гідним виступом та презентацією університетської композиторської та виконавської шкіл! Бажаємо подальших успіхів і творчих досягнень!

Сторінку підготувала Марія Борисенко