«Танцюють всі»28.03.2019


28 березня на великій сцені ХНУМ імені І. П. Котляревського звітував клас професора Олени Щелкановцевої з концертом віолончельної музики. У програмі прозвучали твори композиторів XVIIIXX століття у ритмі танців під назвою «Танцюють всі»


Слоган на афіші «Танцюють всі» одразу змушує згадати пригодницький комедійний фільм Леоніда Гайдая «Іван Васильович змінює професію» (1973), в якому ця фраза вкладена в уста «псевдо-царя» Івана Грозного, а насправді – пенсіонера Івана Васильовича Бунші.  Головним ключем до фільму стає винахід ученим машини часу, яка переносить героїв пригоди у далеке XVI сторіччя і навпаки. 

Здійснити мандрівку слухачів разом з виконавцями в минуле, на хвилі різноманітних класичних танців і танців різних країн, у часовий проміжок з XVIII по XX століття запросили віолончелісти класу професора Олени Щелкановцевої. Прихильників, як завжди, було багато. Крім «віолончельного братерства» з усіх музичних закладів Харкова прийшло багато аматорської публіки і, звичайно, своя студентська група університетської «підтримки». Подорож була приємною і захоплюючою завдяки танцювальному дискурсу і молодим виконавцям «сталкерам», шукачам цікавих творів у музичній скарбниці.

Програму склали милозвучна музика Гавоту, «Тарантели» і «Концертного полонезу» чеського віолончеліста-композитора Давіда Поппера; ввічливий Менует італійського віолончеліста і композитора Луїджі  Боккеріні. Сициліана у барокову епоху була улюбленим танцем багатьох композиторів, а на концерті ми почули версію цього танцю Марії Терезії фон Парадіз – австрійської піаністки і композиторки XVIII сторіччя. Сарабанда і жига Й.С. Баха із сюїти для віолончелі соло № 2, «Полька»  М. О. Балакірєва, «Андалусія» Е. Гранадоса з циклу «Іспанські танці», вальси Ф. Шопена, П. Чайковського, С. Прокоф’єва, «П’єса у формі хабанери» і «Болеро» М. Равеля для чотирьох віолончелей, а такожLeGrandTango А. Пьяццоли і Кадриль з опери «Не тільки любов» Р. Щедріна – об’ємно і дуже привабливо виглядає програма тільки з одного переліку творів.



Клас професора О. Щелкановцевої представили талановиті молоді виконавці університету.

Артем Литовченко – магістрант, перспективний виконавець, який вже має професійний досвід гри у симфонічному оркестрі Харківської філармонії. В його грі  відчувається поєднання м’якого ліризму і сильних емоційних сплесків, а професійна витримка наразі свідчить про дорослішання, відмову від учнівства. Вишукану «П’єсу в формі Хабанери» М. Равеля він виконав мужньо, більше підкресливши саме не танцювальність, а таємничість і стриманість музики.

Поліна Кермеш – студентка 4-го курсу, емоційна і бурхлива виконавиця, яка проходила минулого року навчання за програмою Erasmus+ у Консерваторії м. Віго в Іспанії. «Кадриль» Родіона Щєдріна з опери «Не тільки любов»  яскраво показала нові риси віолончелістки. Привабливий ігровий момент цієї музики має ризик спростити її трактування, а надмірна емоційність могла би  призвести до кічу. Динамічні знахідки і «приколи» композитора Поліна почула та коректно і обережно зіграла.

Вальс Ф. Шопена, cis-moll в аранжуванні О. Глазунова набуває у діалозі фортепіано та віолончелі особливу ноту душевності і ліричної меланхолії, що було чутно у виконанні Антона Сладкомєдова – студента 2-го курсу – зі Станіславом Калініним (партія фортепіано).

Кульмінаційною крапкою концерту стало «Болеро» М. Равеля (аранжування для 4-х віолончелей) у виконанні зіркового ансамблю зі студентів класу Олени Щелкановцевої: Арсенія Ставицького, Поліни Кермеш, Артема Литовченка і Антона Сладкомєдова. Ефектність виконання твору підкреслили різні прийоми гри на інструменті, включаючи гру медіатором по струнах і відтворення ритму болеро по корпусу віолончелі. Зі складним утриманням ритму і неухильним динамічним наростанням музиканти майже впоралися.

Партію фортепіано на концерті виконав Станіслав Калінін (соліст-органіст Харківської обласної філармонії, провідний концертмейстер кафедри оркестрових струнних інструментів ХНУМ імені І.П.Котляревського, ведучий телепередач «Музичний салон» на Харківському регіональному телеканалі). Він є постійним наставником і партнером студентів-віолончелістів, а ведучою концерту – кандидатом мистецтвознавства, доцентом Іриною Сухленко – були надані цікаві факти щодо історії танців та їх долі.

Аплодисментами і щирим захопленням обдарувала публіка всіх учасників розумного і вивіреного концерту, автори якого чітко знають, що вони хочуть донести своїй публіці.

Висловлюємо щиру вдячність їх творчому керівнику та бажаємо успіхів

 

Марина Дербас