Концерт класу доцента М.В. Бондаренко04.04.2019



4 квітня 2019 року у Великій залі ХНУМ імені І. П. Котляревського відбувся концерт класу доцента кафедри спеціального фортепіано Бондаренко Марії Василівни. Десять студентів вийшли на сцену і зіграли майже двогодинну програму з творів композиторів майже трьох століть. Традиційна форма звіту викладача та його студентського класу була приємно прикрашена несподіваними відкриттями і здобутками, як персональними так і класу в цілому.


Першою і найбільшою несподіванкою став виступSongWenYuan, студента І курсу з Китаю. Він відкривав програму Сонатою до-мінор, ор. 41, № 2 Йозефа Гайдна. Потім піаніст вийде на сцену ще раз, зіграє на завершення концерту твори Сергія Рахманінова – Два «Музичні моменти», Ре-бемоль мажор, ор. 16, № 5 і До-мажор, ор. 16, № 6 (1896 рік)та Скерцо Людмили Шукайло. Зібраний, серйозний, обдарований, з великим старанням і любов’ю до музикування, технічно підготовлений і здатний до подальшого розвитку блискучої віртуозності, мислячий і неймовірно приємний, чарівний – це все про нього. Перше приємне враження закріпилося у фіналі концерту, де SongWenYuan передав просто і розумно багаті сенсами рахманівські «Музичні моменти». Катарсис Adagio sostenuto («Музичний момент» № 5) він висловив через беземоційний мірний гуркіт басу і повний релакс і просвітлення у мелодичних зворотах. Дивовижне Maestoso (Музичний момент № 6) втілив через акорди, що йдуть у сперечання і крок за кроком пронизують всю музичну тканину.

Другою приємною несподіванкою було те, що, в цілому, програма концерту була чітко і вдало підібрана для кожного студента та дала змогу виконавцям з позитивної сторони донести власні здібності та образно-емоційні характеристики творів.

Тетяна Бабарицька (І курс) і Олександра Новицька (ІІІ курс) виступили з творами Роберта Шумана: Два романси ор. 28, № 2, Фа-дієз мажор, № 3, Сі-мажор і, відповідно, Два концертні етюди по каприсам Паганіні для фортепіано, ор. 3 № 3 і № 6.

У листі К. Космалі від 5 травня 1843 року Р. Шуман пише про свої фортепіанні твори, які він вважає найкращими: «…это, как я полагаю, "Крейслериана", 6 (8) "Фантастических пьес", четыре тетради Новеллетт и тетрадь Романсов». Як не дивно, «Романси» досі недооцінені. Тому, кожне виконання цих творів привертає значущу увагу. Розміреність, качання, фрагментарна хоральність, спокій, відстороненість та невеличка акцентуація синкопи – початок «Романсу» № 2, найпопулярного з усього циклу. Тетяна Бабарицька також була переконлива і в складному наступному № 3, досить великому, бурхливому, з лунаючою поліфонічною фактурою, природними переходами з однієї музичної думки до іншої, якесь неперервне перетікання і очевидне логічне чергування різних настроїв. Не вистачило у виконавиці стрункості за формою і часом, легкості і свіжості бравурних епізодів, при тому, що романсову пісенність теж не можна втратити.

Два зошити «Етюдів по каприсам Паганіні» пише Р. Шуман в те саме десятиліття, що й цикл «Романсів» – у 1832–1833 роки. Початок створення транскрипцій каприсів Паганіні у фортепіанній музиці закладено саме Робертом Шуманом. Ця прекрасна ідея потім була вже підхоплена Ф. Лістом, Й. Брамсом і С. Рахманіновим. Композитор зберігає бурхливий темперамент і віртуозний блиск італійського скрипаля і, водночас, залишає свій авторський «підпис», ніби робить власний відгук. Дивовижні можливості створення різних «атмосфер», раптових змін, які завжди є в музиці Р. Шумана, і занурення у гру були присутні в манері Олександри Новицької. Можливо не вистачало дійсної віртуозності та її осмислення, що трактувалося як начебто невпевненість і іноді розгубленість.

Запам’яталося обережним відношенням до звуку виконання Гороховою Ганною ( 3 курс) двох«Капричіо, ор. 76, фа-дієз мінор і сі-мінор Й. Брамса (1871 рік). Строгість з’єднувалася з довірливістю, стрімка мінливість зі співучістю і простотою, звуки роялю без пафосу нагадували про вічні людські цінності.

Пристрасно, навіть по-чоловічому жорстко, зіграла Птіченко Ганна (ІІ курс) відомий «Полонез», ор. 26 мі-бемоль мінор Ф. Шопена, її підхопила Зоряна Михальчук (V курс) добре знайомим опусом Я. Сібеліуса «Романс Ре-бемоль мажор, № 9 та «Експромт» із циклу «Десять п’єс», ор. 24. Занадто серйозно зіграний романс з нешвидким і стриманим rubato доповнився Експромтом, в якому навпаки не вистачило емоцій

У своєму виступі Анастасія Борінова (V курс) перевела нас до французької музики початку XX століття. Це був «Човен посеред океану» М. Равеля. Драматичну картину з цілеспрямованим розвитком запропонувала піаністка в живому темпераментному виконанні п’єси.

Блок із п’єс С. Рахманінова, а саме «Прелюдію» ля-мінор, ор. 32, «Прелюдію» сі-мінор, ор. 32, «Етюди-картини» мі-бемоль мінор та до-дієз мінор ор. 33 зіграли відповідно Горобчук  Катерина (ІІ курс), Белявцева Дарина (ІV курс) та Мацелик Андрій (ІІ курс), поставивши крапку у музичній візії XIX століття.

Приведемо слова Марії Бондаренко, написані після концерту свого класу: «Сьогоднішній концерт є невід'ємною складовою навчального процесу в нашому творчому житті, адже виступи на іспитах не можуть дати повноцінної картини для молодого музиканта щодо живого спілкування з публікою, вміння володіти увагою, взаємодії з кожним слухачем в залі. Я дуже рада, що мої студенти отримали неоціненний досвід виступу на великій сцені та не злякались такої відповідальності, вірю, що попереду в них нові цілі та досягнення. Впевнена, що сьогодні у професійному житті кожного з них була підкорена ще одна сходинка на шляху до вміння творити на сцені та дарувати радість. Дякую нашій чудовій публіці за теплий прийом, бо це неймовірно надихає!».

Ми приєднуємося до слів подяки і вітаємо учасників!

Марина Дербас