Сольний концерт Ганни Сагалової15.03.2019


 

14 березня у Великій залі ХНУМ імені І. П. Котляревського відбувся сольний концерт лауреата міжнародних конкурсів, старшого викладача університетської кафедри спеціального фортепіано, голови Ради молодих вчених ХНУМ і Ради молодих вчених при Міністерстві культури України – Ганни Сагалової


Програму першого відділення склали: соната № 18 Л. ван Бетховена, «Гумореска» Р. Шумана, другого – «Пісні без слів» (шостий зошит), Фантазія фа-дієз мінор, «Скерцо і капріччо», «Рондо-капріччіозо» Ф. Мендельсона.

Не дивлячись на масштабність програми, вона сприймалася немов би «на одному подиху» – Ганна Сагалова змогла захопити увагу слухача і втримувати її аж до завершення кожного із творів. Усі три композитори, музика яких лунала, поєднують у своїх опусах технічну складність та поетичну натхненність, виконавиці вдалося повною мірою відтворити ці риси. Її грі були притаманні особлива цілеспрямованість, увага до деталей та загальної лінії розвитку, а також яскраве виявлення образності.

Після концерту Ганна Сагалова надала свій коментар власному виступу.

Чим обумовлено такий вибір програми виключно з творів першої половини ХІХ сторіччя?

Ганна Сагалова: Цей вибір скоріше не хронологічний, він пов'язаний, власне, із творами та їх авторами. Для мене всі вони – втілення людяності, прагнення досконалості та любові до мистецтва. Робота над програмою висунула досить цікаве завдання: осягнути та втілити у звуці ту єдність, що характерна для цих творів (адже вони, певною мірою, схожі один на одний), уникнувши ризику одноманітності, що за такого обсягу програми була б згубною.

Безумовно, Вам це вдалося, концерт слухався як логічно вибудована послідовність творів, а не як їх довільна мішанина. Навіть наймолодші слухачі із задоволенням сприймали музику. Проте, скажіть, чим Вас так приваблює музика Мендельсона?

Ганна Сагалова: Перш за все, своєю виключною багатоманітністю. У Мендельсона можна знайти сторінки проникливої лірики, зосередженого міркування, драматичних зіткнень та багатогранної віртуозності. Це може бути і невпинний рух, який надає можливість виявити свою майстерність і, водночас, відчути радість руху, і фантастичні образи, що зачаровують уяву. Словом, легше сказати, чого у Мендельсона немає. А немає у нього «дурного смаку»: все, що він написав, сповнене витонченості та співмірності. Разом з тим, він не замикається в естетстві, тому для виконання його творів не обійтись без щирого емоційного відгуку на музику.

Які Ваші подальші творчі плани?

Ганна Сагалова: Я планую продовжити своє «занурення» в музику Мендельсона, виконавши всі 48 «Пісень без слів». Це завдання, що вимагає значної роботи як над технічним втіленням, так і над побудовою всього циклу. Бо їх не можна виконувати просто як послідовність творів, вони мають утворити певну цілісність. Окрім того, одне з моїх завдань на найближчий час – це організувати наступний Четвертий Міжнародний конкурс музичного мистецтва «Харківські асамблеї». Цього року він відбудеться в трьох номінаціях: гітара, фагот, кларнет. Вже цього жовтня в нашому Університеті очікується запекла боротьба між найталановитішими музикантами, виступи котрих будуть оцінювати відомі українські та світові музиканти. Тому я з нетерпінням чекаю на це. А ще – робота в Раді молодих вчених, і про власних студентів я також не можу забувати. Тому роботи надзвичайно багато, та я впевнена, що все буде зроблено вчасно.

Зичу Вам успіхів і ще раз дякую за цей надзвичайний концерт!

Ганна Сагалова: Дякую!

P.S. 22 березня відбувся ще один сольний концерт Ганни Сагалової на фестивалі у Німеччині в MUSEUM AM DOM (м. Трір, арт-директор фестивалю - професор В.Манц), де піаністка виконала твори Л.ван Бетховена, Ф.Мендельсона, Р. Шумана.

Олександр Лисичка

Фото – Людмила Казакова